Devarìm (דברים) - Deuteronomio 19

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 כִּי־יַכְרִית יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֶת־הַגֹּויִם אֲשֶׁר יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לְךָ אֶת־אַרְצָם וִירִשְׁתָּם וְיָשַׁבְתָּ בְעָרֵיהֶם וּבְבָתֵּיהֶם	1 «Коли Господь, Бог твій, вигубить ті народи, що їх землю хоче тобі дати, і ти, прогнавши їх, осядеш у їхніх містах та по їхніх домах,
2 שָׁלֹושׁ עָרִים תַּבְדִּיל לָךְ בְּתֹוךְ אַרְצְךָ אֲשֶׁר יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לְךָ לְרִשְׁתָּהּ	2 то відділиш собі три міста посеред тієї землі, що Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.
3 תָּכִין לְךָ הַדֶּרֶךְ וְשִׁלַּשְׁתָּ אֶת־גְּבוּל אַרְצְךָ אֲשֶׁר יַנְחִילְךָ יְהוָה אֱלֹהֶיךָ וְהָיָה לָנוּס שָׁמָּה כָּל־רֹצֵחַ	3 Ти повизначуєш туди дорогу й розділиш на три частини простір твоєї землі, що її Господь, Бог твій, дасть тобі в посідання; на те, щоб кожен убивця міг туди втекти.
4 וְזֶה דְּבַר הָרֹצֵחַ אֲשֶׁר־יָנוּס שָׁמָּה וָחָי אֲשֶׁר יַכֶּה אֶת־רֵעֵהוּ בִּבְלִי־דַעַת וְהוּא לֹא־שֹׂנֵא לֹו מִתְּמֹל שִׁלְשֹׁם	4 А ось у якому випадку вбивця може там знайти притулок і зостатися живим: коли він уб’є ненароком свого ближнього, без попередньої ненависти до нього.
5 וַאֲשֶׁר יָבֹא אֶת־רֵעֵהוּ בַיַּעַר לַחְטֹב עֵצִים וְנִדְּחָה יָדֹו בַגַּרְזֶן לִכְרֹת הָעֵץ וְנָשַׁל הַבַּרְזֶל מִן־הָעֵץ וּמָצָא אֶת־רֵעֵהוּ וָמֵת הוּא יָנוּס אֶל־אַחַת הֶעָרִים־הָאֵלֶּה וָחָי	5 От, наприклад, коли піде зо своїм ближнім у ліс рубати дрова, замахнеться сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо ЇЇ злетить з держака та влучить ближнього на смерть; такий може втекти до одного з тих міст і зостанеться живим,
6 פֶּן־יִרְדֹּף גֹּאֵל הַדָּם אַחֲרֵי הָרֹצֵחַ כִּי־יֵחַם לְבָבֹו וְהִשִּׂיגֹו כִּי־יִרְבֶּה הַדֶּרֶךְ וְהִכָּהוּ נָפֶשׁ וְלֹו אֵין מִשְׁפַּט־מָוֶת כִּי לֹא שֹׂנֵא הוּא לֹו מִתְּמֹול שִׁלְשֹׁום	6 щоб кровомесник, запалавши гнівом і пустившись навздогін за вбивником, не наздогнав його — якби дорога була далека, — та й не вбив його, хоч він і не заслугував на смерть, бо не мав до нього ненависти перед тим.
7 עַל־כֵּן אָנֹכִי מְצַוְּךָ לֵאמֹר שָׁלֹשׁ עָרִים תַּבְדִּיל לָךְ׃ ס	7 Тим і наказую тобі: виділиш собі три міста.
8 וְאִם־יַרְחִיב יְהוָה אֱלֹהֶיךָ אֶת־גְּבֻלְךָ כַּאֲשֶׁר נִשְׁבַּע לַאֲבֹתֶיךָ וְנָתַן לְךָ אֶת־כָּל־הָאָרֶץ אֲשֶׁר דִּבֶּר לָתֵת לַאֲבֹתֶיךָ	8 А коли Господь, Бог твій, поширить твої границі, як він про це клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, що її обіцяв дати твоїм батькам,
9 כִּי־תִשְׁמֹר אֶת־כָּל־הַמִּצְוָה הַזֹּאת לַעֲשֹׂתָהּ אֲשֶׁר אָנֹכִי מְצַוְּךָ הַיֹּום לְאַהֲבָה אֶת־יְהוָה אֱלֹהֶיךָ וְלָלֶכֶת בִּדְרָכָיו כָּל־הַיָּמִים וְיָסַפְתָּ לְךָ עֹוד שָׁלֹשׁ עָרִים עַל הַשָּׁלֹשׁ הָאֵלֶּה	9 коли виконуватимеш точно всі ці заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, як будеш любити Господа, Бога твого, і ходити його дорогами повсякчасно, то додаси собі до тих трьох міст ще три;
10 וְלֹא יִשָּׁפֵךְ דָּם נָקִי בְּקֶרֶב אַרְצְךָ אֲשֶׁר יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לְךָ נַחֲלָה וְהָיָה עָלֶיךָ דָּמִים׃ ס	10 щоб не проливалась безвинна кров у твоїй землі, яку Господь, Бог твій хоче тобі дати в посідання, і щоб не тяжіла на тобі кров.
