| 1 השמרו לכם מעשות צדקתכם לפני בני אדם למען יראו אתכם ואם לא אין לכם שכר מאת אביכם שבשמים | 1 «Уважайте добре, щоб ви не чинили ваших добрих учинків перед людьми, які бачили б вас, а то не матимете нагороди в Отця вашого, що на небі. |
| 2 לכן בעשותך צדקה אל תריע לפניך בשופר כמעשה החנפים בבתי הכנסיות ובחרבות למען יהללו אותם האמשים אמן אמר אני לכם כי לקחו את שכרם | 2 Отож, коли даєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб їх хвалили люди. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. |
| 3 ואתה בעשותך צדקה אל תדע שמאלך את אשר עשה ימינך | 3 Ти ж, коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права: |
| 4 למען תהיה צדקתך בסתר ואביך הראה במסתרים הוא בגלוי יגמלך | 4 щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. |
| 5 וכי תתפלל אל תהי כחנפים האהבים להתפלל בעמדם בבתי הכנסיות ואצל פנות השוקים למען יראו לבני אדם אמן אמר אני לכם כי לקחו את שכרם | 5 А коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, що люблять навидноті молитися по синагогах та на перехрестях, щоб показатися людям. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. |
| 6 ואתה כי תתפלל בוא בחדרך וסגר דלתך בעדך והתפלל אל אביך אשר בסתר ואביך הראה במסתרים הוא בגלוי יגמלך | 6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що перебуває в тайні, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. |
| 7 ובהתפללכם אל תפטפטו כגוים החשבים כי בהרבות דבריהם ישמעו | 7 А коли молитесь, не говоріть зайвого, як ті погани; гадають бо, що за своєю велемовністю будуть вислухані. |
| 8 ואתם אל תדמו להם כי יודע אביכם כל צרככם בטרם תשאלו ממנו | 8 Не будьте, отже, подібні до них, бо Отець ваш небесний знає, чого вам треба, перш ніж ви просите в нього. |
| 9 לכן כה תתפללו אבינו שבשמים יתקדש שמך | 9 Тож моліться так: Отче наш, що єси на небі! Нехай святиться твоє ім’я. |
| 10 תבא מלכותך יעשה רצונך כמו בשמים כן בארץ | 10 Хай прийде твоє царство, нехай буде воля твоя як на небі, так і на землі. |
| 11 את לחם חקנו תן לנו היום | 11 Хліб наш щоденний дай нам нині. |
| 12 וסלח לנו את חבותינו כאשר סלחנו גם אנחנו לחיבינו | 12 Прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим, |
| 13 ואל תביאנו לידי נסיון כי אם חלצנו מן הרע כי לך הממלכה והגבורה והתפארת לעולמי עולמים אמן | 13 Не введи нас у спокусу, і але визволь нас від злого. |
| 14 כי אם תסלחו לבני אדם את חטאתם אביכם שבשמים יסלח גם לכם | 14 Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. |
| 15 ואם לא תסלחו לבני אדם גם אביכם לא יסלח לכם את חטאתיכם | 15 А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших. |
| 16 וכי תצומו אל תהיו זעפים כחנפים המשנים את פניהם להראות צמים לבני אדם אמן אמר אני לכם כי לקחו את שכרם | 16 Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. |
| 17 ואתה כי תצום סוך את ראשך ורחץ את פניך | 17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, |
| 18 למען לא תראה בצומך לבני אדם כי אם לאביך אשר בסתר ואביך הראה במסתרים הוא בגלוי יגמלך | 18 щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі. |
| 19 אל תאצרו לכם אוצרות בארץ אשר יאכלום שם סס ורקב וגנבים יחתרו שם וגנבו | 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. |
| 20 אבל תאצרו לכם אוצרות בשמים אשר סס ורקב לא יאכלום שם וגנבים לא יחתרו שם ולא יגנבו | 20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. |
| 21 כי במקום אשר אוצרכם בו שם יהיה גם לבבכם | 21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце. |
| 22 נר הגוף הוא העין ואם עינך היא תמימה כל גופך יאור | 22 Світло тіла — око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. |
| 23 ואם עינך רעה כל גופך יחשך והנה אם יחשך האור אשר בקרבך מה רב החשך | 23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява — якою ж великою буде! |
| 24 לא יוכל איש לעבד שני אדנים כי אם ישנא את האחד ויאהב את האחר או ידבק באחד ויבזה את האחר לא תוכלו עבוד את האלהים ואת הממון | 24 Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити — і мамоні. |
| 25 על כן אמר אני לכם אל תדאגו לנפשכם מה תאכלו ומה תשתו ולגופכם מה תלבשו הלא הנפש היא יקרה מן המזון והגוף יקר מן המלבוש | 25 Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш — їжі, тіло — не більш одежі |
| 26 הביטו וראו את עוף השמים אשר אינם זרעים ואינם קצרים ואינם אספים לאסמים ואביכם שבשמים מכלכל אתם הלא אתם נעליתם עליהם מאד | 26 Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? |
| 27 ומי זה מכם אשר בדאגתו יוכל להוסיף על קומתו אמה אחת | 27 Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? |
| 28 וללבוש למה תדאגו התבוננו נא אל שושני השדה הצמחות אינן עמלות ואינן טות | 28 І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. |
| 29 ואני אמר לכם כי גם שלמה בכל הדרו לא היה לבוש כאחת מהנה | 29 Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. |
| 30 ואם ככה מלביש האלהים את חציר השדה אשר היום צמח ומחר ישלך לתוך התנור אף כי אתכם קטני האמונה | 30 І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? |
| 31 לכן אל תדאגו לאמר מה נאכל ומה נשתה ומה נלבש | 31 Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? |
| 32 כי את כל אלה מבקשים הגוים הלא ידע אביכם אשר בשמים כי אתם צריכים לכל אלה | 32 Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. |
| 33 אך בקשו בראשונה את מלכות אלהים ואת צדקתו ונוסף לכם כל אלה | 33 Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. |
| 34 לכן אל תדאגו ליום מחר כי יום מחר הוא ידאג לעצמו ודיו ליום צרתו | 34 Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.» |