Lettera ai Romani - האיגרת אל הרומאים 11

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 פתח לבנון דלתיך ותאכל אש בארזיך	1 Відчини твої ворота, о Ливане, щоб вогонь міг пожирати твої кедри!
2 הילל ברוש כי נפל ארז אשר אדרים שדדו הילילו אלוני בשן כי ירד יער הבצור	2 Стогни, о кипарисе, бо кедр повалився, — спустошено могутніх. Стогніть, дуби башанські, бо повалився ліс непрохідний.
3 קול יללת הרעים כי שדדה אדרתם קול שאגת כפירים כי שדד גאון הירדן	3 Чути пастухів ридання, бо спустошено їхні славні пасовиська. Чути рик левенят, бо спустошено красу Йордану.
4 כה אמר יהוה אלהי רעה את צאן ההרגה	4 Так говорить Господь, Бог мій: «Паси овець, призначених на заріз:
5 אשר קניהן יהרגן ולא יאשמו ומכריהן יאמר ברוך יהוה ואעשר ורעיהם לא יחמול עליהן	5 ті, що їх купують, безкарно убивають; ті ж, що продають їх, кажуть: Благословен Господь! Я розбагатів! — і їхні власні пастухи не жалують їх.
6 כי לא אחמול עוד על ישבי הארץ נאם יהוה והנה אנכי ממציא את האדם איש ביד רעהו וביד מלכו וכתתו את הארץ ולא אציל מידם	6 Я бо не буду жалувати більше мешканців країни, — слово Господнє. Ось я видам людей, кожного в руки ближнього свого та в руки царя свого, й вони спустошать землю, і я їх не визволю з руки їхньої.»
7 וארעה את צאן ההרגה לכן עניי הצאן ואקח לי שני מקלות לאחד קראתי נעם ולאחד קראתי חבלים וארעה את הצאן	7 І я почав пасти овець, призначених на заріз — найнужденніші з отари. Я взяв собі дві палиці: одну назвав я Ласка, а другу Пов’язь, і я почав пасти овець.
8 ואכחד את שלשת הרעים בירח אחד ותקצר נפשי בהם וגם נפשם בחלה בי	8 І я відкинув трьох пастухів в один місяць, бо моя душа втратила терпеливість із ними, та й їхня душа теж мною бридилась.
9 ואמר לא ארעה אתכם המתה תמות והנכחדת תכחד והנשארות תאכלנה אשה את בשר רעותה	9 І я сказав: «Не буду більш пасти вас! Те, що вмирає, нехай умирає; що має загинути, нехай гине, а ті, що зостаються, нехай м’ясо одне одного пожирають.»
10 ואקח את מקלי את נעם ואגדע אתו להפיר את בריתי אשר כרתי את כל העמים	10 Потім узяв я мою палицю, Ласку, й поламав її, щоб поламати мій союз, що я заключив був з усіма народами.
11 ותפר ביום ההוא וידעו כן עניי הצאן השמרים אתי כי דבר יהוה הוא	11 І він був поламаний того дня, і найнужденніші з отари, що наглядали за мною, зрозуміли справді, що це було слово Господнє.
12 ואמר אליהם אם טוב בעיניכם הבו שכרי ואם לא חדלו וישקלו את שכרי שלשים כסף	12 І я сказав їм: «Коли ваша ласка, дайте мені мою плату, а коли ні, то лишіть.» І вони відважили мені мою плату — тридцять срібних.
13 ויאמר יהוה אלי השליכהו אל היוצר אדר היקר אשר יקרתי מעליהם ואקחה שלשים הכסף ואשליך אתו בית יהוה אל היוצר	13 Але Господь сказав мені: «Кинь її до скарбниці, ту дорогу ціну, за яку вони мене оцінили.» І взяв я тридцять срібних і вкинув у дім Господній, у скарбницю.
14 ואגדע את מקלי השני את החבלים להפר את האחוה בין יהודה ובין ישראל	14 Потім поламав я другу палицю, Пов’язь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.
15 ויאמר יהוה אלי עוד קח לך כלי רעה אולי	15 І сказав Господь до мене: «Візьми собі ще знаряддя дурного пастуха.
16 כי הנה אנכי מקים רעה בארץ הנכחדות לא יפקד הנער לא יבקש והנשברת לא ירפא הנצבה לא יכלכל ובשר הבריאה יאכל ופרסיהן יפרק	16 Ось бо я поставлю над цією країною пастуха. Про тих, що пропали, він не буде дбати; молодих він не буде шукати; ушкоджених він не буде лікувати, за втомлених не буде дбати, а буде їсти м’ясо ситих і ратиці в них виривати.
17 הוי רעי האליל עזבי הצאן חרב על זרועו ועל עין ימינו זרעו יבוש תיבש ועין ימינו כהה תכהה	17 Горе ледачому пастухові, що покидає стадо! Меч на його рамено й на його праве око! Його рамено зовсім усохне, а праве око зовсім осліпне!»