| 1 ויהי בקרב אליו כל המוכסים והחטאים לשמע אותו | 1 Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути. |
| 2 וילונו הפרושים והסופרים לאמר הנה זה מקבל את החטאים ואכל אתם | 2 А фарисеї з книжниками нарікали «Цей грішників приймає і їсть разом з ними.» |
| 3 וידבר אליהם את המשל הזה לאמר | 3 Тоді Ісус сказав до них цю притчу |
| 4 מי זה האיש מכם אשר לו מאה כבשים ואבד לו אחד מהם ולא יטוש את התשעים ותשעה במדבר והלך אחרי האבד עד כי ימצאהו | 4 «Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’ятдесят дев’ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде |
| 5 והיה כמצאו אתו ישימנו על כתפיו בשמחה | 5 А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі |
| 6 ובא אל ביתו וקרא לאהביו ולשכניו יחד לאמר שמחו אתי כי מצאתי את שיי האבד | 6 й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась. |
| 7 אני אמר לכם כי כן תהיה שמחה בשמים על חוטא אחד השב יותר מעל תשעים ותשעה צדיקים אשר לא יצטרכו לתשובה | 7 Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’ятдесят дев’ятьма праведниками, що їм не треба покаяння. |
| 8 או מי האשה אשר לה עשרה דרכמונים ואבד לה דרכמון אחד ולא תדליק נר ותטאטא את הבית ותחפש היטב עד כי תמצאהו | 8 Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде |
| 9 והיה כמצאה אותו תקרא לרעותיה ולשכנותיה לאמר שמחנה אתי כי מצאתי את הדרכמון אשר אבד לי | 9 А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила. |
| 10 כן אני אמר לכם תהיה שמחה לנפי מלאכי אלהים על חוטא אחד אשר שב מחטאו | 10 Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.» |
| 11 ויאמר איש אחד היו לו שני בנים | 11 Він сказав далі «В одного чоловіка було два сини. |
| 12 ויאמר הצעיר אל אביו אבי תנה לי את חלק הרכוש אשר יפל לי ויחלק להם את הנחלה | 12 Молодший з них сказав батькові Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток. |
| 13 ויהי מקץ ימים ויאסף הבן הצעיר את הכל וילך אל ארץ רחוקה ושם פזר את רכשו וילך בדרך סובאים וזוללים | 13 Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. |
| 14 ואחרי כלותו את הכל היה רעב חזק בארץ ההיא ויחל להיות חסר לחם | 14 І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. |
| 15 וילך וידבק באחד מבני המדינה בארץ ההיא וישלח אותו אל שדותיו לרעות חזירים | 15 Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. |
| 16 ויתאו למלא את בטנו בחרובים אשר יאכלו החזירים ואין נתן לו | 16 І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. |
| 17 וישב אל לבו ויאמר מה רבו שכירי אבי ויש להם לחם לשבע ואני אבד ברעב | 17 Опам’ятавшись, він сказав до себе Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. |
| 18 אקומה נא ואלכה אל אבי ואמר אליו אבי חטאתי לשמים ולפניך | 18 Встану та й піду до батька мого і скажу йому Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! |
| 19 ונקלתי מהקרא עוד בנך שימני כאשר שכיריך | 19 Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів. |
| 20 ויקם ויבא אל אביו עודנו מרחוק ואביו ראהו ויהמו מעיו וירץ ויפל על צואריו וישקהו | 20 І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. |
| 21 ויאמר אליו הבן אבי חטאתי לשמים ולפניך ואני נקלתי מהקרא עוד בנך | 21 Тут син сказав до нього Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином. |
| 22 ויאמר האב אל עבדיו הוציאו את השמלה הטובה מכלן והלבישהו ותנו טבעת על ידו ונעלים ברגליו | 22 А батько кликнув до слуг своїх Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. |
| 23 והביאו את עגל המרבק וטבחו אתו ונאכלה ונשמח | 23 Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся, |
| 24 כי זה בני היה מת ויחי ואובד היה וימצא ויחלו לשמח | 24 бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися. |
| 25 ובנו הגדול היה בשדה ויהי כאשר בא ויקרב אל הבית וישמע קול זמרה ומחלות | 25 А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. |
| 26 ויקרא אל אחד הנערים וישאל מה זאת | 26 Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б. |
| 27 ויאמר אליו כי בא אחיך ויטבח אביך את עגל המרבק על אשר הושב לו שלם | 27 Той же сказав йому Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим. |
| 28 ויחר לו ולא אבה לבוא הביתה ויצא אביו וידבר על לבו | 28 Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити. |
| 29 ויען ויאמר אל אביו הנה זה שנים רבות אני עבד אתך ומימי לא עברתי את מצותך ומימי לא נתת לי גדי למען אשיש עם רעי | 29 А той озвався до батька Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись. |
| 30 ויבא בנך זה אשר בלע את נחלתך עם הזנות ותזבח לו את עגל המרבק | 30 Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля. |
| 31 ויאמר אליו בני אתה תמיד עמדי וכל אשר לי לך הוא | 31 Батько ж сказав до нього Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє. |
| 32 אבל נכון לשוש ולשמח כי אחיך זה היה מת ויחי ואבד היה וימצא | 32 А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.» |