1 ויהי כאשר נודע לאדון כי שמעו הפרושים אשר ישוע העמיד והטביל תלמידים הרבה מיוחנן | 1 Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан, |
2 ואולם ישוע הוא לא הטביל כי אם תלמידיו | 2 — а не христив же Ісус сам, лише учні його, |
3 ויעזב את ארץ יהודה וילך שנית הגלילה | 3 то полишив він Юдею і подався знову до Галилеї. |
4 ויהי לו לעבר בארץ שמרון | 4 А треба було йому переходити Самарією. |
5 ויבא לעיר מערי שמרון ושמה סוכר היא ממול חלקת השדה אשר נתנה יעקב לבנו ליוסף | 5 Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові. |
6 ושם באר יעקב וישוע היה עיף מן הדרך וישב לו על הבאר והעת כשעה הששית | 6 Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину. |
7 ותבא אשה משמרון לשאב מים ויאמר אליה ישוע תני נא לי לשתות | 7 Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.» |
8 כי תלמידיו הלכו העירה לקנות אכל | 8 Учні ж його пішли були до міста харчів купити. |
9 ותאמר אליו האשה השמרונית הן יהודי אתה ואיככה תשאל ממני לשתות ואנכי אשה שמרונית כי לא יתערבו היהודים עם השמרונים | 9 Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами. |
10 ויען ישוע ויאמר אליה לו ידעת את מתת אלהים ומי הוא האמר אליך תני נא לי לשתות כי עתה שאלת ממנו ונתן לך מים חיים | 10 Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.» |
11 ותאמר אליו האשה אדני הן אין לך כלי לשאב בו והבאר עמקה ומאין לך אפוא מים חיים | 11 Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, — то звідкіля б у тебе вода жива? |
12 האתה גדול מיעקב אבינו אשר נתן לנו את הבאר הזאת וישת ממנה הוא ובניו ובעירו | 12 Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?» |
13 ויען ישוע ויאמר אליה כל השתה מן המים האלה ישוב ויצמא | 13 А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п’є, знову захоче пити. |
14 ואשר ישתה מן המים אשר אנכי נתן לו לא יצמא לעולם כי המים אשר אתן לו יהיו בקרבו למקור מים נבעים לחיי העולמים | 14 Той же, хто нап’ється води, якої дам йому я, — не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» |
15 ותאמר אליו האשה אדני תנה לי המים ההם למען לא אצמא עוד ולא אוסיף לבוא הנה לשאב | 15 Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.» |
16 ויאמר אליה ישוע לכי וקראי לאישך ושובי הלום | 16 «Піди ж, — мовить до неї, — позви чоловіка свого та й повертайся сюди.» |
17 ותען האשה ותאמר אין לי איש ויאמר אליה ישוע כן דברת אין לי איש | 17 Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила — відрік їй, — Не маю чоловіка! |
18 כי בעלים חמשה היו לך ואשר לך עתה איננו בעלך לכן אמת הדבר אשר דברת | 18 П’ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, — не чоловік він тобі. Правду мовила єси.» |
19 ותאמר אליו האשה אדני ראה אנכי כי נביא אתה | 19 А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, — пророк ти. |
20 אבותינו השתחוו בהר הזה ואתם אמרים כי ירושלים היא המקום הנבחר להשתחות שמה | 20 Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите — в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.» |
21 ויאמר אליה ישוע אשה האמיני לי כי תבוא שעה אשר לא בהר הזה אף לא בירושלים תשתחוו לאב | 21 Ісус до неї: «Повір мені, жінко, — час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві. |
22 אתם משתחוים אל אשר לא ידעתם ואנחנו משתחוים אל אשר ידענו כי הישועה מן היהודים היא | 22 Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння. |
23 אולם תבוא שעה ועתה היא אשר עבדי אל האמתים ישתחוו לאב ברוח ובאמת כי במשתחוים כאלה חפץ האב | 23 Та надійде час, — ба, вже й тепер він, — що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець. |
24 האלהים רוח הוא והמשתחוים לו צריכים להשתחות ברוח ובאמת | 24 Бог — Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.» |
25 ותאמר אליו האשה ידעתי כי יבא המשיח הנקרא כריסטוס הוא בבאו יגיד לנו את כל | 25 Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.» |
26 ויאמר אליה ישוע אני הוא המדבר אליך | 26 А Ісус їй: «То я, що говорю з тобою.» |
