2 Samuel 24

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 The LORD'S anger against Israel flared again, and he incited David against the Israelites by prompting him to number Israel and Judah.	1 Знову запалав гнів Господній на Ізраїля та побудив Давида проти них, кажучи: «Піди, перелічи Ізраїля та Юду.»
2 Accordingly the king said to Joab and the leaders of the army who were with him, "Tour all the tribes in Israel from Dan to Beer-sheba and register the people, that I may know their number."	2 І звелів цар Йоавові, начальникові війська, що був. з ним: «Пройди почерез усі коліна ізраїльські від Дану до Версавії і порахуй народ, щоб я знав число народу.»
3 But Joab said to the king: "May the LORD your God increase the number of people a hundredfold for your royal majesty to see it with his own eyes. But why does it please my lord the king to order a thing of this kind?"	3 І відповів Йоав цареві: «Нехай Господь, твій Бог, додасть народові сто разів стільки, як його є, і нехай очі царя, мого пана, бачать те, одначе чому, мій пан, забажав того?»
4 The king, however, overruled Joab and the leaders of the army, so they left the king's presence in order to register the people of Israel.	4 Проте, царський наказ до Йоава й до воєвод переважив, і рушили Йоав і воєводи з-перед царя переписувати народ ізраїльський.
5 Crossing the Jordan, they began near Aroer, south of the city in the wadi, and went in the direction of Gad toward Jazer.	5 Перейшли вони Йордан і почали в Ароері, направо від міста, що серед Гад-долини, а потім в Язеі.
6 They continued on to Gilead and to the district below Mount Hermon. Then they proceeded to Dan; from there they turned toward Sidon,	6 Прийшли вони до Гілеаду і в край хеттитів до Кадешу; і дійшли до Дану в околиці Сидону.
7 going to the fortress of Tyre and to all the cities of the Hivites and Canaanites, and ending up at Beer-sheba in the Negeb of Judah.	7 Прибули вони в твердиню Тир, і в усі міста хіввіїв та ханаанян, і пішли далі в Негев Юди, в Версавію.
8 Thus they toured the whole country, reaching Jerusalem again after nine months and twenty days.	8 Обійшовши через увесь край, повернулись вони по дев’ятьох місяцях і двадцятьох днях у Єрусалим.
9 Joab then reported to the king the number of people registered: in Israel, eight hundred thousand men fit for military service; in Judah, five hundred thousand.	9 І дав Йоав цареві число переписаного народу: і було в Ізраїлі 800 000 боєздатних мужів, що володіли мечем, а в Юди 500 000.
10 Afterward, however, David regretted having numbered the people, and said to the LORD: "I have sinned grievously in what I have done. But now, LORD, forgive the guilt of your servant, for I have been very foolish."	10 Та Давидове серце було неспокійне після того, як він почислив народ. Тоді Давид сказав до Господа: «Согрішив я тяжко, зробивши це. Отож, Господи, прошу, прости провину твого раба, бо вчинив я дуже нерозумно.»
11 When David rose in the morning, the LORD had spoken to the prophet Gad, David's seer, saying:	11 Коли Давид устав уранці, прийшло Господнє слово до пророка Гада, Давидового видющого:
12 "Go and say to David, 'This is what the LORD says: I offer you three alternatives; choose one of them, and I will inflict it on you.'"	12 «Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі я пред’являю тобі, вибери собі одну з них, щоб я виконав її тобі.»
13 Gad then went to David to inform him. He asked: "Do you want a three years' famine to come upon your land, or to flee from your enemy three months while he pursues you, or to have a three days' pestilence in your land? Now consider and decide what I must reply to him who sent me."	13 І прибув Гад до Давида та й оповідає йому, кажучи до нього: «Чи має панувати в твоєму краї три роки голод; чи волієш три місяці втікати від ворога, що гнатиметься за тобою; чи хочеш, щоб була три дні чума у твоєму краї? Тепер обміркуй і розсуди, що маю відповісти тому, хто послав мене.»
