Primo libro dei Maccabei 2

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 In quel tempo si levò su Mathathia figliuolo di Giovanni, figliuolo di Simeone, sacerdote della famiglia di Joarib, e da Gerusalemme andò a ritirarsi sul monte di Modin:	1 Того часу Маттатія, син Іоана, сина Симеона, священик, із потомків Йоаріва, покинув Єрусалим і осівся у Модіні.
2 Egli aveva cinque figliuoli, Giovanni soprannominato Gaddis,	2 Було в нього п’ятеро синів: Іоан, прозваний Гадді,
3 E Simone soprannominato Thasi,	3 Симон, що звався Тассі,
4 E Giuda soprannominato Maccabeo,	4 Юда, що звався Макавей,
5 Ed Eleazaro soprannominato Abaron, e Jonathan soprannominato Apphus:	5 Єлеазар, що звався Аваран, та Йонатан, що звався Апфус.
6 Questi stavan considerando lo strazio, che si fuoco del popol di Giuda e di Gerusalemme;	6 Бачив Маттатія мерзоти, що діялись у Юдеї та в Єрусалимі,
7 E Mathathia disse. Misero me! perché son io venuto al mondo per vedere lo scempio del popol mio e la distruzione della città santa, per istar ivi sedendo, mentr'ella è data in poter de' nemici?	7 і сказав: «Горе мені! Невже ж я на те народився, щоб бачити погибель мого народу й руїну святого міста, та щоб сидіти отут, тоді коли воно віддається в руки ворогів, а святиня — чужинцям на поталу?
8 Le cose sante sono nelle mani degli stranieri, e il suo tempio è come un uomo disonorato.	8 Храм його став, неначе муж знеславлений.
9 I suoi vasi preziosi messi a saccomanno sono stati portati via, sono stati trucidati per le piazze i suoi anziani, e la sua gioventù è perita di spada per man de' nemici.	9 Посуд його преславний забрано в неволю, а немовлят його побито на майданах, хлопців його — мечем ворожим.
10 Qual'è la nazione, che non siasi appropriato il suo regno, e non abbia avuto parte alle spoglie di lei?	10 Який народ не захопив його царства, не взяв з нього здобичі?
11 Tutta la sua magnificenza le è stata tolta. Quella che era libera, è fatta schiava.	11 Усю красу з нього здерто, невільним стало вільне місто.
12 E ormai la nostra santità, lo splendore nostro, la nostra gloria e smarrita, e tutto hanno profanato le genti.	12 І ось усі наші святощі, краса наша й наша слава спустошіла, усе погани осквернили.
13 Perché adunque viviamo ancora?	13 Навіщо нам і жити?»
14 E Mathathia co' suoi figliuoli si stracciavan le vesti, e si copersero di cilizio, e menavano gran duolo.	14 І Маттатія та його сини роздерли на собі одежу, надягнули волосяниці й заридали гірко.
15 Quando sopraggiunser colà quelli che erano spediti dal re Antioco per costringere coloro, che si erano rifugiati nella città di Modin a far sacrifizj, e abbruciare incensi, e abbandonare la legge di Dio.	15 Тим часом прибули царські посіпаки, що примушували до відступництва, у місто Модін, щоб жертвувати,
16 E molti del popolo di Israele acconsentirono, e si unirono con loro: ma Mathathia e i suoi figliuoli stetter costanti.	16 і багато з Ізраїля перейшло до них. Маттатія ж і його сини зібрались осторонь.
17 E i messi di Antioco dissero a Mathathia: Tu sei il principale, il più illustre e il più grande di questa città, ed hai una corona di figliuoli e di fratelli:	17 Заговорили царські посіпаки й мовили до Маттатії: «Ти у цім місті славний ватажок і сильний, із синами та братами навкруги себе.
18 Vieni adunque tu il primo, e fa quello che il re comanda, con te han fatto tutte le genti e gli uomini di Giuda e quelli che son rimasi in Gerusalemme, e sarai tu e i tuoi figliuoli nel numero degli amici del re, e avrai in dovizia oro e argento, e doni grandi.	18 Тож приступи першим та виконай царський наказ, як то зробили всі народи, мужі юдейські й ті, що зосталися в Єрусалимі, то й станете, сам ти й твої сини, царськими друзями. Ти й твої сини будете обсипані сріблом і золотом та силою дарунків.»
