Книга пророка Иезекииля 37

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 Была на мне рука Господа, и Господь вывел меня духом и поставил меня среди поля, и оно было полно костей,	1 Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей.
2 и обвел меня кругом около них, и вот весьма много их на поверхности поля, и вот они весьма сухи.	2 Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі.
3 И сказал мне: сын человеческий! оживут ли кости сии? Я сказал: Господи Боже! Ты знаешь это.	3 І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.»
4 И сказал мне: изреки пророчество на кости сии и скажи им: 'кости сухие! слушайте слово Господне!'	4 Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!
5 Так говорит Господь Бог костям сим: вот, Я введу дух в вас, и оживете.	5 Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете.
6 И обложу вас жилами, и выращу на вас плоть, и покрою вас кожею, и введу в вас дух, и оживете, и узнаете, что Я Господь.	6 Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я — Господь.»
7 Я изрек пророчество, как повелено было мне; и когда я пророчествовал, произошел шум, и вот движение, и стали сближаться кости, кость с костью своею.	7 Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись.
8 И видел я: и вот, жилы были на них, и плоть выросла, и кожа покрыла их сверху, а духа не было в них.	8 Глянув я — як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу.
9 Тогда сказал Он мне: изреки пророчество духу, изреки пророчество, сын человеческий, и скажи духу: так говорит Господь Бог: от четырех ветров приди, дух, и дохни на этих убитых, и они оживут.	9 І він сказав до мене: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.»
10 И я изрек пророчество, как Он повелел мне, и вошел в них дух, и они ожили, и стали на ноги свои--весьма, весьма великое полчище.	10 І д прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги — сила-силенна люду.
11 И сказал Он мне: сын человеческий! кости сии--весь дом Израилев. Вот, они говорят: 'иссохли кости наши, и погибла надежда наша, мы оторваны от корня'.	11 Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості — це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам!
12 Посему изреки пророчество и скажи им: так говорит Господь Бог: вот, Я открою гробы ваши и выведу вас, народ Мой, из гробов ваших и введу вас в землю Израилеву.	12 Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю.
13 И узнаете, что Я Господь, когда открою гробы ваши и выведу вас, народ Мой, из гробов ваших,	13 І зрозумієте, що я — Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших,
14 и вложу в вас дух Мой, и оживете, и помещу вас на земле вашей, и узнаете, что Я, Господь, сказал это--и сделал, говорит Господь.	14 і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я — Господь; я сказав і зроблю це» — слово Господнє.
15 И было ко мне слово Господне:	15 Надійшло до мене таке слово Господнє:
16 ты же, сын человеческий, возьми себе один жезл и напиши на нем: 'Иуде и сынам Израилевым, союзным с ним'; и еще возьми жезл и напиши на нем: 'Иосифу'; это жезл Ефрема и всего дома Израилева, союзного с ним.	16 «Ти ж, сину чоловічий, візьми одну палицю й напиши на ній: Юді та синам Ізраїля, що з ним у союзі. Потім візьми другу палицю й напиши на ній: Йосифові й усьому дому Ізраїля, що з ним у союзі.
17 И сложи их у себя один с другим в один жезл, чтобы они в руке твоей были одно.	17 Пристав одну до одної, щоб вони стали однією палицею, щоб вони в твоїй руці були одне.
18 И когда спросят у тебя сыны народа твоего: 'не объяснишь ли нам, что это у тебя?',	18 І як питатимуть тебе твої земляки: Чи не з’ясуєш нам, що це має значити? —
19 тогда скажи им: так говорит Господь Бог: вот, Я возьму жезл Иосифов, который в руке Ефрема и союзных с ним колен Израилевых, и приложу их к нему, к жезлу Иуды, и сделаю их одним жезлом, и будут одно в руке Моей.	19 то ти скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я візьму палицю Йосифа, що в руці Ефраїма й колін Ізраїля, що з ним у союзі, і прикладу їх до палиці Юди і зроблю їх однією палицею: вони будуть у моїй руці одне.
20 Когда же оба жезла, на которых ты напишешь, будут в руке твоей перед глазами их,	20 Так палиці, на яких напишеш, будуть у твоїй руці перед очима в них.
21 то скажи им: так говорит Господь Бог: вот, Я возьму сынов Израилевых из среды народов, между которыми они находятся, и соберу их отовсюду и приведу их в землю их.	21 Тоді їм скажеш: Так говорить Господь Бог: Ось я заберу синів Ізраїля з-поміж народів, між якими розійшлись, і позбираю їх звідусіль, і приведу їх у їхню землю.
22 На этой земле, на горах Израиля Я сделаю их одним народом, и один Царь будет царем у всех их, и не будут более двумя народами, и уже не будут вперед разделяться на два царства.	22 Я зроблю з них один народ на моїй землі, на горах ізраїльських, і один цар буде над усіма ними царювати; вони не будуть більше двома народами, і не будуть більш розділені на два царства.
23 И не будут уже осквернять себя идолами своими и мерзостями своими и всякими пороками своими, и освобожу их из всех мест жительства их, где они грешили, и очищу их, и будут Моим народом, и Я буду их Богом.	23 Вони не будуть більш себе сквернити бовванами своїми, гидотами своїми, і всіма гріхами своїми. Я їх вирятую від усіх їхніх відступств, якими вони грішили, і очищу їх і вони будуть моїм народом, а я — їхнім Богом.
24 А раб Мой Давид будет Царем над ними и Пастырем всех их, и они будут ходить в заповедях Моих, и уставы Мои будут соблюдать и выполнять их.	24 Слуга мій Давид буде царем над ними, і пастир один буде над усіма ними. Вони в заповідях моїх будуть ходити, і мої установи будуть берегти й їх виконувати.
25 И будут жить на земле, которую Я дал рабу Моему Иакову, на которой жили отцы их; там будут жить они и дети их, и дети детей их во веки; и раб Мой Давид будет князем у них вечно.	25 Вони житимуть у країні, що я дав слузі моєму Яковові, де жили їхні батьки, там будуть жити вони та їхні діти й діти дітей їх, а слуга мій Давид буде князем над ними повіки.
26 И заключу с ними завет мира, завет вечный будет с ними. И устрою их, и размножу их, и поставлю среди них святилище Мое на веки.	26 Я зроблю з ними союз миру; це буде союз вічний з ними. Я їх намножу й поставлю мою святиню серед них навіки.
27 И будет у них жилище Мое, и буду их Богом, а они будут Моим народом.	27 Житло моє буде посеред них, і буду я їхнім Богом, а вони будуть моїм народом.
28 И узнают народы, что Я Господь, освящающий Израиля, когда святилище Мое будет среди них во веки.	28 І взнають народи, що я, Господь, освячую Ізраїля, як моя святиня буде серед них повіки.»