| 1 וּבִשְׁנַת שְׁתַּיִם לְמַלְכוּת נְבֻכַדְנֶצַּר חָלַם נְבֻכַדְנֶצַּר חֲלֹמֹות וַתִּתְפָּעֶם רוּחֹו וּשְׁנָתֹו נִהְיְתָה עָלָיו | 1 Другого року царювання Навуходоносора приснились Навуходоносорові сни, і стривожився дух його, і сон утік від нього. | 
| 2 וַיֹּאמֶר הַמֶּלֶךְ לִקְרֹא לַחַרְטֻמִּים וְלָאַשָּׁפִים וְלַמְכַשְּׁפִים וְלַכַּשְׂדִּים לְהַגִּיד לַמֶּלֶךְ חֲלֹמֹתָיו וַיָּבֹאוּ וַיַּעַמְדוּ לִפְנֵי הַמֶּלֶךְ | 2 Тоді цар звелів скликати  віщунів, чародіїв, ворожбитів і халдеїв, щоб вони відгадали цареві сни.  Прийшли вони й поставали перед царем. | 
| 3 וַיֹּאמֶר לָהֶם הַמֶּלֶךְ חֲלֹום חָלָמְתִּי וַתִּפָּעֶם רוּחִי לָדַעַת אֶת־הַחֲלֹום | 3 І промовив до них цар: «Сон мені снився й стривожився дух мій; бажаю знати сон той.» | 
| 4 וַיְדַבְּרוּ הַכַּשְׂדִּים לַמֶּלֶךְ אֲרָמִית מַלְכָּא לְעָלְמִין חֱיִי אֱמַר חֶלְמָא [לְעַבְדַּיִךְ כ] (לְעַבְדָךְ ק) וּפִשְׁרָא נְחַוֵּא | 4 Халдеї ж цареві по-арамійському: «О царю, жий навіки! Скажи сон твоїм слугам, і ми звістимо тобі, що він означає.» | 
| 5 עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר [לְכַשְׂדָּיֵא כ] (לְכַשְׂדָּאֵי ק) מִלְּתָא מִנִּי אַזְדָּא הֵן לָא תְהֹודְעוּנַּנִי חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ הַדָּמִין תִּתְעַבְדוּן וּבָתֵּיכֹון נְוָלִי יִתְּשָׂמוּן | 5 Цар у відповідь халдеям: «Ось що  постановив я: Коли ви не скажете мені про сон і те, що він означає, на  кусні будете пошматовані, й доми ваші будуть обернені в руїни. | 
| 6 וְהֵן חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ תְּהַחֲוֹן מַתְּנָן וּנְבִזְבָּה וִיקָר שַׂגִּיא תְּקַבְּלוּן מִן־קֳדָמָי לָהֵן חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ הַחֲוֹנִי | 6 А як розповісте про сон і те, що  він означає, дістанете від мене дарунки, нагороду й великі почесті;  скажіть же мені про сон і його значення.» | 
| 7 עֲנֹו תִנְיָנוּת וְאָמְרִין מַלְכָּא חֶלְמָא יֵאמַר לְעַבְדֹוהִי וּפִשְׁרָה נְהַחֲוֵה | 7 Ті відповіли вдруге й сказали: «Нехай цар скаже сон своїм слугам, і ми його витлумачимо.» | 
| 8 עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר מִן־יַצִּיב יָדַע אֲנָה דִּי עִדָּנָא אַנְתּוּן זָבְנִין כָּל־קֳבֵל דִּי חֲזֵיתֹון דִּי אַזְדָּא מִנִּי מִלְּתָא | 8 Тоді цар у відповідь: «Напевно знаю, що ви хочете виграти час, власне тому, що бачите, як я постановив. | 
