Sapientia 7

VULGATA	Біблія
1 Sum quidem et ego mortalis homo, similis omnibus, et ex genere terreni illius qui prior factus est : et in ventre matris figuratus sum caro ;	1 Я теж людина смертна, як і всі інші, | первоствореного нащадок, який із землі походить. | У материнському лоні уклалось моє тіло;
2 decem mensium tempore coagulatus sum in sanguine : ex semine hominis, et delectamento somni conveniente.	2 за десять місяців стужавів я в крові — | із сім’я чоловіка й насолоди, що із сном приходить.
3 Et ego natus accepi communem aërem, et in similiter factam decidi terram, et primam vocem similem omnibus emisi plorans.	3 Я теж, як народився, дихав спільним повітрям, і упав на землю, що всіх нас однаково приймає, | і перший крик мій — плач був, як у всіх дитяток.
4 In involumentis nutritus sum, et curis magnis :	4 І вирощено мене в пелюшках старанно.
5 nemo enim ex regibus aliud habuit nativitatis initium.	5 Ніякий бо з царів не мав іншого початку існування.
6 Unus ergo introitus est omnibus ad vitam, et similis exitus.	6 Один для всіх у життя вхід, подібний і вихід.
7 Propter hoc optavi, et datus est mihi sensus ; et invocavi, et venit in me spiritus sapientiæ :	7 Ось чому я моливсь, і дано мені розум, | візвав я, і дух мудрости зійшов на мене.
8 et præposui illam regnis et sedibus, et divitias nihil esse duxi in comparatione illius.	8 Її волів я радше, ніж берла й престоли. | Багатство мав я за ніщо в порівнянні з нею.
9 Nec comparavi illi lapidem pretiosum, quoniam omne aurum in comparatione illius arena est exigua, et tamquam lutum æstimabitur argentum in conspectu illius.	9 А й безцінне каміння я не поставив нарівні з нею, | бо все золото на світі перед нею — піску дрібка, | а срібло — як болото, супроти неї.
10 Super salutem et speciem dilexi illam, et proposui pro luce habere illam, quoniam inextinguibile est lumen illius.	10 Я полюбив її понад здоров’я і вроду, | я волів її мати над світло, | бо блиск від неї сну не знає.
11 Venerunt autem mihi omnia bona pariter cum illa, et innumerabilis honestas per manus illius ;	11 От і прийшли до мене з нею разом усі блага, | і в руках її багатство незліченне.
12 et lætatus sum in omnibus, quoniam antecedebat me ista sapientia, et ignorabam quoniam horum omnium mater est.	12 Зрадів я тому всьому, бо то мудрість його приводить, | одначе я не відав, що це вона тому всьому мати.
13 Quam sine fictione didici, et sine invidia communico, et honestatem illius non abscondo.	13 Чого я без облуди навчивсь, тим без жалю ділюся: | багатств її я не приховую.
14 Infinitus enim thesaurus est hominibus ; quo qui usi sunt, participes facti sunt amicitiæ Dei, propter disciplinæ dona commendati.	14 Вона бо для людей — скарб невичерпний. | Ті, що набули її, в приязнь із Богом увіходять | і єднаються з ним завдяки дарам її повчань.
15 Mihi autem dedit Deus dicere ex sententia, et præsumere digna horum quæ mihi dantur : quoniam ipse sapientiæ dux est, et sapientium emendator.	15 Якби то дав мені Бог говорити про неї, як годиться, | і мислити думки, достойні дарувань, | бо сам він провідник мудрости | і керує мудрими.
16 In manu enim illius et nos et sermones nostri, et omnis sapientia, et operum scientia, et disciplina.	16 В руці його і ми, і слова наші, | і вся наша обачність, і хист до діла.
17 Ipse enim dedit mihi horum quæ sunt scientiam veram, ut sciam dispositionem orbis terrarum, et virtutes elementorum,	17 Він бо мені дав справжнє знання того, що є, | і я знаю устрій та силу первнів,
18 initium, et consummationem, et medietatem temporum, vicissitudinum permutationes, et commutationes temporum,	18 часів початок, кінець і середину, | зміни сонцезворотів і чергування пір року,
19 anni cursus, et stellarum dispositiones,	19 круги років й розташування зір,
20 naturas animalium, et iras bestiarum, vim ventorum, et cogitationes hominum, differentias virgultorum, et virtutes radicum.	20 природу тварин і гони звірів, | потугу духів і думки людей, | різні рослини і властивості корінців.
21 Et quæcumque sunt absconsa et improvisa didici : omnium enim artifex docuit me sapientia.	21 Усе, що тільки є тайне і явне, — пізнав я, | бо навчила мене творителька всього — мудрість.
22 Est enim in illa spiritus intelligentiæ, sanctus, unicus, multiplex, subtilis, disertus, mobilis, incoinquinatus, certus, suavis, amans bonum, acutus, quem nihil vetat, benefaciens,	22 Є бо у ній дух розумний, святий, | однородний, многовидний, витончений, | діяльний, проникливий, неоскверненний, | ясний, недіткненний, добролюбний, бистрий,
23 humanus, benignus, stabilis, certus, securus, omnem habens virtutem, omnia prospiciens, et qui capiat omnes spiritus, intelligibilis, mundus, subtilis.	23 нестримний, доброчинний, чоловіколюбний, | постійний, певний, безжурний, | всемогутній, вседоглядний, | що пронизує всі духи | розумні, чисті, щонайніжніші.
24 Omnibus enim mobilibus mobilior est sapientia : attingit autem ubique propter suam munditiam.	24 Мудрість бо понад усякий рух рухливіша: | чистою вона крізь усе проходить, усе пронизує.
25 Vapor est enim virtutis Dei, et emanatio quædam est claritatis omnipotentis Dei sincera, et ideo nihil inquinatum in eam incurrit :	25 Вона — подув Божої сили | і чистий виплив слави Вседержителя; | тому нічого заплямленого не впаде на неї.
26 candor est enim lucis æternæ, et speculum sine macula Dei majestatis, et imago bonitatis illius.	26 Вона — вічного світла відблиск, | безплямне дзеркало Божого діяння | і образ його доброти.
27 Et cum sit una, omnia potest ; et in se permanens omnia innovat : et per nationes in animas sanctas se transfert ; amicos Dei et prophetas constituit.	27 Хоч і одна, вона все може; | і, залишившися сама в собі, вона все відновлює; | вона з роду в рід у святі душі сходить | і робить з них друзів Божих та пророків.
28 Neminem enim diligit Deus, nisi eum qui cum sapientia inhabitat.	28 Бо Бог лиш того любить, хто з мудрістю живе.
29 Est enim hæc speciosior sole, et super omnem dispositionem stellarum : luci comparata, invenitur prior.	29 Вона ж над сонце краща, | понад увесь зоряний світ. | У порівнянні зо світлом вона з’являється перша,
30 Illi enim succedit nox ; sapientiam autem non vincit malitia.	30 бо світло поступається ночі, | а мудрости зло не подолає.