| 1 Щасливий муж, у якого на устах нема нечестя, і якого не мучив докір гріхів. |
| 2 Щасливий, кого не винуватить власне сумління, і той, хто своєї надії не втратив. |
| 3 Скнарому серцеві не личить багатство, ані зависливій людині — маєтки. |
| 4 Хто збирає, собі відмовляючи, той збирає набуток для інших, і майном його сторонні будуть розкошувати. |
| 5 Хто недобрий сам до себе — до кого ж добрим він буде? Такий і з власних дібр не зазнає радощів. |
| 6 Немає гіршого, ніж той, хто заздрить собі самому: така бо заплата за злобу його. |
| 7 Коли й чинить він добро, то чинить несвідомо, і наостанку таки злобу свою виявить. |
| 8 Лихий бо той, у кого очі зависні, хто обличчя відвертає, хто людей зневажає. |
| 9 Око скупого не сите тим, що має, — скнарість висушує геть його душу. |
| 10 Лукаве око заздро дивиться на хліб — отож і на власному столі його не має. |
| 11 Мій сину, якщо тільки маєш, добре дбай про себе, а й Господеві чини достойні приносини. |
| 12 Пам’ятай про те, що смерть не забариться і що рішення аду тобі не відкрито. |
| 13 Ще перед кончиною чини добро другові й, скільки спромоги, простягай йому руку й давай. |
| 14 Себе не позбавляй благосної днини, з доброго бажання не пропускай нічого. |
| 15 Невже ти для іншого праці своєї не лишиш, і того, в чім трудився, жеребом не розділиш? |
| 16 Давай і бери — й веселися душею: бо не в аду ж насолоди шукати! |
| 17 Кожне тіло старіється, як і одежа, бо від віку присуджено: смертю помреш. |
| 18 Як лист зелений на дереві рясному: один на землю падає, а другий виростає, — так бо й з родом тілесним та кровним: один умирає, другий народжується. |
| 19 Кожне діло, в якому гнилизна, — щезне, і той, хто його чинить, з ним ізникне. |
| 20 Щасливий муж, який над мудрістю роздумує і здібності розуму свого обмірковує; |
| 21 який розмислює серцем над її дорогами і який над тайнами її розважає. |
| 22 Він слідкував за нею, мов той мисливець, і на її стежках учиняв засідки. |
| 23 Уважно він дивиться крізь її вікно і при її дверях він наслухує. |
| 24 Отаборюється він біля її дому і в її стіни свій кілок забиває. |
| 25 Під її руками своє шатро напинає і мешкає він у житлі щастя. |
| 26 Такий під її опіку дітей своїх поставить і під її гіллям такий спочине. |
| 27 Під її захистом сховається від спеки, а й житиме він у її славі. |