Luke 10

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 After this the Lord appointed seventy (-two) others whom he sent ahead of him in pairs to every town and place he intended to visit.	1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
2 He said to them, "The harvest is abundant but the laborers are few; so ask the master of the harvest to send out laborers for his harvest.	2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
3 Go on your way; behold, I am sending you like lambs among wolves.	3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
4 Carry no money bag, no sack, no sandals; and greet no one along the way.	4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
5 Into whatever house you enter, first say, 'Peace to this household.'	5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!
6 If a peaceful person lives there, your peace will rest on him; but if not, it will return to you.	6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
7 Stay in the same house and eat and drink what is offered to you, for the laborer deserves his payment. Do not move about from one house to another.	7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
8 Whatever town you enter and they welcome you, eat what is set before you,	8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
9 cure the sick in it and say to them, 'The kingdom of God is at hand for you.'	9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.
10 Whatever town you enter and they do not receive you, go out into the streets and say,	10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть
11 'The dust of your town that clings to our feet, even that we shake off against you.' Yet know this: the kingdom of God is at hand.	11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
12 I tell you, it will be more tolerable for Sodom on that day than for that town.	12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v
13 "Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the mighty deeds done in your midst had been done in Tyre and Sidon, they would long ago have repented, sitting in sackcloth and ashes.	13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
14 But it will be more tolerable for Tyre and Sidon at the judgment than for you.	14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
15 And as for you, Capernaum, 'Will you be exalted to heaven? You will go down to the netherworld.'"	15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!
16 Whoever listens to you listens to me. Whoever rejects you rejects me. And whoever rejects me rejects the one who sent me."	16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»
17 The seventy (-two) returned rejoicing, and said, "Lord, even the demons are subject to us because of your name."	17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»
18 Jesus said, "I have observed Satan fall like lightning from the sky.	18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
19 Behold, I have given you the power 'to tread upon serpents' and scorpions and upon the full force of the enemy and nothing will harm you.	19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
20 Nevertheless, do not rejoice because the spirits are subject to you, but rejoice because your names are written in heaven."	20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»
21 At that very moment he rejoiced (in) the holy Spirit and said, "I give you praise, Father, Lord of heaven and earth, for although you have hidden these things from the wise and the learned you have revealed them to the childlike. Yes, Father, such has been your gracious will.	21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
22 All things have been handed over to me by my Father. No one knows who the Son is except the Father, and who the Father is except the Son and anyone to whom the Son wishes to reveal him."	22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»
23 Turning to the disciples in private he said, "Blessed are the eyes that see what you see.	23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 For I say to you, many prophets and kings desired to see what you see, but did not see it, and to hear what you hear, but did not hear it."	24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»
25 There was a scholar of the law who stood up to test him and said, "Teacher, what must I do to inherit eternal life?"	25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»
26 Jesus said to him, "What is written in the law? How do you read it?"	26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»
27 He said in reply, "You shall love the Lord, your God, with all your heart, with all your being, with all your strength, and with all your mind, and your neighbor as yourself."	27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»
28 He replied to him, "You have answered correctly; do this and you will live."	28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»
29 But because he wished to justify himself, he said to Jesus, "And who is my neighbor?"	29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»
30 Jesus replied, "A man fell victim to robbers as he went down from Jerusalem to Jericho. They stripped and beat him and went off leaving him half-dead.	30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 A priest happened to be going down that road, but when he saw him, he passed by on the opposite side.	31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 Likewise a Levite came to the place, and when he saw him, he passed by on the opposite side.	32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 But a Samaritan traveler who came upon him was moved with compassion at the sight.	33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 He approached the victim, poured oil and wine over his wounds and bandaged them. Then he lifted him up on his own animal, took him to an inn and cared for him.	34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 The next day he took out two silver coins and gave them to the innkeeper with the instruction, 'Take care of him. If you spend more than what I have given you, I shall repay you on my way back.'	35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 Which of these three, in your opinion, was neighbor to the robbers' victim?"	36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»
37 He answered, "The one who treated him with mercy." Jesus said to him, "Go and do likewise."	37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»
38 As they continued their journey he entered a village where a woman whose name was Martha welcomed him.	38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.
39 She had a sister named Mary (who) sat beside the Lord at his feet listening to him speak.	39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 Martha, burdened with much serving, came to him and said, "Lord, do you not care that my sister has left me by myself to do the serving? Tell her to help me."	40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»
41 The Lord said to her in reply, "Martha, Martha, you are anxious and worried about many things.	41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 There is need of only one thing. Mary has chosen the better part and it will not be taken from her."	42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»