27 ויהי הוא מדבר ככה ותלמידיו באו ויתמהו על דברו עם אשה אך לא אמר לו איש מה זה תשאל או מה תדבר עמה | 27 Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.» |
28 ותעזב האשה את כדה ותלך העירה ותאמר אל האנשים | 28 Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям: |
29 באו וראו איש אשר הגיד לי כל אשר עשיתי הכי זה הוא המשיח | 29 «Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?» |
30 ויצאו מן העיר ויבאו אליו | 30 І вийшли з міста й подалися до нього. |
31 טרם יבאו ותלמידיו בקשו ממנו לאמר אכל נא אדני | 31 А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.» |
32 ויאמר אליהם יש לי אכל לאכל אשר אתם לא ידעתם | 32 Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.» |
33 ויאמרו התלמידים איש אל רעהו הכי הביא לו איש לאכל | 33 Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?» |
34 ויאמר אליהם ישוע מאכלי הוא לעשות רצון שלחי ולהשלים מעשהו | 34 «Їжа моя, — каже до них Ісус, — волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити. |
35 הלא אתם תאמרו כי עוד ארבעה חדשים והקציר בא הנה אני אמר לכם שאו עיניכם וראו בשדות כי כבר הלבינו לקציר | 35 Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, — вони вже для жнив доспіли. |
36 והקוצר יקח שכרו ויאסף תבואה לחיי עולמים למען ישמחו יחדו גם הזרע גם הקוצר | 36 Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, — щоб сіяч із женцем укупі раділи. |
37 כי בזאת אמת המשל כי זה זרע ואחר יקצר | 37 Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший. |
38 אנכי שלחתי אתכם לקצר את אשר לא עמלתם בו ואחרים עמלו ואתם נכנסתם בעמלם | 38 Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.» |
39 ויאמינו בו שמרנים רבים מן העיר ההיא על דבר האשה אשר העידה לאמר הוא הגיד לי את כל אשר עשיתי | 39 Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила». |
40 ויהי כאשר באו אליו השמרנים וישאלו ממנו לשבת אתם וישב שם יומים | 40 Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там. |
41 ועוד רבים מהמה האמינו בו בעבור דברו | 41 Та й багато більше увірували з-за його слова. |
42 ויאמרו אל האשה מעתה לא בעבור מאמרך נאמין כי באזנינו שמענו ונדע כי אמנם זה הוא המשיח מושיע העולם | 42 Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання — самі бо чули й знаємо, що направду він — світу Спаситель.» |
43 ויהי מקץ שני הימים ויצא משם ללכת הגלילה | 43 А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею. |
44 כי הוא ישוע העיד כי נביא בארץ מולדתו איננו נכבד | 44 Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.» |
45 ויהי הוא בא ארץ הגליל ויאספהו אנשי הגליל כי ראו את כל אשר עשה בירושלים בימי החג כי גם הם עלו לחג את החג | 45 Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, — вони бо теж ходили на те свято. |
46 ויבא ישוע עוד הפעם אל קנה אשר בגליל מקום שומו המים ליין ואיש היה מעבדי המלך ובנו חלה בכפר נחום | 46 Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі. |
47 ויהי כשמעו כי בא ישוע מיהודה לארץ הגליל וילך אליו וישאל מאתו לרדת ולרפא את בנו כי קרב למות | 47 Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати. |
48 ויאמר אליו ישוע אם לא תראו אתות ומופתים לא תאמינו | 48 Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!» |
49 ויאמר אליו האיש אשר מעבדי המלך אדני רדה נא בטרם ימות בני | 49 А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!» |
50 ויאמר אליו ישוע לך לך בנך חי והאיש האמין לדבר אשר דבר אליו ישוע וילך | 50 Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі. |
51 ויהי ברדתו ויפגעו בו עבדיו ויבשרו אתו כי חי בנו | 51 А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий. |
52 וידרש מאתם את השעה אשר בה רוח לו ויאמרו אליו תמול בשעה השביעית עזבתו הקדחת | 52 Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», — сказали вони йому. |
53 וידע אביהו כי היתה השעה אשר דבר לו ישוע בנך חי ויאמן הוא וכל ביתו | 53 І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його. |
54 זה הוא האות השני אשר עשה ישוע בבאו מיהודה לארץ הגליל | 54 Це ж друге чудо вчинив Ісус, повернувшися з Юдеї у Галилею. |