| 1 ויאמר גם אל תלמידיו איש עשיר היה ולו פקיד על ביתו וילשינהו אליו באמרם כי מפזר הוא את קניניך | 1 І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра. |
| 2 ויקרא אתו ויאמר אליו מה זאת שמעתי עליך תן חשבון פקדתך כי לא תוכל להיות עוד פקיד | 2 Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити. |
| 3 ויאמר הפקיד בלבו מה אעשה כי יקח אדני ממני את הפקדה לעדר לא אוכל ולשאל על הפתחים אני בוש | 3 І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся. |
| 4 ידעתי מה אעשה למען יאספוני אל בתיהם בעת אוסר מפקדתי | 4 Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе. |
| 5 ויקרא אל כל איש אשר נשה בהם אדניו וישאל את הראשון כמה אתה חיב לאדני | 5 Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму |
| 6 ויאמר מאת בתי שמן ויאמר אליו קח את שטרך ומהר שב וכתבת חמשים | 6 Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят. |
| 7 ואל אחר אמר כמה אתה חיב ויאמר מאת כר חטים ויאמר קח את שטרך וכתב שמנים | 7 Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят. |
| 8 וישבח האדון את פקיד העולה על אשר הערים לעשות כי בני העולם הזה ערומים הם בדורם מבני האור | 8 І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла. |
| 9 וגם אני אמר לכם עשו לכם אהבים בממון העולה למען בעת כלתו יאספו אתכם אל משכנות עולם | 9 І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні. |
| 10 הנאמן במעט מזער נאמן גם בהרבה והמעול במעט מזער מעול גם בהרבה | 10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний. |
| 11 לכן אם בממון העולה לא הייתם נאמנים את האמתי מי יפקיד בידכם | 11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве |
| 12 ואם בדבר אשר לאחרים לא הייתם נאמנים את אשר לכם מי יתן לכם | 12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше |
| 13 אין עבד אשר יוכל לעבד שני אדנים כי ישנא את האחד ויאהב את האחר או ידבק באחד ואת האחר יבזה לא תוכלו עבד את האלהים ואת הממון | 13 Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.» |
| 14 וישמעו כל זאת גם הפרושים אשר הם אהבי כסף וילעגו לו | 14 Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього. |
| 15 ויאמר אליהם אתם הם המצטדקים לפני האדם ואלהים יודע את לבבכם כי הגבה באדם תועבה הוא לפני האלהים | 15 А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові. |
| 16 התורה והנביאים עד יוחנן ומן אז והלאה בשורת מלכות האלהים וכל איש בחזקה יבוא בה | 16 Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. |
| 17 אבל נקל כי יעברו השמים והארץ מאשר יפל קוץ אחד מן התורה | 17 Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону. |
| 18 כל איש המשלח את אשתו ולקח אחרת נאף הוא וכל הלקח את הגרושה מאישה נאף הוא | 18 Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб. |
| 19 איש עשיר היה והוא לבוש ארגמן ושש ויתעגג וישמח יום יום | 19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне. |
| 20 ואיש אביון ושמו לעזר משכב פתח שער ביתו והוא מלא אבעבעות | 20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий; |
| 21 ויתאו לשבע מן הפרורים הנפלים מעל שלחן העשיר וגם הכלבים באו וילקו אבעבעותיו | 21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. |
| 22 ויהי כאשר מת האביון ויובל על ידי המלאכים אל חיק אברהם וימת גם העשיר ויקבר | 22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. |
| 23 ובהיותו במכאבות בשאול וישא את עיניו וירא את אברהם מרחוק ואת לעזר בחיקו | 23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, |
| 24 ויצעק ויאמר אבי אברהם חנני ושלח נא את לעזר ויטבל את קצה אצבעו במים למען קרר את לשוני כי עניתי במוקד הזה | 24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім. |
| 25 ויאמר אברהם בני זכר כי לקחת טובך בחייך וגם לעזר לקח את הרעות ועתה הוא ינחם ואתה תצטער | 25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. |
| 26 ומלבד כל זאת שוחה גדולה מפסקת בינינו וביניכם לבלתי יוכלו עבור החפצים ללכת מפה אליכם ולבלתי יעברו משם אלינו | 26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять. |
| 27 ויאמר אם כן אבי שאל אני מאתך כי תשלח אתו אל בית אבי | 27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; |
| 28 כי יש לי חמשה אחים למען יעיד בהם פן יבאו גם הם אל מקום המעצבה הזה | 28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки. |
| 29 ויאמר אברהם יש להם משה והנביאים אליהם ישמעון | 29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. |
| 30 ויאמר לא כן אבי אברהם אך אם ילך אליהם אחד מן המתים אז ישובו | 30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. |
| 31 ויאמר אליו אם לא ישמעו אל משה ואל הנביאים גם כי יקום אחד מן המתים לא יאמינו | 31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.» |