Vangelo secondo Luca 10

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Dipoi elesse il Signore altri settantadue: e li mandò a due a due davanti a se in tutte le città, e luoghi, dove egli era per andare:	1 Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
2 E diceva loro: La messe è molta, e gli operai son pochi. Pregate adunque il padrone della messe, che mandi degli operai per la sua messe.	2 Він до них промовив «Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
3 Andate: ecco, che io mando voi, come agnelli tra' lupi.	3 Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.
4 Non portate, né borsa, né sacca, né borzacchini, e per istrada non salutate chicchessia.	4 Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
5 In qualunque casa entrerete, dite prima: Pace sia a questa casa.	5 В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше Мир домові цьому!
6 E se quivi sarà un figliuolo di pace, poserà sopra di lui la vostra pace; se no ritornerà a voi.	6 І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
7 Restate nella medesima casa mangiando, e bevendo di quello, che hanno: imperocché è dovuta all'operajo la sua mercede. Non andate girando di casa in casa.	7 І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
8 E in qualunque città entrerete, essendovi stati accolti, mangiate quel, che vi sarà messo davanti.	8 І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
9 E guarite gl' infermi, che quivi sono, e dite loro: Si è avvicinato a voi il regno di Dio.	9 оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм Наблизилося до вас Царство Боже.
10 Ma in qualunque città che entrati essendo, non vi ricevano, andate nelle piazze, e dite:	10 Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть
11 Abbiamo scosso contro di voi sin la polvere, che ci si era attaccata della vostra città: con tutto questo sappiate, che il regno di Dio è vicino.	11 Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
12 Vi dico, che men dura sarà in quella giornata la condizione di Sodoma, che di quella città.	12 Кажу вам Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.v
13 Guai a te, o Coroazin, guai a te, o Betsaida: perché se in Tiro, o in Silone fossero stati fatti i prodigi, che sono stati fatti presso di te, già tempo farebbero penitenza coperte di cilizio, e giacendo su la cenere.	13 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
14 Ma con minor severità sarà trattata nel giudizio Tiro, e Sidone, che voi.	14 Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
15 E tu Cafarnaum, esaltata sino al cielo, sarai depressa sino all'inferno.	15 Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба Аж до самого пекла провалишся!
16 Chi ascolta voi ascolta me: e chi voi disprezza, disprezza me. E chi disprezza me, colui disprezza, che mi ha mandato.	16 Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.»
17 E i settantadue (discepoli) se ne ritornarono allegramente, dicendo: Signore, anche i demonj sono a noi soggetti in virtù del tuo nome.	17 Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи «Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.»
18 Ed egli disse loro: Io vedeva Satana cadere dal cielo a guisa di folgore.	18 Він же сказав їм «Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
19 Ecco, che io vi ho dato podestà di Calcare i serpenti, e i scorpioni, e di superare tutta la forza del nemico: né cosa alcuna a voi nuocerà.	19 Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
20 Contuttociò non vogliate rallegrarvi, perché siano a voi soggetti gli spiriti: ma rallegratevi, perché i vostri nomi scritti sono nel cielo.	20 Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.»
21 Nello stesso punto per Ispirito santo esultò, e disse: Gloria a te, o Padre, signore del cielo, e della terra, perché queste cose hai nascoste a' saggi, e prudenti, e le hai manifestate a' piccoli. Cosi è, o Padre: perché cosi a te piacque.	21 Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
22 In mia balìa ha posto il Padre tutte le cose. E nissuno conosce, chi sia il Figliuolo, fuori del Padri; né chi sia il Padre, fuori del Figliuolo, e fuor di colui, al quale avrà il Figliuolo voluto rivelarlo.	22 Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!»
23 E rivolto a' suoi discepoli, disse: Beati gli occhi, che veggono quello, che voi vedete.	23 Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
24 Imperocché vi dico, che molti profeti, e regi bramarono di vedere quello, che voi vedete, e nol videro; e udire quello, che voi udite, e non l'udirono.	24 Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»
25 Allora alzatosi un certo dottor della legge per tentarlo, gli disse; Maestro, che debbo io fare per possedere la vita eterna?	25 І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути»
26 Ma egli rispose a lui: Che è quello, che sta scritto nella legge? Come leggi tu?	26 А Ісус мовив до нього «В законі що написано Як там читаєш»
27 Quegli rispose, e disse: Amerai il Signore Dio tuo con tutto il cuor tuo,e con tutta l'anima tua, e con tutte le tue forze, e con tutto il tuo spirito: e il prossimo tuo come te stesso.	27 Озвався той і каже «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.»
28 E Gesù gli disse: Bene hai risposto: fa questo, e viverai.	28 «Ти добре відповів», сказав (Ісус), «роби це й будеш жити.»
29 Ma quegli volendo giustificare se stesso, disse a Gesù: E chi il mio prossimo?	29 Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса «А хто мій ближній»
30 E Gesù prese la parola, e disse: Un uomo andava da Gerusalemme a Gerico, e dette negli assassini, i quali ancor lo spogliarono: e avendogli date delle ferite, se n' andarono, lasciandolo mezzo morto.	30 Мовив тоді Ісус, кажучи «Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
31 Or avvenne, che passò per là stessa strada un sacerdote, il quale vedutolo passò oltre.	31 Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
32 Similmente anche un Levita arrivato vicino a quel luogo, e veduto colui, tirò innanzi.	32 Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
33 Ma un Samaritano, che facca suo viaggio, giunse presso a lui: e vedutolo, si mosse a compassione.	33 Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
34 E se gli accostò, e fasciò le ferite di lui, spargendovi sopra olio, e vino; e messolo sul suo giumento, lo condusse all'albergo, ed ebbe cura di esso.	34 Він приступив до нього, перев’язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
35 E il di seguente tirò fuori due denari, e gli dette all'ostiere, e dissegli: Abbi cura di lui: e tutto quello, che penderai di più, te lo restituirò al mio ritorno.	35 На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
36 Chi di questi tre ti pare egli essere stato prossimo per colui, che dette negli assassini?	36 Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки»
37 E quegli rispose: Colui, che usò ad esso misericordia. E Gesù gli disse: Va, fa anche tu allo stesso modo.	37 Він відповів «Той, хто вчинив над ним милосердя.» Тоді Ісус сказав до нього «Іди і ти роби так само.»
38 E avvenne, che essendo in viaggio, entrò egli in un certo castello: e una donna, per nome Marta, lo ricevette in sua casa:	38 Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату.
39 E questa aveva una sorella chiamata Maria, la quale ancora assisa a' piedi del Signore, ascoltava le sue parole.	39 Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
40 Marta poi si affannava tra le molte faccende di casa: e si presentò, e disse: Signore, a te non cale, che mia sorella mi abbia lasciata sola alle faccende di casa? Dille adunque, che mi dia una mano.	40 Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити Скажи їй, щоб мені допомогла.»
41 Ma il Signore le rispose, e disse: Marta, Marta, tu ti affanni, e ti inquieti per un gran numero di cose.	41 Озвався Господь до неї і промовив «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,
42 Eppure una sola è necessaria. Maria ha eletto la miglior parte, che nun le sarà levata.	42 одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»