1 וַיִּשְׁמְעוּ הַשְּׁלִיחִים וְהָאַחִים אֲשֶׁר בִּיהוּדָה כִּי־קִבְּלוּ גַם־הַגּוֹיִם אֶת־דְּבַר הָאֱלֹהִים | 1 Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже. |
2 וַיְהִי כַּאֲשֶׁר עָלָה פֶטְרוֹס יְרוּשָׁלָיִם וַיָּרִיבוּ עִמּוֹ בְּנֵי הַמִּילָה לֵאמֹר | 2 А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього: |
3 אֶל־אֲנָשִׁים אֲשֶׁר־לָהֶם עָרְלָה בָּאתָ וַתֹּאכַל אִתָּם לָחֶם | 3 «Чого, — мовляв, — увійшов єси до необрізаних і їв з ними?» |
4 וַיָּחֶל פֶּטְרוֹס וַיְסַפֵּר לָהֶם אֵת כָּל־אֲשֶׁר קָרָהוּ לֵאמֹר | 4 Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу: |
5 מִתְפַּלֵּל הָיִיתִי בְּעִיר יָפוֹ וָאֵרָדַם וָאֵרֶא מַרְאֶה וְהִנֵּה־כְלִי כִּדְמוּת מִטְפַּחַת־בַּד גְּדוֹלָה יוֹרֵד מִן־הַשָּׁמַיִם וַתּוּרַד בְּאַרְבַּע כַּנְפוֹתֶיהָ וַתָּבֹא עָדָי | 5 «Я, — каже, — був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив’язана за чотири кінці, — сходила з неба й наблизилась аж до мене. |
6 וְהִסְתַּכַּלְתִּי בָהּ וָאָבִין וָאֵרֶא אֶת־בֶּהֱמַת הָאָרֶץ וְאֶת־הַחַיָּה וְרֶמֶשׂ הָאֲדָמָה וְעוֹף הַשָּׁמָיִם | 6 Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. |
7 וָאֶשְׁמַע גַּם־קוֹל הָאֹמֵר אֵלָי קוּם פֶּטְרוֹס זְבַח וֶאֱכֹל | 7 Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! |
8 וָאֹמַר חָלִילָה לִּי אֲדֹנִי כִּי כָּל־פִּגּוּל וְטָמֵא לֹא־בָא בְּפִי מֵעוֹלָם | |
9 וַיַּעֲנֵנִי הַקּוֹל שֵׁנִית מִן־הַשָּׁמַיִם וַיֹּאמַר אֶת־אֲשֶׁר טִהַר הָאֱלֹהִים אַתָּה אַל־תְּטַמְּאֶנּוּ | 9 І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. — |
10 וְכֵן הָיָה שָׁלשׁ פְּעָמִים וְהַכֹּל שָׁב וְהֹעֲלָה הַשָּׁמָיְמָה | 10 Це сталося тричі і знову все було взяте на небо. |
11 וְהִנֵּה כְרֶגַע שְׁלשָׁה אֲנָשִׁים עֹמְדִים עַל־פֶּתַח הַבַּיִת אֲשֶׁר אָנֹכִי שָׁם וְהֵמָּה שְׁלוּחִים אֵלַי מִקִּסְרִין | 11 І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були. |
12 וַיֹּאמֶר אֵלַי הָרוּחַ לָלֶכֶת אִתָּם וּלְבִלְתִּי הִתְמַהְמֵהַּ וַיֵּלְכוּ אִתִּי גַּם־שֵׁשֶׁת הָאַחִים הָאֵלֶּה וַנָּבוֹא אֶל־בֵּית הָאִישׁ | 12 І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка. |
13 וַיַּגֶּד־לָנוּ אֵת אֲשֶׁר־רָאָה הַמַּלְאָךְ נִצָּב בְּבֵיתוֹ וְאֹמֵר אֵלָיו שְׁלַח אֶל־יָפוֹ אֲנָשִׁים וּקְרָא אֵלֶיךָ אֶת־שִׁמְעוֹן הַמְכֻנֶּה פֶטְרוֹס | 13 А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з’явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро. |
14 וְהוּא יְדַבֵּר אֵלֶיךָ דְּבָרִים אֲשֶׁר תִּוָּשַׁע בָּהֶם אַתָּה וְכָל־בֵּיתֶךָ | 14 Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. — |
15 וְכַאֲשֶׁר הַחִלּוֹתִי לְדַבֵּר צָלְחָה עֲלֵיהֶם רוּחַ הַקֹּדֶשׁ כַּאֲשֶׁר צָלְחָה עָלֵינוּ בַּתְּחִלָּה | 15 Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку. |
16 וָאֶזְכֹּר אֶת־דְּבַר הָאָדוֹן אֲשֶׁר אָמָר יוֹחָנָן הִטְבִּיל בַּמַּיִם וְאַתֶּם תִּטָּבְלוּ בְּרוּחַ הַקֹּדֶשׁ | 16 І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом. |
