John 18

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 When Jesus had said these things, he departed with his disciples across the Torrent of Kidron, where there was a garden, into which he entered with his disciples.	1 Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.
2 But Judas, who betrayed him, also knew the place, for Jesus had frequently met with his disciples there.	2 Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.
3 Then Judas, when he had received a cohort from both the high priests and the attendants of the Pharisees, approached the place with lanterns and torches and weapons.	3 Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.
4 And so Jesus, knowing all that was about to happen to him, advanced and said to them, “Who are you seeking?”	4 Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте?»
5 They answered him, “Jesus the Nazarene.” Jesus said to them, “I am he.” Now Judas, who betrayed him, was also standing with them.	5 «Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.
6 Then, when he said to them, “I am he,” they moved back and fell to the ground.	6 І коли він їм сказав: «Це я!» — подалися назад і припали до землі.
7 Then again he questioned them: “Who are you seeking?” And they said, “Jesus the Nazarene.”	7 Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.»
8 Jesus responded: “I told you that I am he. Therefore, if you are seeking me, permit these others to go away.”	8 «Сказав же вам, — озвавсь Ісус, — що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»; —
9 This was so that the word might be fulfilled, which he said, “Of those whom you have given to me, I have not lost any of them.”	9 щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного.»
10 Then Simon Peter, having a sword, drew it, and he struck the servant of the high priest, and he cut off his right ear. Now the name of the servant was Malchus.	10 Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.
11 Therefore, Jesus said to Peter: “Set your sword into the scabbard. Should I not drink the chalice which my father has given to me?”	11 Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, — чи не мав би я її пити?»
12 Then the cohort, and the tribune, and the attendants of the Jews apprehended Jesus and bound him.	12 Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв’язавши його,
13 And they led him away, first to Annas, for he was the father-in-law of Caiaphas, who was the high priest that year.	13 повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.
14 Now Caiaphas was the one who had given counsel to the Jews that it was expedient for one man to die for the people.	14 А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік.»
15 And Simon Peter was following Jesus with another disciple. And that disciple was known to the high priest, and so he entered with Jesus into the court of the high priest.	15 За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.
16 But Peter was standing outside at the entrance. Therefore, the other disciple, who was known to the high priest, went out and spoke to the woman who was the doorkeeper, and he led in Peter.	16 Петро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.
17 Therefore, the woman servant keeping the door said to Peter, “Are you not also among the disciples of this man?” He said, “I am not.”	17 Слугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» — «Ні», відрік той.
18 Now the servants and attendants were standing before burning coals, for it was cold, and they were warming themselves. And Peter was standing with them also, warming himself.	18 Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся.
19 Then the high priest questioned Jesus about his disciples and about his doctrine.	19 І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.
20 Jesus responded to him: “I have spoken openly to the world. I have always taught in the synagogue and in the temple, where all the Jews meet. And I have said nothing in secret.	20 Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.
21 Why do you question me? Question those who heard what I said to them. Behold, they know these things that I have said.”	21 Чому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.»
22 Then, when he had said this, one the attendants standing nearby struck Jesus, saying: “Is this the way you answer the high priest?”	22 На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові?»
23 Jesus answered him: “If I have spoken wrongly, offer testimony about the wrong. But if I have spoken correctly, then why do you strike me?”	23 Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш мене?»
24 And Annas sent him bound to Caiaphas, the high priest.	24 І відіслав його Анна зв’язаного до первосвященика Каяфи.
25 Now Simon Peter was standing and warming himself. Then they said to him, “Are you not also one of his disciples?” He denied it and said, “I am not.”	25 А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!»
26 One of the servants of the high priest (a relative of him whose ear Peter had cut off) said to him, “Did I not see you in the garden with him?”	26 Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?»
27 Therefore, again, Peter denied it. And immediately the rooster crowed.	27 Тоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв!
28 Then they led Jesus from Caiaphas into the praetorium. Now it was morning, and so they did not enter into the praetorium, so that they would not be defiled, but might eat the Passover.	28 Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.
29 Therefore, Pilate went outside to them, and he said, “What accusation are you bringing against this man?”	29 Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?»
30 They responded and said to him, “If he were not an evil-doer, we would not have handed him over you.”	30 А ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!»
31 Therefore, Pilate said to them, “Take him yourselves and judge him according to your own law.” Then the Jews said to him, “It is not lawful for us to execute anyone.”	31 Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим законом.» Юдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» —
32 This was so that the word of Jesus would be fulfilled, which he spoke signifying what kind of death he would die.	32 Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти.
33 Then Pilate entered the praetorium again, and he called Jesus and said to him, “You are the king of the Jews?”	33 І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський?»
34 Jesus responded, “Are you saying this of yourself, or have others spoken to you about me?”	34 Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?»
35 Pilate responded: “Am I a Jew? Your own nation and the high priests have handed you over to me. What have you done?”	35 «Хіба ж я юдей? — озвався Пилат. — Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?»
36 Jesus responded: “My kingdom is not of this world. If my kingdom were of this world, my ministers would certainly strive so that I would not be handed over to the Jews. But my kingdom is not now from here.”	36 «Царство моє не від світу цього, — відрік Ісус. — Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.»
37 And so Pilate said to him, “You are a king, then?” Jesus answered, “You are saying that I am a king. For this I was born, and for this I came into the world: so that I may offer testimony to the truth. Everyone who is of the truth hears my voice.”	37 «То ти таки цар?» — мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»
38 Pilate said to him, “What is truth?” And when he had said this, he went out again to the Jews, and he said to them, “I find no case against him.	38 «Що таке — істина?» — озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.
39 But you have a custom, that I should release someone to you at the Passover. Therefore, do you want me to release to you the king of the Jews?”	39 Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?»
40 Then they all cried out repeatedly, saying: “Not this one, but Barabbas.” Now Barabbas was a robber.	40 «Ні, не його!» — знову, закричали ті, — але Варавву!» А був же Варавва розбійник.