14 David answered Gad: "I am in very serious difficulty. Let us fall by the hand of God, for he is most merciful; but let me not fall by the hand of man."	14 Давид відповів Гадові: «Я пригноблений вельми, однак воліємо потрапити в руки Господні, бо його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!»
15 Thus David chose the pestilence. Now it was the time of the wheat harvest when the plague broke out among the people. (The LORD then sent a pestilence over Israel from morning until the time appointed, and seventy thousand of the people from Dan to Beer-sheba died.)	15 І послав Господь чуму на Ізраїля від ранку аж по призначений час; і вмерло, від Версавії до Дану, 70 000 чоловік.
16 But when the angel stretched forth his hand toward Jerusalem to destroy it, the LORD regretted the calamity and said to the angel causing the destruction among the people, "Enough now! Stay your hand." The angel of the LORD was then standing at the threshing floor of Araunah the Jebusite.	16 Коли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: «Досить уже! Затримай твою руку.» Тоді ангел Господній був якраз на току Орни євусія.
17 When David saw the angel who was striking the people, he said to the LORD: "It is I who have sinned; it is I, the shepherd, who have done wrong. But these are sheep; what have they done? Punish me and my kindred."	17 Коли побачив ангела, що вбивав народ, сказав Давид до Господа, мовлявши: «Дивись, це ж я згрішив, я провинився! Ці овечки — що вони зробили? Нехай твоя рука буде проти мене та проти дому батька мого!»
18 On the same day Gad went to David and said to him, "Go up and build an altar to the LORD on the threshing floor of Araunah the Jebusite."	18 І прийшов того дня до Давида Гад і каже до нього: «Іди, постав Господеві жертовник на току Орни євусія.»
19 Following Gad's bidding, David went up as the LORD had commanded.	19 І пішов Давид згідно з Гадовим словом, як велів був Господь.
20 Now Araunah looked down and noticed the king and his servants coming toward him while he was threshing wheat. So he went out and paid homage to the king, with face to the ground.	20 Коли побачив Орна, що цар із своїм двором простує до нього, вийшов Орна й уклонився цареві лицем до землі.
21 Then Araunah asked, "Why does my lord the king come to his servant?" David replied, "To buy the threshing floor from you, to build an altar to the LORD, that the plague may be checked among the people."	21 І спитав Орна: «Для чого цар, мій пан, прийшов до свого слуги?» А Давид відповів: «Купити в тебе тік для побудови жертовника Господеві, щоб відійшла від народу пошесть.»
22 But Araunah said to David: "Let my lord the king take and offer up whatever he may wish. Here are oxen for holocausts, and threshing sledges and the yokes of the oxen for wood.	22 Орна ж каже до Давида: «Нехай цар мій пан, візьме й жертвує те, що добре в його очах! Ось і воли для всепалення, і вози та ярмо від волів на дрова.
23 All this does Araunah give to the king." Araunah then said to the king, "May the LORD your God accept your offering."	23 Все це Орна дає цареві.» Далі Орна каже до царя: «Нехай Господь, Бог твій, буде ласкавий до тебе.»
24 The king, however, replied to Araunah, "No, I must pay you for it, for I cannot offer to the LORD my God holocausts that cost nothing." So David bought the threshing floor and the oxen for fifty silver shekels.	24 Але цар відповів до Орни: «Ні, я таки хочу придбати його від тебе за гроші, я не можу принести Господеві, моєму Богові, всепалення, що мені нічого не коштує.» І купив Давид тік і волів за п’ятдесят срібних шеклів.
25 Then David built an altar there to the LORD, and offered holocausts and peace offerings. The LORD granted relief to the country, and the plague was checked in Israel.	25 І збудував там Давид жертовник Господеві та приніс всепалення й мирні жертви. І Господь змилосердився над краєм, і пошесть усунулась від Ізраїля.