Lettera ai Filippesi - מכתב לפיליפאים 14

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 אל יבהל לבבכם האמינו באלהים ובי האמינו	1 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене.
2 בבית אבי מעונות רבות ואם לא כן הוא כי עתה הגדתי לכם הנני הלך להכין מקום לכם	2 В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце.
3 והיה כי הלכתי והכינותי לכם מקום שוב אשוב ולקחתי אתכם אלי למען באשר אהיה שם תהיו גם אתם	3 І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.
4 ואל אשר אני הולך שמה ידעתם ואת הדרך ידעתם	4 Куди ж я йду — ви знаєте путь.»
5 ויאמר אליו תומא אדני לא ידענו אנה אתה הלך ואיככה נדע את הדרך	5 Господи, — каже до нього Тома, — не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?»
6 ויאמר אליו ישוע אנכי הנני הדרך והאמת והחיים לא יבא איש אל האב כי אם על ידי	6 Ісус до нього: «Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.
7 לו ידעתם אתי גם את אבי ידעתם ומעתה ידעתם אתו וראיתם אתו	7 Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.»
8 ויאמר אליו פילפוס אדני הראנו נא את האב ודי לנו	8 А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.»
9 ויאמר אליו ישוע זה כמה ימים אנכי אתכם ואתה פילפוס הטרם תדעני הראה אתי ראה את האב ולמה זה תאמר הראנו את האב	9 «Скільки часу я з вами, — каже Ісус до нього, — а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?
10 האינך מאמין כי אנכי באבי ואבי בי הוא הדברים אשר אדבר אליכם לא מנפשי אנכי דבר כי אבי השכן בקרבי הוא עשה את המעשים	10 Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, — він творить діла.
11 האמינו לי כי אנכי באבי ואבי בי הוא ואם לא אך בגלל המעשים האמינו לי	11 Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.
12 אמן אמן אני אמר לכם המאמין בי יעשה גם הוא את המעשים אשר אנכי עשה וגדלות מאלה יעשה כי אני הולך אל אבי	12 Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, — бо я вже йду до Отця мого.
13 וכל אשר תשאלו בשמי אעשנו למען יכבד האב בבנו	13 І все, що попросите в моє ім’я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився.
14 כי תשאלו דבר בשמי אני אעשנו	14 Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім’я.
15 אם אהבתם אתי את מצותי תשמרו	15 Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете.
16 ואני אשאלה מאבי והוא יתן לכם פרקליט אחר אשר ישכן אתכם לנצח	16 І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки,
17 את רוח האמת אשר לא יכל העולם להשיגו באשר לא יראהו ולא ידעהו ואתם ידעתם אתו כי אתכם שכן הוא אף יהיה בתוככם	17 Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас.
18 לא אעזבכם יתומים אבואה אליכם	18 Не полишу вас сиротами; я прийду до вас.
19 עוד מעט והעולם לא יוסיף לראות אתי ואתם תראוני כי חי אני וגם אתם חיה תחיו	19 Ще трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити.
20 והיה ביום ההוא ידוע תדעו כי אני באבי ואתם בי ואני בכם	20 І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас.
21 מי אשר מצותי אתו וינצרן זה הוא אשר יאהבני ואהבי אהוב הוא לאבי ואני אהבהו ואליו אתודע	21 Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об’явлю себе.»
22 ויאמר אליו יהודה לא יהודה איש קריות אדני מה הוא זה כי תחפץ להתודע אלינו ולא לעולם	22 Юда ж — не Іскаріотський — мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об’явиш?»
23 ויען ישוע ויאמר אליו איש כי יאהבני ישמר את דברי ואבי יאהב אתו ונבואה אליו ונשים אצלו מעונתנו	23 Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло.
24 ואשר לא יאהבני הוא לא ישמר את דברי והדבר אשר שמעתם לא שלי הוא כי אם של אבי אשר שלחני	24 А хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене.
25 את אלה דברתי אליכם בעוד היותי עמכם	25 Це мовив я до вас, коли з вами перебував.
26 והפרקליט תוח הקדש אשר ישלחנו אבי בשמי הוא ילמדכם את כל ויזכירכם את כל אשר הגדתי לכם	26 А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам.
27 שלום אניח לכם את שלומי אתן לכם לא כאשר יתן העולם אנכי נתן לכם אל יבהל לבבכם ואל יחת	27 Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!
28 הלא שמעתם כי אמרתי אליכם אלך לי ואשובה אליכם אם אהב תאהבוני כי עתה תשמחו באמרי לכם כי הלך אני אל האב כי אבי גדול ממני	28 Ви бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я.
29 ועתה הנה הגדתי זאת לכם בטרם היותה למען בבואה תאמינו	29 Нині сказав я вам те, — перед тим, як воно настане, — щоб, коли настане, — увірували ви.
30 לא ארבה עוד אמרים עמכם כי יבוא שר העולם הזה ובי אין לו מאומה	30 Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого.
31 אך למען ידע העולם כי את אבי אני אהב וכאשר צוני אבי כן אני עשה קומו ונלכה מזה	31 Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!»