Baruch 4

NEW JERUSALEM	Біблія
1 She is the book of God's commandments, the Law that stands for ever; those who keep her shal live,those who desert her shal die.	1 Вона — це книга велінь Божих, закон, що перебуває вічно. Усі ті, які пильнують її, будуть жити; а ті що покидають її, повмирають.
2 Turn back, Jacob, seize her, in her radiance make your way to light:	2 Повернись, Якове, вхопись її; простуй до її блиску, до її світла.
3 do not yield your glory to another, your privilege to a people not your own.	3 Не віддавай іншому своєї слави, своїх пільг — народові чужому!
4 Israel, blessed are we: what pleases God has been revealed to us!	4 Які ж бо ми, Ізраїлю, щасливі, — бо те, що вгодне Богові, знане нам!
5 Take courage, my people, memorial of Israel!	5 Бадьорся, мій народе, пропам’ятко Ізраїлів!
6 You were sold to the nations, but not for extermination. You provoked God; and so were delivered toyour enemies,	6 Ви були продані народам не на загин, але через те, що прогнівили Бога, вас ворогам віддано.
7 since you had angered your Creator by offering sacrifices to demons, and not to God.	7 Ви бо роздратували того, хто створив вас, жертвувавши не Богові, а демонам.
8 You had forgotten the eternal God who reared you. You had also grieved Jerusalem who nursed you,	8 Забули того, що годував вас, відвічного Бога, і засмутили Єрусалим, вашу годувальницю.
9 for when she saw God's anger fal ing on you, she said: Listen, you neighbours of Zion: God has sent megreat sorrow.	9 Бо, бачивши той гнів, який зійшов на вас від Бога, вона мовила: «Послухайте, сусідки Сіону! Навів Бог на мене великий смуток.
10 I have seen my sons and daughters taken into captivity, which the Eternal brought down on them.	10 Я бачила неволю моїх синів і моїх дочок, яку наслав на них Предвічний.
11 I had reared them joyful y; in tears, in sorrow, I watched them go away.	11 Я з радістю годувала їх, а відпустила із плачем та смутком.
12 Do not, any of you, exult over me, a widow, deserted by so many; I am bereaved because of the sinsof my children, who turned away from the Law of God,	12 Ніхто хай не радіє надо мною, що стала удовою, покинутою всіма. З-за гріхів дітей моїх я опустіла, бо відхилились вони від Божого закону;
13 who did not want to know his precepts and would not fol ow the ways of his commandments or treadthe paths of discipline as his justice directed.	13 про його заповіді знати не хотіли, шляхом його велінь не простували, ані стежками навчань не ступали, по його правді.
14 Come here, neighbours of Zion! Remember my sons' and daughters' captivity, which the Eternalbrought down on them.	14 Хай прийдуть сусідки Сіону! Згадайте про неволю моїх синів і дочок, яку зіслав на них Предвічний.
15 How he brought a distant nation down on them, a ruthless nation speaking a foreign language, theyshowed neither respect for the aged, nor pity for the child;	15 Бо він наслав на них народ здалека, народ зухвалий, чужомовний який до старих не має шани, який до дітей милосердя не має;
16 they carried off the widow's cherished sons, they left her quite alone, bereft of her daughters.	16 який забрав геть улюбленців удовиці і лишив її самітною, без дочок.
17 For my part, how could I help you?	17 Як мені допомогти вам?
18 He who brought those disasters down on you, is the one to deliver you from your enemies' clutches.	18 Той, хто попустив на вас оті лиха, визволить вас із рук ворогів ваших.
19 Go, my children, go your way! I must stay bereft and lonely;	19 Рушайте, діти, рушайте, а я, полишена, залишуся самотою!
20 I have taken off the clothes of peace and put on the sackcloth of entreaty; al my life I shal cry to theEternal.	20 Я скинула одежу щастя, накинула свою молитовну волосяницю; взиватиму до Вічного по всі дні мої.
21 Take courage, my children, cal on God: he wil deliver you from tyranny, from the clutches of yourenemies;	21 Бадьортеся, діти, закликайте до Бога! Він визволить вас від насильства, від рук ворожих.
22 for I look to the Eternal for your rescue, and joy has come to me from the Holy One at the mercy soonto reach you from your Saviour, the Eternal.	22 Бо я сподіваюсь від Предвічного для вас рятунку, і прийде мені радість від Святого через ту милость, що надійде вам незабаром від Предвічного, вашого Спасителя.
23 In sorrow and tears I watched you go away, but God wil give you back to me in joy and gladness forever.	23 Я випровадила вас із смутком та сльозами, та Бог мені вас, із радістю і веселощами, поверне назавжди.
24 As the neighbours of Zion have now witnessed your captivity, so wil they soon see your rescue byGod, which wil come upon you with great glory and splendour of the Eternal.	24 Бо як нині сусідки Сіону бачать полон ваш, так узріють вони незабаром, зіслане Богом, спасіння, яке прийде до вас із славою великою та Вічного блиском.
25 My children, patiently bear the anger brought on you by God. Your enemy has persecuted you, butsoon you wil witness his destruction and set your foot on his neck.	25 Мої діти, терпляче переносіте гнів, що прийшов на вас від Бога. Переслідував тебе ворог твій, але ти скоро його загибель побачиш і на карк йому наступиш.
26 My favourite children have travel ed by rough roads, carried off like a flock by a marauding enemy.	26 Мої ніжні діти ходили дорогами тряскими, їх ухоплено, неначе череду, яку ворог забирає.
27 Take courage, my children, cal on God: he who brought this on you wil remember you.	27 Бадьортеся, дітки, закликайте до Бога, бо той, хто попустив на вас це лихо, про вас згадає!
28 As by your wil you first strayed from God, so now turn back and search for him ten times harder;	28 А що ваша думка була звернена на те, щоб блукати геть від Бога, то, навернувшись, удесятеро більш його шукайте.
29 for as he has been bringing down those disasters on you, so wil he rescue you and give you eternaljoy.	29 Бо той, хто попустив на вас нещастя, поверне вам спасіння й радість вічну.»
30 Take courage, Jerusalem: he who gave you your name wil console you.	30 Бадьорся, Єрусалиме, бо той, хто тобі дав ім’я, тебе потішить.
31 Disaster wil come to al who have il -treated you and gloated over your fal .	31 Горе тим, які тебе утискали і раділи твоїм падінням!
32 Disaster wil come to the cities where your children were slaves; disaster to whichever one receivedyour children,	32 Горе містам, яким служили твої діти! Горе місту, яке твоїх синів узяло в полон!
33 for just as she rejoiced at your fal and was happy to see you ruined, so wil she grieve over her owndesolation.	33 Бо як воно раділо твоїм падінням і веселилось твоїм занепадом, так буде сумувати над власним запустінням.
34 I shall deprive her of the joy of a populous city, and her insolence wil turn to mourning;	34 Я заберу в нього радість велелюдного міста, і його бундючність обернеться на смуток.
35 fire from the Eternal wil befall her for many a day, and demons wil dwel in her for ages.	35 Вічного вогонь опаде його багатоденне, демони житимуть у ньому довгочасно.
36 Jerusalem, turn your eyes to the east, see the joy that is coming to you from God.	36 Поглянь на схід, Єрусалиме, подивися на радість, що йде тобі від Бога!
37 Look, the children you watched go away are on their way home; reassembled from east and west, theyare on their way home at the Holy One's command, rejoicing in God's glory.	37 Ось бо повертаються твої сини, яких ти була відпустила. Повертаються громадою зі сходу на захід, на веління Святого, радіючи Божого славою.