19 Rispose Mathathia, e disse ad alta voce: Quando anche tutte le genti obbediscono al re Antioco, e ogni uomo si ritiri dal servizio alla legge de' padri suoi, e si soggetti ai comandi di lui,	19 Відповів Маттатія й голосно промовив: «Навіть якби всі народи в державі царській послухалися царя й усі до одного відступили від своєї батьківської віри і прийняли його накази,
20 Io e i miei figliuoli e i miei fratelli obbediremo alla legge de' padri nostri.	20 я з моїми синами й братами буду пильнувати Союз батьків наших.
21 Guardici Dio! Non è cosa utile per noi l'abbandonare la legge e i comandamenti di Dio:	21 Хай Бог боронить, щоб ми покинули Закон і установи!
22 Non ascolteremo le parole del re Antioco, e non farem sacrifizi violando i riti, della nostra legge per battere un'altra strada.	22 Слів царських ми слухати не будем, щоб відступити від нашої віри, чи то направо, чи наліво.»
23 Finito ch'egli ebbe di dir queste parole, si presentò a vista di tutti un certo Giudeo per far sacrifizio agl'idoli sull'altare, che era nella città di Modin, secondo l'editto del re:	23 Як тільки він вимовив слова ці, якийсь чоловік, юдей, на очах усіх приступив, щоб жертвувати на жертовнику у Модіні, згідно з царським наказом.
24 Videlo Mathathia, e ne ebbe dolore, e le sue viscere si scommossero, e si accese di sdegno secondo il prescritto della legge, e assalito colui, lo trucidò sull'altare.	24 Уздрів те Маттатія, скипів, увесь затрясся, запалав гнівом за правду, кинувсь на нього і на вівтарі його заколов.
25 E oltre a ciò uccise nel tempo stesso quell'uomo mandato dal re Antioco, e il quale costringeva la gente a sacrificare, e atterrò l'altare,	25 Та й чоловіка царського, що примушував жертвувати, теж убив під ту пору, а жертовник повалив на землю.
26 Ed ebbe zelo della legge imitando quello che fece Phinees a Zamri figliuolo di Salomi.	26 Він палав ревністю до Закону, як Фінеес проти Замбрі, сина Шалома,
27 E andò Mathathia gridando ad alta voce per la città, e dicendo: Chiunque ha zelo per la legge, e serba inviolato il testamento, mi venga dietro.	27 і став кричати голосно по місті: «Хто ревнує за Закон і зберігає Союз, нехай іде за мною!»
28 E si fuggi egli co' suoi figliuoli alla montagna, abbandonando tutto quel che aveano nella città.	28 І втік, сам він і його сини, у гори, покинувши все, що мали вони в місті.
29 Allora molti amatori della legge e della giustizia se n' andarono nel deserto:	29 Тоді багато тих, що плекали справедливість та правду, повтікали у пустиню, щоб там оселитись,
30 E ivi si stavano eglino e i loro figliuoli e le donne loro e i loro bestiami; perocchè si trovavano affogati dalle calamità.	30 самі вони й їхні діти та їхні жінки й худоба, бо налягло на них лихо.
31 Or agli uomini del re, e alle milizie, che erano a Gerusalemme nella città di David, fu riferito, come certi uomini, che aveano insultato ai comandi del re, se n'erano andati pe' tragetti nel deserto, e che erano stati seguitati da molti altri.	31 Царським мужам у війську, що було в Єрусалимі, у Давидгороді, було оповіщено, що люди, які порушили царський наказ, відступили в тайні печери в пустині.
32 E tosto n' andarono in traccia, e si disposero ad assalirli in giorno di sabato,	32 Чимало кинулося за ними й догнало їх і, розташувавшись до битви проти них, розпочали з ними війну в суботу.
33 E disser loro: Resisterete voi anche adesso? Venite fuora, e fate quel che comanda il re Antioco, e sarete salvi.	33 Вони сказали їм: «Годі вже! Вийдіть та зробіть згідно з царським словом, то й будете жити!»
