Lettera ai Romani (رومية) 7

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 ام تجهلون ايها الاخوة. لاني اكلم العارفين بالناموس. ان الناموس يسود على الانسان ما دام حيّا.	1 Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
2 فان المرأة التي تحت رجل هي مرتبطة بالناموس بالرجل الحي. ولكن ان مات الرجل فقد تحررت من ناموس الرجل.	2 Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 فاذا ما دام الرجل حيّا تدعى زانية ان صارت لرجل آخر. ولكن ان مات الرجل فهي حرة من الناموس حتى انها ليست زانية ان صارت لرجل آخر.	3 Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
4 اذا يا اخوتي انتم ايضا قد متم للناموس بجسد المسيح لكي تصيروا لآخر للذي قد أقيم من الاموات لنثمر للّه.	4 Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
5 لانه لما كنا في الجسد كانت اهواء الخطايا التي بالناموس تعمل في اعضائنا لكي نثمر للموت.	5 Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
6 واما الآن فقد تحررنا من الناموس اذ مات الذي كنا ممسكين فيه حتى نعبد بجدة الروح لا بعتق الحرف	6 Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в’язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
7 فماذا نقول. هل الناموس خطية. حاشا. بل لم اعرف الخطية الا بالناموس. فانني لم اعرف الشهوة لو لم يقل الناموس لا تشته.	7 Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
8 ولكن الخطية وهي متخذة فرصة بالوصية انشأت في كل شهوة. لان بدون الناموس الخطية ميتة.	8 Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
9 اما انا فكنت بدون الناموس عائشا قبلا. ولكن لما جاءت الوصية عاشت الخطية فمتّ انا.	9 І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 فوجدت الوصية التي للحياة هي نفسها لي للموت.	10 а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
11 لان الخطية وهي متخذة فرصة بالوصية خدعتني بها وقتلتني.	11 Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
12 اذا الناموس مقدس والوصية مقدسة وعادلة وصالحة.	12 Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
13 فهل صار لي الصالح موتا. حاشا. بل الخطية. لكي تظهر خطية منشئة لي بالصالح موتا لكي تصير الخطية خاطئة جدا بالوصية	13 Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
14 فاننا نعلم ان الناموس روحي واما انا فجسدي مبيع تحت الخطية.	14 Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
15 لاني لست اعرف ما انا افعله اذ لست افعل ما اريده بل ما ابغضه فاياه افعل.	15 Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
16 فان كنت افعل ما لست اريده فاني اصادق الناموس انه حسن.	16 Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
17 فالآن لست بعد افعل ذلك انا بل الخطية الساكنة فيّ.	17 Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
18 فاني اعلم انه ليس ساكن فيّ اي في جسدي شيء صالح. لان الارادة حاضرة عندي واما ان افعل الحسنى فلست اجد.	18 Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
19 لاني لست افعل الصالح الذي اريده بل الشر الذي لست اريده فاياه افعل.	19 бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
20 فان كنت ما لست اريده اياه افعل فلست بعد افعله انا بل الخطية الساكنة فيّ.	20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
21 اذا اجد الناموس لي حينما اريد ان افعل الحسنى ان الشر حاضر عندي.	21 Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
22 فاني اسرّ بناموس الله بحسب الانسان الباطن.	22 мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
23 ولكني ارى ناموسا آخر في اعضائي يحارب ناموس ذهني ويسبيني الى ناموس الخطية الكائن في اعضائي.	23 але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
24 ويحي انا الانسان الشقي. من ينقذني من جسد هذا الموت.	24 Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
25 اشكر الله بيسوع المسيح ربنا. اذا انا نفسي بذهني اخدم ناموس الله ولكن بالجسد ناموس الخطية	25 Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом — законові гріха.