Romans 7

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 Are you unaware, brothers (for I am speaking to people who know the law), that the law has jurisdiction over one as long as one lives?	1 Хіба не знаєте, брати, — я тим говорю, які знають закон, — що закон панує над людиною, поки вона живе?
2 Thus a married woman is bound by law to her living husband; but if her husband dies, she is released from the law in respect to her husband.	2 Отак і заміжня жінка, поки живе чоловік, зв’язана (з ним) законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
3 Consequently, while her husband is alive she will be called an adulteress if she consorts with another man. But if her husband dies she is free from that law, and she is not an adulteress if she consorts with another man.	3 Тим то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від закону і не буде перелюбницею, якщо стане (жінкою) іншому чоловікові.
4 In the same way, my brothers, you also were put to death to the law through the body of Christ, so that you might belong to another, to the one who was raised from the dead in order that we might bear fruit for God.	4 Так само й ви, мої брати, умерли для закону тілом Христовим, щоб належати іншому, воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
5 For when we were in the flesh, our sinful passions, awakened by the law, worked in our members to bear fruit for death.	5 Бо, коли ми були в тілі, гріховні пристрасті, (розбуджені) законом, діяли в членах наших, щоб приносити плід смерти.
6 But now we are released from the law, dead to what held us captive, so that we may serve in the newness of the spirit and not under the obsolete letter.	6 Тепер же ми звільнені від закону, умерши для того, що нас тримало, немов в’язнів, щоб служити в обновленні духа, а не згідно з старим законом.
7 What then can we say? That the law is sin? Of course not! Yet I did not know sin except through the law, and I did not know what it is to covet except that the law said, "You shall not covet."	7 Що ж скажемо? Що закон — гріх? Борони, Боже! Але я не знав гріха, як тільки через закон: бож я не знав би пожадливости, коли б закон не наказав: «Не пожадай!»
8 But sin, finding an opportunity in the commandment, produced in me every kind of covetousness. Apart from the law sin is dead.	8 Гріх же, взявши привід від заповіді, підняв у мені всяку пожадливість, бо без закону гріх — мертвий.
9 I once lived outside the law, but when the commandment came, sin became alive;	9 І я колись жив без закону. Та коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 then I died, and the commandment that was for life turned out to be death for me.	10 а я умер; так то заповідь, що мала б бути мені на життя, стала мені на смерть.
11 For sin, seizing an opportunity in the commandment, deceived me and through it put me to death.	11 Бо гріх, узявши привід від заповіді, звів мене і вбив нею.
12 So then the law is holy, and the commandment is holy and righteous and good.	12 Все ж таки закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
13 Did the good, then, become death for me? Of course not! Sin, in order that it might be shown to be sin, worked death in me through the good, so that sin might become sinful beyond measure through the commandment.	13 Значить, те, що добре, принесло мені смерть? Ніколи! Але гріх, щоб показати себе, що він гріх, послуговуючись добром, завдав мені смерть, щоб гріх, завдяки заповіді, виявив свою надмірно грішну силу.
14 We know that the law is spiritual; but I am carnal, sold into slavery to sin.	14 Адже знаємо, що закон духовий, а я тілесний, запроданий під гріх.
15 What I do, I do not understand. For I do not do what I want, but I do what I hate.	15 Бо, що роблю, не розумію: я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те роблю.
16 Now if I do what I do not want, I concur that the law is good.	16 Коли ж роблю те, чого не хочу, то я згоджуюсь із законом, що він добрий.
17 So now it is no longer I who do it, but sin that dwells in me.	17 Тепер же то не я те чиню, а гріх, що живе в мені.
18 For I know that good does not dwell in me, that is, in my flesh. The willing is ready at hand, but doing the good is not.	18 Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то — ні;
19 For I do not do the good I want, but I do the evil I do not want.	19 бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу.
20 Now if (I) do what I do not want, it is no longer I who do it, but sin that dwells in me.	20 Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені.
21 So, then, I discover the principle that when I want to do right, evil is at hand.	21 Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається;
22 For I take delight in the law of God, in my inner self,	22 мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий,
23 but I see in my members another principle at war with the law of my mind, taking me captive to the law of sin that dwells in my members.	23 але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах.
24 Miserable one that I am! Who will deliver me from this mortal body?	24 Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти?
25 Thanks be to God through Jesus Christ our Lord. Therefore, I myself, with my mind, serve the law of God but, with my flesh, the law of sin.	25 Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом — законові гріха.