Shir ha-Shirim (שיר השירים ) - Cantico dei Cantici 14

MODERN HEBREW BIBLE	Біблія
1 אדם ילוד אשה קצר ימים ושבע רגז	1 «Чоловік, що родиться від жінки, | віком короткий і тривоги повний.
2 כציץ יצא וימל ויברח כצל ולא יעמוד	2 Зростає, немов квітка, і в’яне, | і біжить тінню без упинку!
3 אף על זה פקחת עינך ואתי תביא במשפט עמך	3 І на такого відкриваєш твої очі, | тягнеш на суд із собою?
4 מי יתן טהור מטמא לא אחד	4 Хто з нечистого може зробити чисте? | Ніхто!
5 אם חרוצים ימיו מספר חדשיו אתך חקו עשית ולא יעבור	5 Коли йому дні визначені, | число місяців його тобі відоме, | ти викреслив йому межу, якої він не переступить,
6 שעה מעליו ויחדל עד ירצה כשכיר יומו	6 то відверни від нього твої очі, залиш його, | покіль, як той поденник, він не скінчить дня свого.
7 כי יש לעץ תקוה אם יכרת ועוד יחליף וינקתו לא תחדל	7 І дерево має надію; | воно, хоч зрубане, ще відродиться, | і пагінці його рости не перестануть.
8 אם יזקין בארץ שרשו ובעפר ימות גזעו
9 מריח מים יפרח ועשה קציר כמו נטע	9 але, скоро воно почує воду, знов зазеленіє | і поросте галуззям, наче молоденьке.
10 וגבר ימות ויחלש ויגוע אדם ואיו	10 А людина вмирає і лежить бездушна; | людина йде на той світ, — і де вона?
11 אזלו מים מני ים ונהר יחרב ויבש	11 Води зникають з моря, | ріки стають сухими, сохнуть;
12 ואיש שכב ולא יקום עד בלתי שמים לא יקיצו ולא יערו משנתם	12 отак людина ляже і не встане; | покіль не щезнуть небеса, — не пробудиться,| не підведеться від сну свого.
13 מי יתן בשאול תצפנני תסתירני עד שוב אפך תשית לי חק ותזכרני	13 Коли б уже ти сховав мене в Шеолі, | укрив мене, поки перейде гнів твій, | призначив мені строк — потім згадати про мене!
14 אם ימות גבר היחיה כל ימי צבאי איחל עד בוא חליפתי	14 Коли хтось умре, хіба оживе знову? | Я б дожидав увесь час моєї служби, і аж поки не прийшла б для мене заміна.
15 תקרא ואנכי אענך למעשה ידיך תכסף	15 Ти кликнув би, і я тобі відповів би, | ти прагнув би діла рук твоїх.
16 כי עתה צעדי תספור לא תשמור על חטאתי	16 Замість, як нині, рахувати мої кроки, | ти не вважав би більше на гріх мій!
17 חתם בצרור פשעי ותטפל על עוני	17 І запечатаний у торбинці був би мій переступ, | мою провину ти перекреслив би!
18 ואולם הר נופל יבול וצור יעתק ממקמו	18 Та ба! Як гора падає, валиться, | і скеля зо свого місця сходить,
19 אבנים שחקו מים תשטף ספיחיה עפר ארץ ותקות אנוש האבדת	19 води каміння витирають, | злива змиває з землі порох, | так ти чоловіка надію нищиш.
20 תתקפהו לנצח ויהלך משנה פניו ותשלחהו	20 Кидаєшся на нього постійно, і він зникає, | змінюєш вид його і відсилаєш.
21 יכבדו בניו ולא ידע ויצערו ולא יבין למו	21 Чи в честі його діти, він не знає, | чи в ганьбі, він не помічає.
22 אך בשרו עליו יכאב ונפשו עליו תאבל	22 Він тільки відчуває біль свого тіла, | і його душа над ним самим ридає.»