17 וְעַתָּה אִם־מַתָּנָה אַחַת נָתַן הָאֱלֹהִים לָהֶם וְלָנוּ הַמַּאֲמִינִים בָּאָדוֹן יֵשׁוּעַ הַמָּשִׁיחַ מִי אָנֹכִי כִּי אֶעֱצֹר לֵאלֹהִים | 17 Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?» |
18 וַיְהִי כְּשָׁמְעָם זֹאת וַיַּחֲרִישׁוּ וַיְהַלְלוּ אֶת־הָאֱלֹהִים וַיֹּאמְרוּ אָכֵן גַּם־לַגּוֹיִם נָתַן הָאֱלֹהִים הַתְּשׁוּבָה לַחַיִּים | 18 Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.» |
19 וְהַנְּפוֹצִים מִפְּנֵי הַצָּרָה אֲשֶׁר הָיְתָה עַל־אוֹדֹת אִסְטְפָנוֹס הָלְכוּ וָבָאוּ עַד־פִינוּקְיָא וְקַפְרוֹס וְאַנְטְיוֹכְיָא וְלֹא דִבְּרוּ אֶת־הַדָּבָר כִּי אִם־אֶל־הַיְּהוּדִים לְבַדָּם | 19 Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв. |
20 וַיְהִי בְתוֹכָם אַנְשֵׁי קַפְרוֹס וְקוּרִינִי אֲשֶׁר בָּאוּ אֶל־אַנְטְיוֹכְיָא וַיְדַבְּרוּ גַם־אֶל־הַיְּוָנִים וַיְבַשְּׂרוּ אֹתָם אֶת־הָאָדוֹן יֵשׁוּעַ | 20 Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса. |
21 וַתְּהִי עִמָּהֶם יַד־יְהוָֹה וּמִסְפָּר רַב הֶאֱמִינוּ וַיָּשׁוּבוּ אֶל־הָאָדוֹן | 21 Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа. |
22 וַיִּשָּׁמַע הַדָּבָר בְּאָזְנֵי הַקְּהִלָּה אֲשֶׁר בִּירוּשָׁלָיִם וַיִּשְׁלְחוּ אֶת־בַּר־נַבָּא אֶל־אַנְטְיוֹכְיָא | 22 Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію. |
23 וַיָּבֹא שָׁמָּה וַיִּשְׂמַח כִּרְאֹתוֹ אֶת־חֶסֶד הָאֱלֹהִים וַיַּזְהֵר אֶת־כֻּלָּם לְדָבְקָה בָאָדוֹן בְּלֵב נָכוֹן | 23 Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем, |
24 כִּי אִישׁ טוֹב הָיָה וּמָלֵא רוּחַ הַקֹּדֶשׁ וֶאֱמוּנָה וַיֵּאָסְפוּ לָאָדוֹן עַם רָב | 24 бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа. |
25 וַיֵּלֶךְ בַּר־נַבָּא מִשָּׁם אֶל־טַרְסוֹס לְבַקֵּשׁ אֶת־שָׁאוּל וַיִּמְצָא אֹתוֹ וַיְבִיאֵהוּ אֶל־אַנְטְיוֹכְיָה | 25 Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла |
26 וַיִּהְיוּ ישְׁבִים יַחַד בַּקְּהִלָּה שָׁנָה תְמִימָה וּמְלַמְּדִים עַם רָב אָז הוּחַל בְּאַנְטְיוֹכְיָא לִקְרֹא אֶת־הַתַּלְמִידִים בְּשֵׁם מְשִׁיחִיִּים | 26 і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами. |
27 וַיְהִי בַּיָּמִים הָהֵם וַיָּבֹאוּ נְבִיאִים מִירוּשָׁלַיִם אֶל־אַנְטְיוֹכְיָא | 27 Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму. |
28 וַיָּקָם אֶחָד מֵהֶם וּשְׁמוֹ אֲגָבוֹס וַיַּגֵּד עַל־פִּי הָרוּחַ כִּי רָעָב גָּדוֹל יָבוֹא עַל־כָּל־ישְׁבֵי תֵבֵל וַיְהִי־כֵן בִּימֵי קְלוֹדְיוֹס | 28 Один з них, Агав на ім’я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія. |
29 וַיִּוָּעֲצוּ הַתַּלְמִידִים לִשְׁלֹחַ אִישׁ אִישׁ מֵאֲשֶׁר תַּשִּׂיג יָדוֹ לְעֶזְרַת הָאַחִים הַיּשְׁבִים בִּיהוּדָה | 29 Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу; |
30 וְכֵן גַּם־עָשֹוּ וַיִּשְׁלְחוּ אֶל־הַזְּקֵנִים עַל־יְדֵי בַּר־נַבָּא וְשָׁאוּל | 30 що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла. |