| 9 דִּי הֵן־חֶלְמָא לָא תְהֹודְעֻנַּנִי חֲדָה־הִיא דָתְכֹון וּמִלָּה כִדְבָה וּשְׁחִיתָה [הַזְמִנְתּוּן כ] (הִזְדְּמִנְתּוּן  ק) לְמֵאמַר קָדָמַי עַד דִּי עִדָּנָא יִשְׁתַּנֵּא לָהֵן חֶלְמָא אֱמַרוּ לִי וְאִנְדַּע דִּי פִשְׁרֵהּ תְּהַחֲוֻנַּנִי | 9 Коли ви не скажете мені про сон,  один лише вирок буде проти вас. Ви задумуєте виректи мені неправду й  оману, поки мине час. Тому скажіть мені про сон, і тоді я знатиму, що ви  здібні витлумачити мені й його значення.» | 
| 10 עֲנֹו [כַשְׂדָּיֵא כ] (כַשְׂדָּאֵי ק) קֳדָם־מַלְכָּא וְאָמְרִין לָא־אִיתַי אֲנָשׁ עַל־יַבֶּשְׁתָּא דִּי מִלַּת מַלְכָּא יוּכַל לְהַחֲוָיָה כָּל־קֳבֵל דִּי כָּל־מֶלֶךְ רַב וְשַׁלִּיט מִלָּה כִדְנָה לָא שְׁאֵל לְכָל־חַרְטֹּם וְאָשַׁף וְכַשְׂדָּי | 10 Халдеї у відповідь цареві  сказали: «Нема на світі людини, котра могла б сказати те, чого цар  вимагає, тим то ні один цар, хоч який би він був великий та потужний, не  вимагав такого в жадного віщуна, чародія або халдея. | 
| 11 וּמִלְּתָא דִי־מַלְכָּה שָׁאֵל יַקִּירָה וְאָחֳרָן לָא אִיתַי דִּי יְחַוִּנַּהּ קֳדָם מַלְכָּא לָהֵן אֱלָהִין דִּי מְדָרְהֹון עִם־בִּשְׂרָא לָא אִיתֹוהִי | 11 Річ, якої цар вимагає, трудна, й ніхто інший не може її цареві об’явити, крім богів, які не живуть між людьми.» | 
| 12 כָּל־קֳבֵל דְּנָה מַלְכָּא בְּנַס וּקְצַף שַׂגִּיא וַאֲמַר לְהֹובָדָה לְכֹל חַכִּימֵי בָבֶל | 12 Тоді розлютився й розгнівався цар вельми й повелів вигубити всіх вавилонських мудреців. | 
| 13 וְדָתָא נֶפְקַת וְחַכִּימַיָּא מִתְקַטְּלִין וּבְעֹו דָּנִיֵּאל וְחַבְרֹוהִי לְהִתְקְטָלָה׃  פ | 13 Був оголошений наказ вигубити мудреців, тож і шукали Даниїла та його товаришів, щоб і їх убити. | 
| 14 בֵּאדַיִן דָּנִיֵּאל  הֲתִיב עֵטָא וּטְעֵם לְאַרְיֹוךְ רַב־טַבָּחַיָּא דִּי מַלְכָּא דִּי נְפַק לְקַטָּלָה לְחַכִּימֵי בָּבֶל | 14 Тоді Даниїл звернувся  розважливо й мудро до Аріоха, начальника над царською сторожею, що  вийшов був убивати вавилонських мудреців. | 
| 15 עָנֵה וְאָמַר לְאַרְיֹוךְ שַׁלִּיטָא דִי־מַלְכָּא עַל־מָה דָתָא מְהַחְצְפָה מִן־קֳדָם מַלְכָּא אֱדַיִן מִלְּתָא הֹודַע אַרְיֹוךְ לְדָנִיֵּאל | 15 Він заговорив до Аріоха,  царського уповноваженого, й мовив: «Чого то такий суворий наказ від  царя?» Тоді Аріох з’ясував Даниїлові справу, | 
| 16 וְדָנִיֵּאל עַל וּבְעָה מִן־מַלְכָּא דִּי זְמָן יִנְתֵּן־לֵהּ וּפִשְׁרָא לְהַחֲוָיָה לְמַלְכָּא׃  פ | 16 і Даниїл увійшов й упросив царя дати йому час, щоб він міг пояснити йому значення сну. | 
| 17 אֱדַיִן דָּנִיֵּאל לְבַיְתֵהּ אֲזַל וְלַחֲנַנְיָה מִישָׁאֵל וַעֲזַרְיָה חַבְרֹוהִי מִלְּתָא הֹודַע | 17 Прийшовши до себе додому Даниїл оповів Ананії, Мисаїлові та Азарії, товаришам своїм, про справу, | 