34 E quelli dissero: Noi non verremo, e non faremo i voleri del re, e non violeremo il giorno di sabato.	34 А ті відповіли: «Не вийдемо й не зробимо за царським словом, щоб не сквернити день суботній.»
35 E quelli andarono all'attacco.	35 Тоді (сирійці) притьмом кинулись до бою,
36 Ed essi non rispondevan per niente, ne scagliaron contro i nemici una pietra, ne chiuser le bocche dei lor nascondigli;	36 але ті не відповіли, не кинули й каменем і печер не загородили,
37 Perocchè dissero: Muoiamo tutti nella nostra semplicità, e il cielo e la terra saranno per noi testimoni, come ingiustamente ci fate perire.	37 кажучи: «Помремо всі в нашій невинності! Свідком нам небо й земля, що ви нас убиваєте несправедливо.»
38 E quelli gli assaltarono in giorno di sabato, e perirono tanto essi, che i loro figliuoli, e le donne loro e i bestiami, e furono sino a mille persone.	38 І ті пішли на них війною у суботу, і юдеї полягли разом із жінками, дітьми та худобою — близько 1000 душ.
39 E riseppe ciò Mathathia e i suoi amici, e piansero quella gente a cald'occhi.	39 Довідались про це Маттатія та його друзі й почали плакати за ними вельми
40 E dicevano l'uno all'altro: Se faremo tutti noi, come han fatto i nostri fratelli, e non combatteremo contro le nazioni per difendere le nostre vite e la nostra legge, or'è il tempo che presto ci stermineranno dal mondo.	40 і говорити один до одного: «Якщо всі ми чинитимемо, як учинили брати наші, і як не будем воювати проти поган за наші душі та за наші установи, то вони нас незабаром із землі зітруть.»
41 E risolverono in quel giorno, e dissero: Chiunque siasi, che venga per combatterci in giorno di sabato, noi combatteremo contro di lui; e non morremo tutti, come sono morti i nostri fratelli nelle caverne.	41 І ухвалили того самого дня: «Кожен, хто піде війною на нас у день суботній, — проти такого будемо воювати, щоб нам не вмерти всім, як умерли брати наші в печерах.»
42 Allora andò ad unirsi con essi la conregazione degli Assidei, uomini i più valorosi d'Israele, e tutti zelo per la legge:	42 Тоді до них пристала група Асидеїв, найвідважніших в Ізраїлі, — кожен відданий Законові,
43 E tutti quelli, che astretti dalle calamità, si fuggivano, si incorporaron con essi, e accrebbero le loro forze.	43 а й ті всі, що від біди та лиха втікали, і собі до них пристали та їх скріпили.
44 E messo insieme un esercito, diedero addosso furiosamente ai peccatori e agl'inimici senza averne pietà: de' quali quei, che rimasero, fuggiron tra le nazioni per mettersi in salvo.	44 І тим робом збилось військо. І розбили вони грішників у своїм гніві й беззаконних у своїй люті. А решта повтікала до поган, шукавши рятунку.
45 E Mathathia andò attorno co' suoi amici, e atterrarono gli altari.	45 Маттатія та його друзі ходили скрізь і руйнували вівтарі,
46 E ai fanciulli incirconcisi, quanti ne trovarono per tutto il paese d'Israele, diedero coraggiosamente la circoncisione.	46 насильно обрізували необрізаних дітей, яких знаходили в ізраїльських границях,
47 E perseguitarono i superbi, e riuscivano loro tutte le cose, che aveano per le mani,	47 переслідували гордих, і справа в їхніх руках ішла добре.
48 E vendicarono la legge dalla possanza delle genti, e dalla possanza de' re, e non lasciarono alzar le corna al peccatore.	48 Отак вони обороняли Закон від поган та царів і не давали грішникові зноситися вгору.
49 E appressandosi per Mathathia il giorno del morire, disse egli ai suoi figliuoli: Adesso domina la superbia; tempo di gastigo e di ruina e di sdegno e di furore egli è questa.	49 Як наблизився день смерти Маттатії, сказав він своїм синам: «Тепер горує гордість і насильство, це час руїни і лихого гніву.
50 Adesso adunque, o figliuoli, siate zelatori della legge, ed esponete le vostre vite per lo testamento dei padri vostri;	50 Тепер, о сини, за Закон стійте ревно й дайте ваші душі за Союз батьківський.
