ΣΟΦΙΑ ΣΕΙΡΑΧ - Siracide - Sirach 38

LXX	Біблія
1 τιμα ιατρον προς τας χρειας αυτου τιμαις αυτου και γαρ αυτον εκτισεν κυριος	1 Вшановуй належно потрібного тобі лікаря, бо й він існує з Господньої установи:
2 παρα γαρ υψιστου εστιν ιασις και παρα βασιλεως λημψεται δομα	2 від Всевишнього — здатність лікаря, а й цар його обдаровує.
3 επιστημη ιατρου ανυψωσει κεφαλην αυτου και εναντι μεγιστανων θαυμασθησεται	3 Голову лікаря знання його звисочують, тож і з боку вельмож йому подив належиться.
4 κυριος εκτισεν εκ γης φαρμακα και ανηρ φρονιμος ου προσοχθιει αυτοις	4 Господь із землі ліки виводить, і розумний муж не нехтує ними.
5 ουκ απο ξυλου εγλυκανθη υδωρ εις το γνωσθηναι την ισχυν αυτου	5 Хіба не від дерева вода посолодшала, а й сила його тим самим виявилась?
6 και αυτος εδωκεν ανθρωποις επιστημην ενδοξαζεσθαι εν τοις θαυμασιοις αυτου	6 Це ж він бо людей обдарував знанням, щоб вони прославлялись його ділами дивними.
7 εν αυτοις εθεραπευσεν και ηρεν τον πονον αυτου μυρεψος εν τουτοις ποιησει μειγμα	7 Ними лікується й усувається біль, і хто знається на зіллях, — уміє їх змішувати.
8 και ου μη συντελεσθη εργα αυτου και ειρηνη παρ' αυτου εστιν επι προσωπου της γης	8 Тож діла його не мають ні кінця, ні краю, і мир від нього розповсюджується світом.
9 τεκνον εν αρρωστηματι σου μη παραβλεπε αλλ' ευξαι κυριω και αυτος ιασεται σε	9 Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить.
10 αποστησον πλημμελειαν και ευθυνον χειρας και απο πασης αμαρτιας καθαρισον καρδιαν	10 Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце.
11 δος ευωδιαν και μνημοσυνον σεμιδαλεως και λιπανον προσφοραν ως μη υπαρχων	11 Ладан і пропам’ятну жертву з муки питльованої воздай, і зроби свій принос жирним, наскільки можеш.
12 και ιατρω δος τοπον και γαρ αυτον εκτισεν κυριος και μη αποστητω σου και γαρ αυτου χρεια	12 А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш;
13 εστιν καιρος οτε και εν χερσιν αυτων ευοδια	13 стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває.
14 και γαρ αυτοι κυριου δεηθησονται ινα ευοδωση αυτοις αναπαυσιν και ιασιν χαριν εμβιωσεως	14 Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшу і принести одужання для рятунку життя.
15 ο αμαρτανων εναντι του ποιησαντος αυτον εμπεσοι εις χειρας ιατρου	15 Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки.
16 τεκνον επι νεκρω καταγαγε δακρυα και ως δεινα πασχων εναρξαι θρηνου κατα δε την κρισιν αυτου περιστειλον το σωμα αυτου και μη υπεριδης την ταφην αυτου	16 Сину, зронюй над померлим сльози, розпочинай голосіння, як личить тяжко стражденному; поховай його тіло, як звичай велить, і могили його не занедбуй.
17 πικρανον κλαυθμον και θερμανον κοπετον και ποιησον το πενθος κατα την αξιαν αυτου ημεραν μιαν και δυο χαριν διαβολης και παρακληθητι λυπης ενεκα	17 Гірко ридай, ревно бий себе в груди, жалобу по нім справляй, що на неї заслужив він, — так день або й два, поговору ради, і аж тоді у своїм смутку втішся.
18 απο λυπης γαρ εκβαινει θανατος και λυπη καρδιας καμψει ισχυν	18 Бо смуток провадить до смерти, і серця журба потугу відбирає.
19 εν επαγωγη παραμενει και λυπη και βιος πτωχου κατα καρδιας	19 Смуток у злиднях перебуває, а вбогого життя — згідне з його серцем.
20 μη δως εις λυπην την καρδιαν σου αποστησον αυτην μνησθεις τα εσχατα	20 Смуткові серцем своїм не віддавайся, відкинь його геть — про кінець пам’ятай свій.
21 μη επιλαθη ου γαρ εστιν επανοδος και τουτον ουκ ωφελησεις και σεαυτον κακωσεις	21 Не забувай — немає бо повороту: мертвому не допоможеш, а собі самому пошкодиш.
22 μνησθητι το κριμα μου οτι ουτως και το σον εμοι εχθες και σοι σημερον	22 Пам’ятай про мій вирок, що й твоїм він буде: мені вчора, а тобі — сьогодні.