| 18 וְרַחֲמִין לְמִבְעֵא מִן־קֳדָם אֱלָהּ שְׁמַיָּא  עַל־רָזָה דְּנָה דִּי לָא יְהֹבְדוּן דָּנִיֵּאל וְחַבְרֹוהִי עִם־שְׁאָר חַכִּימֵי בָבֶל | 18 аби вони просили в небесного  Бога ласки в цій тайні, щоб Даниїлові та його товаришам не загинути з  іншими вавилонськими мудрецями. | 
| 19 אֱדַיִן לְדָנִיֵּאל בְּחֶזְוָא דִי־לֵילְיָא רָזָה גֲלִי אֱדַיִן דָּנִיֵּאל בָּרִךְ לֶאֱלָהּ שְׁמַיָּא | 19 Тоді тайна була відкрита Даниїлові в нічному видінні, й Даниїл возславив небесного Бога. | 
| 20 עָנֵה דָנִיֵּאל וְאָמַר לֶהֱוֵא שְׁמֵהּ דִּי־אֱלָהָא מְבָרַךְ מִן־עָלְמָא וְעַד־עָלְמָא דִּי חָכְמְתָא וּגְבוּרְתָא דִּי לֵהּ־הִיא | 20 Даниїл заговорив і мовив: «Хай ім’я Боже буде благословенне від віку й до віку, бо в нього мудрість і сила. | 
| 21 וְהוּא מְהַשְׁנֵא עִדָּנַיָּא וְזִמְנַיָּא מְהַעְדֵּה מַלְכִין וּמְהָקֵים מַלְכִין יָהֵב חָכְמְתָא לְחַכִּימִין וּמַנְדְּעָא לְיָדְעֵי בִינָה | 21 Він змінює час і пори року, царів скидає, царів настановлює, дає мудрість мудрим і розум розумним. | 
| 22 הוּא גָּלֵא עַמִּיקָתָא וּמְסַתְּרָתָא יָדַע מָה בַחֲשֹׁוכָא [וּנְהִירָא כ] (וּנְהֹורָא ק) עִמֵּהּ שְׁרֵא | 22 Він відкриває, що глибоке й скрите, знає, що в темряві, і світло з ним перебуває. | 
| 23 לָךְ ׀ אֱלָהּ אֲבָהָתִי מְהֹודֵא וּמְשַׁבַּח אֲנָה דִּי חָכְמְתָא וּגְבוּרְתָא יְהַבְתְּ לִי וּכְעַן הֹודַעְתַּנִי דִּי־בְעֵינָא מִנָּךְ דִּי־מִלַּת מַלְכָּא הֹודַעְתֶּנָא | 23 Тебе, Боже батьків моїх, я  славлю й хвалю, бо дав єси мені мудрість і силу, і відкрив єси мені те,  про що ми тебе благали — бо ти відкрив нам справу царську.» | 
| 24 כָּל־קֳבֵל דְּנָה דָּנִיֵּאל עַל עַל־אַרְיֹוךְ דִּי מַנִּי מַלְכָּא לְהֹובָדָה לְחַכִּימֵי בָבֶל אֲזַל ׀ וְכֵן אֲמַר־לֵהּ לְחַכִּימֵי בָבֶל אַל־תְּהֹובֵד הַעֵלְנִי קֳדָם מַלְכָּא וּפִשְׁרָא לְמַלְכָּא אֲחַוֵּא׃    ס | 24 Після того Даниїл пішов до  Аріоха, якому цар наказав повбивати вавилонських мудреців, і мовив до  нього так: «Не вбивай вавилонських мудреців; уведи мене до царя, і я  витлумачу йому значення сну.» | 
| 25 אֱדַיִן אַרְיֹוךְ בְּהִתְבְּהָלָה הַנְעֵל לְדָנִיֵּאל קֳדָם מַלְכָּא וְכֵן אֲמַר־לֵהּ דִּי־הַשְׁכַּחַת גְּבַר מִן־בְּנֵי גָלוּתָא דִּי יְהוּד דִּי פִשְׁרָא לְמַלְכָּא יְהֹודַע | 25 Тож Аріох привів негайно  Даниїла перед царя й так сказав йому: «Я знайшов між полоненими синами  Юдеї чоловіка, що зможе розповісти цареві значення сну.» | 
| 26 עָנֵה מַלְכָּא וְאָמַר לְדָנִיֵּאל דִּי שְׁמֵהּ בֵּלְטְשַׁאצַּר [הַאִיתַיִךְ כ] (הַאִיתָךְ ק) כָּהֵל לְהֹודָעֻתַנִי חֶלְמָא דִי־חֲזֵית וּפִשְׁרֵהּ | 26 Заговорив цар і мовив до  Даниїла, що мав ім’я Валтасар: «Чи справді можеш та сказати мені про  сон, що снився мені, і про його значення?» | 
