1 ואתה בן אדם קח לך לבנה ונתתה אותה לפניך וחקות עליה עיר את ירושלם | 1 «Сину чоловічий! Візьми собі цеглину, поклади перед собою й накресли на ній місто — Єрусалим. |
2 ונתתה עליה מצור ובנית עליה דיק ושפכת עליה סללה ונתתה עליה מחנות ושים עליה כרים סביב | 2 Споруди проти нього облогу: збудуй проти нього рухомі башти, насип навкруги нього вали, порозставляй табори проти нього й постав навкруги тарани проти нього. |
3 ואתה קח לך מחבת ברזל ונתתה אותה קיר ברזל בינך ובין העיר והכינתה את פניך אליה והיתה במצור וצרת עליה אות היא לבית ישראל | 3 Далі візьми собі залізну пательню й постав її, наче залізну стіну, між тобою та містом, і оберни твоє лице проти нього. Воно буде в облозі, ти його обляжеш. Це буде знаком для дому Ізраїля. |
4 ואתה שכב על צדך השמאלי ושמת את עון בית ישראל עליו מספר הימים אשר תשכב עליו תשא את עונם | 4 Ляж на лівий бік і візьми на себе беззаконство дому Ізраїля. Скільки днів лежатимеш, стільки нестимеш їхні гріхи. |
5 ואני נתתי לך את שני עונם למספר ימים שלש מאות ותשעים יום ונשאת עון בית ישראל | 5 Я вчиню тобі так, що роки їх беззаконства відповідатимуть дням — сто дев’ятдесят днів нестимеш гріхи дому Ізраїля. |
6 וכלית את אלה ושכבת על צדך הימוני שנית ונשאת את עון בית יהודה ארבעים יום יום לשנה יום לשנה נתתיו לך | 6 А як завершиш їх, то ляжеш знову — на правий бік, — і нестимеш гріхи Юди, сорок днів. Я вчиню тобі так, що день відповідатиме рокові. |
7 ואל מצור ירושלם תכין פניך וזרעך חשופה ונבאת עליה | 7 Ти обернеш своє лице до облоги Єрусалиму, а й твоє оголене плече, і пророкуватимеш проти нього. |
8 והנה נתתי עליך עבותים ולא תהפך מצדך אל צדך עד כלותך ימי מצורך | 8 Ось я кладу на тебе мотуззя, щоб ти не міг обернутись з боку на бік, аж докіль не скінчаться дні твоєї облоги. |
9 ואתה קח לך חטין ושערים ופול ועדשים ודחן וכסמים ונתתה אותם בכלי אחד ועשית אותם לך ללחם מספר הימים אשר אתה שוכב על צדך שלש מאות ותשעים יום תאכלנו | 9 Візьми собі пшениці, ячменю, бобу, сочевиці, проса й вики та й усип до однієї посудини, і зроби собі хліб з того. Ти їстимеш його стільки днів, скільки лежатимеш на боці, тобто сто дев’ятдесят днів. |
10 ומאכלך אשר תאכלנו במשקול עשרים שקל ליום מעת עד עת תאכלנו | 10 Ти їстимеш твій харч на вагу — щодня по двадцять шеклів. Від пори до пори його їстимеш. |
11 ומים במשורה תשתה ששית ההין מעת עד עת תשתה | 11 Воду теж питимеш ощадно — щодня шосту частину гіна. |
12 ועגת שערים תאכלנה והיא בגללי צאת האדם תעגנה לעיניהם | 12 Ти їстимеш його (той харч) ячмінними ладками, а спечеш його на людськім посліді, у них перед очима.» |
13 ויאמר יהוה ככה יאכלו בני ישראל את לחמם טמא בגוים אשר אדיחם שם | 13 Господь сказав: «Отак сини Ізраїля їстимуть хліб свій нечистий між народами, куди я їх порозганяю.» |
14 ואמר אהה אדני יהוה הנה נפשי לא מטמאה ונבלה וטרפה לא אכלתי מנעורי ועד עתה ולא בא בפי בשר פגול | 14 І я сказав: «Ой Господи Боже! Та я ж ніколи не поганив душі моєї. Ні падла, ні того, що роздер звір, не їв я змолоду й досі: ніколи в уста мої не входило нечисте м’ясо.» |
15 ויאמר אלי ראה נתתי לך את צפועי הבקר תחת גללי האדם ועשית את לחמך עליהם | 15 Тоді він сказав до мене: «Гаразд! Дозволяю тобі товарячий гній замість людського посліду: на нім спечеш хліб твій.» |
16 ויאמר אלי בן אדם הנני שבר מטה לחם בירושלם ואכלו לחם במשקל ובדאגה ומים במשורה ובשממון ישתו | 16 Далі сказав до мене: «Сину чоловічий! Ось я понищу в Єрусалимі запаси хліба, і вони їстимуть хліб на вагу й у смутку, і питимуть воду виміряну ощадно й у страсі, |
17 למען יחסרו לחם ומים ונשמו איש ואחיו ונמקו בעונם | 17 бо в них забракне хліба й води, і вони дивитимуться один на одного з жахом і знидіють у своїх гріхах.» |