11 וְכִי־יִהְיֶה אִישׁ שֹׂנֵא לְרֵעֵהוּ וְאָרַב לֹו וְקָם עָלָיו וְהִכָּהוּ נֶפֶשׁ וָמֵת וְנָס אֶל־אַחַת הֶעָרִים הָאֵל	11 Коли ж хтось ненавидить свого ближнього й, засівши на нього, нападе та й уб’є його на смерть, а потім утече до котрогось із тих міст,
12 וְשָׁלְחוּ זִקְנֵי עִירֹו וְלָקְחוּ אֹתֹו מִשָּׁם וְנָתְנוּ אֹתֹו בְּיַד גֹּאֵל הַדָּם וָמֵת	12 то нехай старші його міста пошлють і спіймають його там та й віддадуть у руки кровомесникові на смерть.
13 לֹא־תָחֹוס עֵינְךָ עָלָיו וּבִעַרְתָּ דַם־הַנָּקִי מִיִּשְׂרָאֵל וְטֹוב לָךְ׃ ס	13 Очі твої нехай не щадять його; мусиш бо змити безвинну кров з Ізраїля, і буде тобі добре на світі.
14 לֹא תַסִּיג גְּבוּל רֵעֲךָ אֲשֶׁר גָּבְלוּ רִאשֹׁנִים בְּנַחֲלָתְךָ אֲשֶׁר תִּנְחַל בָּאָרֶץ אֲשֶׁר יְהוָה אֱלֹהֶיךָ נֹתֵן לְךָ לְרִשְׁתָּהּ׃ ס	14 Не пересувай межі твого ближнього, що її відмежували предки в твоїй посілості, яку дістанеш у власність у землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.
15 לֹא־יָקוּם עֵד אֶחָד בְּאִישׁ לְכָל־עָוֹן וּלְכָל־חַטָּאת בְּכָל־חֵטְא אֲשֶׁר יֶחֱטָא עַל־פִּי ׀ שְׁנֵי עֵדִים אֹו עַל־פִּי שְׁלֹשָׁה־עֵדִים יָקוּם דָּבָר	15 Не має вартости один лише свідок проти когонебудь на будь-який переступ, чи на будь-який злочин, чи будь-яку провину, що ними хтось ізгрішить: на слово двох свідків або на слово трьох свідків справа стане чинною.
16 כִּי־יָקוּם עֵד־חָמָס בְּאִישׁ לַעֲנֹות בֹּו סָרָה	16 Як проти когонебудь виступить насильний свідок, щоб обвинуватити його в якімсь переступі,
17 וְעָמְדוּ שְׁנֵי־הָאֲנָשִׁים אֲשֶׁר־לָהֶם הָרִיב לִפְנֵי יְהוָה לִפְנֵי הַכֹּהֲנִים וְהַשֹּׁפְטִים אֲשֶׁר יִהְיוּ בַּיָּמִים הָהֵם	17 то нехай обидва, що сперечаються, з’являться перед Господом у приявності священиків та суддів, які в той час урядуватимуть,
18 וְדָרְשׁוּ הַשֹּׁפְטִים הֵיטֵב וְהִנֵּה עֵד־שֶׁקֶר הָעֵד שֶׁקֶר עָנָה בְאָחִיו	18 Судді ж нехай розберуть добре; і як виявиться, що свідок той — свідок неправдивий і що він свідчить неправдиво проти свого брата,
19 וַעֲשִׂיתֶם לֹו כַּאֲשֶׁר זָמַם לַעֲשֹׂות לְאָחִיו וּבִעַרְתָּ הָרָע מִקִּרְבֶּךָ	19 то ви зробите з ним те, що він замислив зробити зо своїм братом. Так будеш викорінювати зло з-поміж себе.
20 וְהַנִּשְׁאָרִים יִשְׁמְעוּ וְיִרָאוּ וְלֹא־יֹסִפוּ לַעֲשֹׂות עֹוד כַּדָּבָר הָרָע הַזֶּה בְּקִרְבֶּךָ	20 А інші те почувши, боятимуться і вже не будуть коїти такого зла серед вас.
21 וְלֹא תָחֹוס עֵינֶךָ נֶפֶשׁ בְּנֶפֶשׁ עַיִן בְּעַיִן שֵׁן בְּשֵׁן יָד בְּיָד רֶגֶל בְּרָגֶל׃ ס	21 Око твоє нехай буде безжалісним: життя за життя, око за око, зуб за зуб, нога за ногу.»