| 27 עָנֵה דָנִיֵּאל קֳדָם מַלְכָּא וְאָמַר רָזָה דִּי־מַלְכָּא שָׁאֵל לָא חַכִּימִין אָשְׁפִין חַרְטֻמִּין גָּזְרִין יָכְלִין לְהַחֲוָיָה לְמַלְכָּא | 27 Даниїл у відповідь цареві:  «Тайни, про яку цар питає, не можуть ні мудреці, ні чародії, ні віщуни,  ні звіздознавці виявити цареві. | 
| 28 בְּרַם אִיתַי אֱלָהּ בִּשְׁמַיָּא גָּלֵא רָזִין וְהֹודַע לְמַלְכָּא נְבוּכַדְנֶצַּר מָה דִּי לֶהֱוֵא בְּאַחֲרִית יֹומַיָּא חֶלְמָךְ וְחֶזְוֵי רֵאשָׁךְ עַל־מִשְׁכְּבָךְ דְּנָה הוּא׃  פ | 28 Але є на небесах Бог, який  відкриває тайни й який показав цареві Навуходоносорові, що має статись  наприкінці днів. Сон твій і видіння твоєї голови на твоєму ложі ось які  були: | 
| 29 [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ  ק) מַלְכָּא רַעְיֹונָךְ עַל־מִשְׁכְּבָךְ סְלִקוּ מָה דִּי לֶהֱוֵא אַחֲרֵי דְנָה וְגָלֵא רָזַיָּא הֹודְעָךְ מָה־דִי לֶהֱוֵא | 29 Думки в тобі, царю, стриміли на твоєму ложі до того, що буде потім, і той, хто відкриває тайни, показав тобі, що станеться. | 
| 30 וַאֲנָה לָא בְחָכְמָה דִּי־אִיתַי בִּי מִן־כָּל־חַיַּיָּא רָזָא דְנָה גֱּלִי לִי לָהֵן עַל־דִּבְרַת דִּי פִשְׁרָא לְמַלְכָּא יְהֹודְעוּן וְרַעְיֹונֵי לִבְבָךְ תִּנְדַּע | 30 А мені ця тайна відкрита не  тому, що наче б я був мудріший від усіх живих, але на те, щоб цареві  стало ясним значення, та й щоб спізнав ти думки твого серця. | 
| 31 [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ  ק) מַלְכָּא חָזֵה הֲוַיְתָ וַאֲלוּ צְלֵם חַד שַׂגִּיא צַלְמָא דִּכֵּן רַב וְזִיוֵהּ יַתִּיר קָאֵם לְקָבְלָךְ וְרֵוֵהּ דְּחִיל | 31 Ти, царю, дивився — аж ось  якийсь бовван великий. Вельми великий був той бовван і незвичайного  блиску; стоїть ось він перед тобою й страхітлива його подоба. | 
| 32 הוּא צַלְמָא רֵאשֵׁהּ דִּי־דְהַב טָב חֲדֹוהִי וּדְרָעֹוהִי דִּי כְסַף מְעֹוהִי וְיַרְכָתֵהּ דִּי נְחָשׁ | 32 Голова у того боввана була з щирого золота; груди його й руки — з срібла; живіт у нього й стегна — з міді; | 
| 33 שָׁקֹוהִי דִּי פַרְזֶל רַגְלֹוהִי [מִנְּהֹון כ] (מִנְּהֵין ק) דִּי פַרְזֶל [וּמִנְּהֹון כ] (וּמִנְּהֵין ק) דִּי חֲסַף | 33 голінки у нього — з заліза, а ноги — частково з заліза, частково з глини. | 
| 34 חָזֵה הֲוַיְתָ עַד דִּי הִתְגְּזֶרֶת אֶבֶן דִּי־לָא בִידַיִן וּמְחָת לְצַלְמָא עַל־רַגְלֹוהִי דִּי פַרְזְלָא וְחַסְפָּא וְהַדֵּקֶת הִמֹּון | 34 Ти дивився на нього, аж  відірвався від гори, без допомоги рук, камінь і вдарив у боввана, в  залізні та глиняні його ноги, й розбив їх. | 