23 εν αναπαυσει νεκρου καταπαυσον το μνημοσυνον αυτου και παρακληθητι εν αυτω εν εξοδω πνευματος αυτου	23 З спочивом небіжчика хай спочине й його пам’ять, — тож розрадь себе, скоро дух його з нього вийде.
24 σοφια γραμματεως εν ευκαιρια σχολης και ο ελασσουμενος πραξει αυτου σοφισθησεται	24 Мудрість книжника в дозвіллі здобувається: хто вільний від заняття, той стає мудрим.
25 τι σοφισθησεται ο κρατων αροτρου και καυχωμενος εν δορατι κεντρου βοας ελαυνων και αναστρεφομενος εν εργοις αυτων και η διηγησις αυτου εν υιοις ταυρων	25 Як може той помудріти, хто рало тримає, хто рожном вихваляється, наче тим списом, хто волів поганяти знає й ходити коло них, хто ввесь час про бичків свою мову веде?
26 καρδιαν αυτου δωσει εκδουναι αυλακας και η αγρυπνια αυτου εις χορτασματα δαμαλεων	26 Думка в нього — як борозну провести, журба його вся — про пашу для теличок.
27 ουτως πας τεκτων και αρχιτεκτων οστις νυκτωρ ως ημερας διαγει οι γλυφοντες γλυμματα σφραγιδων και η επιμονη αυτου αλλοιωσαι ποικιλιαν καρδιαν αυτου δωσει εις ομοιωσαι ζωγραφιαν και η αγρυπνια αυτου τελεσαι εργον	27 Так воно з кожним робітником та майстром, який день і ніч проводить на праці: той, хто виготовлюв різьбу на печатках, хто намагається урізнороднити рисунок, а й душу вкладає, щоб, мов живий, був малюнок, ще й не досипляє, щоб діло своє викінчити.
28 ουτως χαλκευς καθημενος εγγυς ακμονος και καταμανθανων εργα σιδηρου ατμις πυρος τηξει σαρκας αυτου και εν θερμη καμινου διαμαχησεται φωνη σφυρης κλινει το ους αυτου και κατεναντι ομοιωματος σκευους οι οφθαλμοι αυτου καρδιαν αυτου δωσει εις συντελειαν εργων και η αγρυπνια αυτου κοσμησαι επι συντελειας	28 Так воно й з ковалем, що сидить біля ковадла та й розглядає сирове залізо: вогненна пара йому тіло розтоплює, він змагається з жаром у горнилі, молота гук йому вуха заглушує, очі ж його до зразка посудини прикуті; всім серцем старається діло він викінчити — не досипляє, щоб якнайкраще його прикрасити.
29 ουτως κεραμευς καθημενος εν εργω αυτου και συστρεφων εν ποσιν αυτου τροχον ος εν μεριμνη κειται δια παντος επι το εργον αυτου και εναριθμιος πασα η εργασια αυτου	29 Так воно й з ганчарем, що сидить при своїй праці ще й ногами своїми крутить коло, а й до діла свого ввесь час пристосовується, і всі його рухи — геть обраховані:
30 εν βραχιονι αυτου τυπωσει πηλον και προ ποδων καμψει ισχυν αυτου καρδιαν επιδωσει συντελεσαι το χρισμα και η αγρυπνια αυτου καθαρισαι καμινον	30 руками глину зразкує, ногами її замішує, докладає серця, щоб малювання вивершити, — і не досипляє, щоб ще й піч очистити.
31 παντες ουτοι εις χειρας αυτων ενεπιστευσαν και εκαστος εν τω εργω αυτου σοφιζεται	31 Усі вони здаються на власні руки, і в ремеслі своєму вправний кожен.
32 ανευ αυτων ουκ οικισθησεται πολις και ου παροικησουσιν ουδε περιπατησουσιν	32 Без них неможливо збудувати місто, ні жити в ньому, ані ним ходити.
33 αλλ' εις βουλην λαου ου ζητηθησονται και εν εκκλησια ουχ υπεραλουνται επι διφρον δικαστου ου καθιουνται και διαθηκην κριματος ου διανοηθησονται	33 Та на віче народне їх не запрошують, на зборах вони нічим не відзначаються, не засідають на суддівських кріслах, — бо й не зрозуміли б судового рішення.
34 ουδε μη εκφανωσιν παιδειαν και κριμα και εν παραβολαις ουχ ευρεθησονται αλλα κτισμα αιωνος στηρισουσιν και η δεησις αυτων εν εργασια τεχνης	34 Вони не блищать ні знанням, ні розсудом, і їх не знайти серед складачів приповісток, — та зате підтримують вічне творіння, то й моляться про справи свого ремества.