51 E ricordatevi delle opere fatte a tempo loro dai padri vostri, e vi acquisterete una gloria grande e un nome eterno.	51 Згадайте діла ваших батьків, які вони вчинили своєї пори, то й здобудете велику славу й вічне ім’я.
52 Abramo non fu egli trovato fedele nella tentazione, e fugli imputato a giustizia?	52 Чи Авраам у спокусі не був вірний і не було це йому зараховано за справедливість?
53 Giuseppe nel tempo di sua afflizione osservò i comandamenti, e divenne signor dell'Egitto.	53 Йосиф зберіг Закон, як був у скруті, і став господарем Єгипту.
54 Phinees padre nostra col suo gran zelo per l'onore di Dio riceve la promessa di un sacerdozio eterno.	54 Фінеес, наш пращур, за свою велику ревність отримав завіт вічного священства.
55 Giosuè per la sua obbedienza diventò condottiero d'Israele.	55 Ісус, за те, що виконав Боже слово, став в Ізраїлі суддею.
56 Caleb per la testimonianza renduta nell'adunanza, ottenne l'eredità.	56 Калев, за те, що правду свідчив у громаді, взяв пай землі у спадщину.
57 Davidde per la sua mansuetudine conseguì il trono reale in eterno.	57 Давид за своє милосердя одержав у спадщину царський престол повіки.
58 Elia ardente di zelo per la legge fu ricevuto nel cielo.	58 Ілля за свою велику ревність до Закону був узятий на небо.
59 Anania, Azaria e Misael per la loro fede furon liberati dalle fiamme.	59 Ананія, Азарія та Мисаїл, за те, що мали віру, були врятовані від полум’я.
60 Daniele per la sua integrità fu liberato dalla gola de' lioni.	60 Даниїл у своїй безвинності був урятований від пащі левів.
61 E cosi andate rammentando di generazione in generazione: tutti quelli che in Dio confidano, non vengon meno.	61 Отож, коли розважите від роду й до роду, побачите, що всі ті, хто на Бога вповають, не гинуть.
62 E non vi spaventino le parole di un uom peccatore, perocche la gloria di lui è sterco e vermini.	62 Не бійтеся погроз нечестивця, бо його слава зійде у гніві на черви.
63 Oggi si leva in alto, e domani sparisce; perché egli ritorna nella sua polvere, e tutti i suoi disegni sen vanno in fumo.	63 Нині він піде вгору, а взавтра зникне, бо зійде на порох, і його задуми зійдуть нінащо.
64 Voi adunque, o figliuoli, siate costanti, e adoperate virilmente per la legge; conciossiachè da lei avrete gloria.	64 Будьте мужні, сини, і кріпіться в Законі сильно, бо в ньому ваша слава.
65 Ed ecco qui Simone vostro fratello; io so, che egli e uomo di consiglio; ascoltatelo sempre, ed ei vi terrà luogo di padre.	65 Ось Симон, ваш брат: знаю, що чоловік з нього розсудливий, його ви слухайте завжди, він буде вам за батька.
66 E Giuda Maccabeo valoroso e forte fin dalla sua giovinezza sia capo delle vostre milizie ed egli' condurrà il popolo nelle sue guerre.	66 Юда Макавей, сильний вояк уже змалку, буде вождем вашого війська й піде на поган війною.
67 Riunite con voi tutti quelli, che osservan la legge, e fate le vendette del vostro popolo.	67 Зберіть навколо себе всіх тих, що закон пильнують, і пометіться за кривду народу вашого.
68 Rendete alle genti quel che han meritato, e stato intenti ai precetti della legge.	68 Відплатіть поганам те зло, що вам зробили, й пильнуйте приписів Закону.»
69 Indi li benedisse, e andò a riunirsi coi padri suoi.	69 По тім благословив їх і приєднався до своїх предків.
70 Egli morì l'anno cento quarantasei, e fu sepolto da' suoi figliuoli nella sepoltura de padri suoi in Modin, e tutto Israele lo pianse grandemente.	70 Помер він у 146 році, і поховано його в гробі його предків у Модіні. І ввесь Ізраїль плакав за ним вельми.