| 35 בֵּאדַיִן דָּקוּ כַחֲדָה פַּרְזְלָא חַסְפָּא נְחָשָׁא כַּסְפָּא וְדַהֲבָא וַהֲוֹו כְּעוּר מִן־אִדְּרֵי־קַיִט וּנְשָׂא הִמֹּון רוּחָא וְכָל־אֲתַר לָא־הִשְׁתֲּכַח לְהֹון וְאַבְנָא ׀ דִּי־מְחָת לְצַלְמָא הֲוָת לְטוּר רַב וּמְלָת כָּל־אַרְעָא | 35 Тоді все вмить потрощилось —  залізо, глина, мідь, срібло й золото, й стало, ніби полова на току  літом; вітер же так розвіяв те, що й сліду не зосталось від того, а  камінь, що вдарив у боввана, зробивсь великою горою й заповнив усю  землю. | 
| 36 דְּנָה חֶלְמָא וּפִשְׁרֵהּ נֵאמַר קֳדָם־מַלְכָּא | 36 Оце сон! Скажемо перед царем, що він означає. | 
| 37 [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ  ק) מַלְכָּא מֶלֶךְ מַלְכַיָּא דִּי אֱלָהּ שְׁמַיָּא מַלְכוּתָא חִסְנָא וְתָקְפָּא וִיקָרָא יְהַב־לָךְ | 37 Ти, о царю, цар над царями, котрому Бог небесний дав царство, потугу, силу й славу, | 
| 38 וּבְכָל־דִּי [דָאֲרִין כ] (דָיְרִין ק) בְּנֵי־אֲנָשָׁא חֵיוַת בָּרָא וְעֹוף־שְׁמַיָּא יְהַב בִּידָךְ וְהַשְׁלְטָךְ בְּכָלְּהֹון [אַנְתָּה כ] (אַנְתְּ־הוּא  ק) רֵאשָׁה דִּי דַהֲבָא | 38 котрому в руки він віддав, де  б вони не жили, — людей, земних звірів і небесне птаство й котрого він  настановив володарем над ними; ти — золота голова. | 
| 39 וּבָתְרָךְ תְּקוּם מַלְכוּ אָחֳרִי אֲרַעא  מִנָּךְ וּמַלְכוּ [תְלִיתָיָא כ] (תְלִיתָאָה ק) אָחֳרִי דִּי נְחָשָׁא דִּי תִשְׁלַט בְּכָל־אַרְעָא | 39 Після тебе настане друге царство, менше від твого, а за тим ще третє царство, мідне, що заволодіє всією землею. | 
| 40 וּמַלְכוּ [רְבִיעָיָה כ] (רְבִיעָאָה ק) תֶּהֱוֵא תַקִּיפָה כְּפַרְזְלָא כָּל־קֳבֵל דִּי פַרְזְלָא מְהַדֵּק וְחָשֵׁל כֹּלָּא וּכְפַרְזְלָא דִּי־מְרָעַע כָּל־אִלֵּין תַּדִּק וְתֵרֹעַ | 40 А четверте царство буде  міцне, мов залізо, бо залізо розбиває й трощить усе; і як залізо, що  розбиває, так і воно розіб’є й розтрощить усі інші. | 
| 41 וְדִי־חֲזַיְתָה רַגְלַיָּא וְאֶצְבְּעָתָא [מִנְּהֹון כ] (מִנְּהֵן  ק) חֲסַף דִּי־פֶחָר [וּמִנְּהֹון כ] (וּמִנְּהֵין ק) פַּרְזֶל מַלְכוּ פְלִיגָה תֶּהֱוֵה וּמִן־נִצְבְּתָא דִי פַרְזְלָא לֶהֱוֵא־בַהּ כָּל־קֳבֵל דִּי חֲזַיְתָה פַּרְזְלָא מְעָרַב בַּחֲסַף טִינָא | 41 А що ти бачив ноги й пальці  на ногах частково з ганчарської глини, а частково з заліза, то царство  буде розділене, але в ньому все ж таки буде щось із міцности заліза,  згідно з тим, що ти бачив на залізі, змішанім з болотяною глиною. | 
| 42 וְאֶצְבְּעָת רַגְלַיָּא [מִנְּהֹון כ] (מִנְּהֵין ק) פַּרְזֶל [וּמִנְּהֹון כ] (וּמִנְּהֵין ק) חֲסַף מִן־קְצָת מַלְכוּתָא תֶּהֱוֵה תַקִּיפָה וּמִנַּהּ תֶּהֱוֵה תְבִירָה | 42 І як пальці на ногах були частково з заліза, а частково з глини, так і те царство буде частково міцне, а частково крихке. | 
