| 1 ויהוה פקד את שרה כאשר אמר ויעש יהוה לשרה כאשר דבר | 1 Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був. |
| 2 ותהר ותלד שרה לאברהם בן לזקניו למועד אשר דבר אתו אלהים | 2 Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому. |
| 3 ויקרא אברהם את שם בנו הנולד לו אשר ילדה לו שרה יצחק | 3 І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком. |
| 4 וימל אברהם את יצחק בנו בן שמנת ימים כאשר צוה אתו אלהים | 4 Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог. |
| 5 ואברהם בן מאת שנה בהולד לו את יצחק בנו | 5 Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак. |
| 6 ותאמר שרה צחק עשה לי אלהים כל השמע יצחק לי | 6 А Сара сказала: Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися. |
| 7 ותאמר מי מלל לאברהם היניקה בנים שרה כי ילדתי בן לזקניו | 7 Та й додала: Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина. |
| 8 ויגדל הילד ויגמל ויעש אברהם משתה גדול ביום הגמל את יצחק | 8 Підросло ж хлоп’ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака. |
| 9 ותרא שרה את בן הגר המצרית אשר ילדה לאברהם מצחק | 9 Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака; |
| 10 ותאמר לאברהם גרש האמה הזאת ואת בנה כי לא יירש בן האמה הזאת עם בני עם יצחק | 10 тому вона сказала до Авраама: Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком. |
| 11 וירע הדבר מאד בעיני אברהם על אודת בנו | 11 Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина, |
| 12 ויאמר אלהים אל אברהם אל ירע בעיניך על הנער ועל אמתך כל אשר תאמר אליך שרה שמע בקלה כי ביצחק יקרא לך זרע | 12 але Бог сказав до Авраама: Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство. |
| 13 וגם את בן האמה לגוי אשימנו כי זרעך הוא | 13 Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина. |
| 14 וישכם אברהם בבקר ויקח לחם וחמת מים ויתן אל הגר שם על שכמה ואת הילד וישלחה ותלך ותתע במדבר באר שבע | 14 Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії. |
| 15 ויכלו המים מן החמת ותשלך את הילד תחת אחד השיחם | 15 Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп’я під корчем, |
| 16 ותלך ותשב לה מנגד הרחק כמטחוי קשת כי אמרה אל אראה במות הילד ותשב מנגד ותשא את קלה ותבך | 16 сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: Не можу дивитися на смерть дитини! І сиділа навпроти та й плакала вголос. |
| 17 וישמע אלהים את קול הנער ויקרא מלאך אלהים אל הגר מן השמים ויאמר לה מה לך הגר אל תיראי כי שמע אלהים אל קול הנער באשר הוא שם | 17 Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить. |
| 18 קומי שאי את הנער והחזיקי את ידך בו כי לגוי גדול אשימנו | 18 Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ. |
| 19 ויפקח אלהים את עיניה ותרא באר מים ותלך ותמלא את החמת מים ותשק את הנער | 19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві. |
| 20 ויהי אלהים את הנער ויגדל וישב במדבר ויהי רבה קשת | 20 І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником, |
| 21 וישב במדבר פארן ותקח לו אמו אשה מארץ מצרים | 21 Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю. |
| 22 ויהי בעת ההוא ויאמר אבימלך ופיכל שר צבאו אל אברהם לאמר אלהים עמך בכל אשר אתה עשה | 22 І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: Бог з тобою в усьому, що ти дієш. |
| 23 ועתה השבעה לי באלהים הנה אם תשקר לי ולניני ולנכדי כחסד אשר עשיתי עמך תעשה עמדי ועם הארץ אשר גרתה בה | 23 Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе. |
| 24 ויאמר אברהם אנכי אשבע | 24 Авраам же відповів: Я клянусь. |
| 25 והוכח אברהם את אבימלך על אדות באר המים אשר גזלו עבדי אבימלך | 25 Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові. |
| 26 ויאמר אבימלך לא ידעתי מי עשה את הדבר הזה וגם אתה לא הגדת לי וגם אנכי לא שמעתי בלתי היום | 26 На те Авімелех відповів: Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні. |
| 27 ויקח אברהם צאן ובקר ויתן לאבימלך ויכרתו שניהם ברית | 27 Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз. |
| 28 ויצב אברהם את שבע כבשת הצאן לבדהן | 28 Авраам поставив окремо сім ягниць з отари. |
| 29 ויאמר אבימלך אל אברהם מה הנה שבע כבשת האלה אשר הצבת לבדנה | 29 Авімелех же спитав Авраама: Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо. |
| 30 ויאמר כי את שבע כבשת תקח מידי בעבור תהיה לי לעדה כי חפרתי את הבאר הזאת | 30 А той відповів: Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю. |
| 31 על כן קרא למקום ההוא באר שבע כי שם נשבעו שניהם | 31 Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва. |
| 32 ויכרתו ברית בבאר שבע ויקם אבימלך ופיכל שר צבאו וישבו אל ארץ פלשתים | 32 Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян. |
| 33 ויטע אשל בבאר שבע ויקרא שם בשם יהוה אל עולם | 33 Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім’я Господа, Бога вічного. |
| 34 ויגר אברהם בארץ פלשתים ימים רבים | 34 У краї філістимлян перебував Авраам довго. |