| 1 Надії нерозумного — пусті та марні, і безглуздого окрилюють самі сновиддя. |
| 2 Хто вірить сновиддям — скидається на того, що за тінь хапається і за вітром женеться. |
| 3 Це сновиддя — згідне з отим, що подоба обличчя в дзеркалі. |
| 4 Що від нечистого може вийти чисте, а від брехливого — що правдиве? |
| 5 Ворожба, чарування, сновиддя — речі порожні, це бо маріння вагітної жінки. |
| 6 Коли їх у відвідинах Всевишній не зіслав, — не прихиляйся до них своїм серцем. |
| 7 Бо сновиддя багатьох збили з пантелику, й ті, що на них надіялись, — розчарувалися. |
| 8 Виконання закону має бути без фальшу: досконала мудрість — лише з уст щирих. |
| 9 Многомандрівна людина — многотна знаннями, і хто дознав досвіду, розумно й розмовляє. |
| 10 Хто не зазнав спокуси, той мало знає, — хто ж бував у подорожах, той набув досвід. |
| 11 Багато дечого бачив я під час моїх мандрів, і знаю я більше, ніж можу оповісти. |
| 12 Нераз потрапляв я у смертельну небезпеку, тож рятувався — завдяки досвідові. |
| 13 Житиме дух отих, що Господа страхаються: надія бо їхня в тому, хто врятувати їх може. |
| 14 Хто Господа страхається, перед іншим страху не має: нічого не боїться, бо він — його надія. |
| 15 Того душа щаслива, хто Господа страхається, — бо на кого б він зіперся, і хто б його підтримав? |
| 16 Господні очі на тих, які його люблять: могутній він їм захист і потужна підтримка; від пустельного вітру сховок, від полуденної спеки захорона; осторога від спотикання й допомога від падіння: |
| 17 він, що душу вгору підносить й очі освітлює, що дає здоров’я, життя й благословення. |
| 18 Приноси з неправно набутого — все одно, що й глузування: дари беззаконних не можуть бути вгодні. |
| 19 Не довподоби Всевишньому нечестивих приноси, і гріхи він прощає — не за численні жертви. |
| 20 Мов би сина жертвує на очах у батька, хто приносить жертву з добра нужденних: |
| 21 таж за нестатків хліб це для вбогих — життя, і хто й того їх позбавляє, той — просто кровожерний. |
| 22 Вбиває ближнього, хто відбирає його прожиток; позбавляти наймита заробітку — це кров проливати. |
| 23 Один будує, другий руйнує: яка їм з того користь — невже тільки труд? |
| 24 Один молиться, другий проклинає — чий же голос Владика вислухає? |
| 25 Хто вмивається, доткнувшись мертвого, а потім до нього знов дотикається, — яку бо зискає користь він із свого миття? |
| 26 Отак і людина, що за гріхи свої постить, а потім вирушає те саме чинити: хто бо вислухає молитву такого, і яка йому користь із того, що понижався? |