| 43 [דִי כ] (וְדִי ק) חֲזַיְתָ פַּרְזְלָא מְעָרַב בַּחֲסַף טִינָא מִתְעָרְבִין לֶהֱוֹן בִּזְרַע אֲנָשָׁא וְלָא־לֶהֱוֹן דָּבְקִין דְּנָה עִם־דְּנָה הֵא־כְדִי פַרְזְלָא לָא מִתְעָרַב עִם־חַסְפָּא | 43 А що ти бачив залізо, змішане  з болотяною глиною, то це значить, що вони змішаються через людське  насіння, але не зіллються одне з одним, так, як залізо не змішується з  глиною. | 
| 44 וּבְיֹומֵיהֹון דִּי מַלְכַיָּא אִנּוּן יְקִים אֱלָהּ שְׁמַיָּא מַלְכוּ דִּי לְעָלְמִין לָא תִתְחַבַּל וּמַלְכוּתָה לְעַם אָחֳרָן לָא תִשְׁתְּבִק תַּדִּק וְתָסֵיף כָּל־אִלֵּין מַלְכְוָתָא וְהִיא תְּקוּם לְעָלְמַיָּא | 44 За часів тих царів небесний  Бог здвигне царство, що не розпадеться повіки, і його влада не перейде  до іншого народу; воно повалить і потрощить усі ті царства, а само  стоятиме повіки, | 
| 45 כָּל־קֳבֵל דִּי־חֲזַיְתָ דִּי מִטּוּרָא אִתְגְּזֶרֶת אֶבֶן דִּי־לָא בִידַיִן וְהַדֶּקֶת פַּרְזְלָא נְחָשָׁא חַסְפָּא כַּסְפָּא וְדַהֲבָא אֱלָהּ רַב הֹודַע לְמַלְכָּא מָה דִּי לֶהֱוֵא אַחֲרֵי דְנָה וְיַצִּיב חֶלְמָא וּמְהֵימַן פִּשְׁרֵהּ׃  פ | 45 так, як ти бачив, що камінь  відірвався був від гори без допомоги руки й розвалив залізо, мідь,  глину, срібло й золото. Великий Бог показав цареві, що буде після того.  Це правдивий сон, і виклад його певний.» | 
| 46 בֵּאדַיִן מַלְכָּא נְבוּכַדְנֶצַּר נְפַל עַל־אַנְפֹּוהִי וּלְדָנִיֵּאל סְגִד וּמִנְחָה וְנִיחֹחִין אֲמַר לְנַסָּכָה לֵהּ | 46 Тоді цар Навуходоносор упав лицем до землі, вклонився Даниїлові й звелів принести йому жертви й кадило. | 
| 47 עָנֵה מַלְכָּא לְדָנִיֵּאל וְאָמַר מִן־קְשֹׁט דִּי אֱלָהֲכֹון הוּא אֱלָהּ אֱלָהִין וּמָרֵא מַלְכִין וְגָלֵה רָזִין דִּי יְכֵלְתָּ לְמִגְלֵא רָזָה דְנָה | 47 Далі заговорив цар до Даниїла  й мовив: «Справді Бог ваш — Бог над богами, Володар над володарями й  відкривач тайн, якщо ти ото спромігся виявити цю тайну.» | 
| 48 אֱדַיִן מַלְכָּא לְדָנִיֵּאל רַבִּי וּמַתְּנָן רַבְרְבָן שַׂגִּיאָן יְהַב־לֵהּ וְהַשְׁלְטֵהּ עַל כָּל־מְדִינַת בָּבֶל וְרַב־סִגְנִין עַל כָּל־חַכִּימֵי בָבֶל | 48 Тож цар вивищив Даниїла, дав  йому силу великих подарунків, вручив йому власть над усім вавилонським  краєм і настановив його верховним начальником над усіма вавилонськими  мудрецями. | 
| 49 וְדָנִיֵּאל בְּעָא מִן־מַלְכָּא וּמַנִּי עַל עֲבִידְתָּא דִּי מְדִינַת בָּבֶל לְשַׁדְרַךְ מֵישַׁךְ וַעֲבֵד נְגֹו וְדָנִיֵּאל בִּתְרַע מַלְכָּא׃  פ | 49 На прохання Даниїла цар  настановив Седраха, Мисаха й Авденаго над справами Вавилонського краю,  сам Даниїл же зостався при царському дворі. |