| 1 מענה רך ישיב חמה ודבר עצב יעלה אף | 1 Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі. |
| 2 לשון חכמים תיטיב דעת ופי כסילים יביע אולת | 2 Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці. |
| 3 בכל מקום עיני יהוה צפות רעים וטובים | 3 На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими. |
| 4 מרפא לשון עץ חיים וסלף בה שבר ברוח | 4 Язик лагідний — дерево життя, | лукавий — пригноблює душу. |
| 5 אויל ינאץ מוסר אביו ושמר תוכחת יערם | 5 Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим. |
| 6 בית צדיק חסן רב ובתבואת רשע נעכרת | 6 У домі праведного — добра повно, | у прибутках лихого — саме безладдя. |
| 7 שפתי חכמים יזרו דעת ולב כסילים לא כן | 7 Мудрих уста поширюють науку, | не так бо — серце безумних. |
| 8 זבח רשעים תועבת יהוה ותפלת ישרים רצונו | 8 Жертва злих — гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна. |
| 9 תועבת יהוה דרך רשע ומרדף צדקה יאהב | 9 Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить. |
| 10 מוסר רע לעזב ארח שונא תוכחת ימות | 10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине. |
| 11 שאול ואבדון נגד יהוה אף כי לבות בני אדם | 11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше — серця синів людських. |
| 12 לא יאהב לץ הוכח לו אל חכמים לא ילך | 12 Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде. |
| 13 לב שמח ייטב פנים ובעצבת לב רוח נכאה | 13 Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє. |
| 14 לב נבון יבקש דעת ופני כסילים ירעה אולת | 14 Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою. |
| 15 כל ימי עני רעים וטוב לב משתה תמיד | 15 Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує. |
| 16 טוב מעט ביראת יהוה מאוצר רב ומהומה בו | 16 Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі. |
| 17 טוב ארחת ירק ואהבה שם משור אבוס ושנאה בו | 17 Ліпше миска капусти, та з любов’ю, | ніж віл годований, та з ненавистю. |
| 18 איש חמה יגרה מדון וארך אפים ישקיט ריב | 18 Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду. |
| 19 דרך עצל כמשכת חדק וארח ישרים סללה | 19 Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька. |
| 20 בן חכם ישמח אב וכסיל אדם בוזה אמו | 20 Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає. |
| 21 אולת שמחה לחסר לב ואיש תבונה יישר לכת | 21 Дурнота — радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто. |
| 22 הפר מחשבות באין סוד וברב יועצים תקום | 22 Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато — щастять. |
| 23 שמחה לאיש במענה פיו ודבר בעתו מה טוב | 23 Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі! |
| 24 ארח חיים למעלה למשכיל למען סור משאול מטה | 24 Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі. |
| 25 בית גאים יסח יהוה ויצב גבול אלמנה | 25 Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці. |
| 26 תועבת יהוה מחשבות רע וטהרים אמרי נעם | 26 Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті — приємні. |
| 27 עכר ביתו בוצע בצע ושונא מתנת יחיה | 27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити. |
| 28 לב צדיק יהגה לענות ופי רשעים יביע רעות | 28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають. |
| 29 רחוק יהוה מרשעים ותפלת צדיקים ישמע | 29 Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує. |
| 30 מאור עינים ישמח לב שמועה טובה תדשן עצם | 30 Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло. |
| 31 אזן שמעת תוכחת חיים בקרב חכמים תלין | 31 Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває. |
| 32 פורע מוסר מואס נפשו ושומע תוכחת קונה לב | 32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває. |
| 33 יראת יהוה מוסר חכמה ולפני כבוד ענוה | 33 Острах Господній — мудрости навчання; | славу випереджує — покора. |