ΨΑΛΜΟΙ - Salmi - Psalms 49

LXX	Біблія
1 ψαλμος τω ασαφ θεος θεων κυριος ελαλησεν και εκαλεσεν την γην απο ανατολων ηλιου και μεχρι δυσμων	1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом.
2 εκ σιων η ευπρεπεια της ωραιοτητος αυτου ο θεος εμφανως ηξει	2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу:
3 ο θεος ημων και ου παρασιωπησεται πυρ εναντιον αυτου καυθησεται και κυκλω αυτου καταιγις σφοδρα	3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні.
4 προσκαλεσεται τον ουρανον ανω και την γην διακριναι τον λαον αυτου	4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого — розумні речі.
5 συναγαγετε αυτω τους οσιους αυτου τους διατιθεμενους την διαθηκην αυτου επι θυσιαις	5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла.
6 και αναγγελουσιν οι ουρανοι την δικαιοσυνην αυτου οτι ο θεος κριτης εστιν διαψαλμα	6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають,
7 ακουσον λαος μου και λαλησω σοι ισραηλ και διαμαρτυρομαι σοι ο θεος ο θεος σου ειμι εγω	7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим?
8 ουκ επι ταις θυσιαις σου ελεγξω σε τα δε ολοκαυτωματα σου ενωπιον μου εστιν δια παντος	8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе.
9 ου δεξομαι εκ του οικου σου μοσχους ουδε εκ των ποιμνιων σου χιμαρους	9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може
10 οτι εμα εστιν παντα τα θηρια του δρυμου κτηνη εν τοις ορεσιν και βοες	10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи.
11 εγνωκα παντα τα πετεινα του ουρανου και ωραιοτης αγρου μετ' εμου εστιν	11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень, і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають.
12 εαν πεινασω ου μη σοι ειπω εμη γαρ εστιν η οικουμενη και το πληρωμα αυτης	12 Могили — домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами.
13 μη φαγομαι κρεα ταυρων η αιμα τραγων πιομαι	13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине.
14 θυσον τω θεω θυσιαν αινεσεως και αποδος τω υψιστω τας ευχας σου	14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя.
15 και επικαλεσαι με εν ημερα θλιψεως και εξελουμαι σε και δοξασεις με διαψαλμα	15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, — Шеол домівкою їм буде.
16 τω δε αμαρτωλω ειπεν ο θεος ινα τι συ διηγη τα δικαιωματα μου και αναλαμβανεις την διαθηκην μου δια στοματος σου	16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе.
17 συ δε εμισησας παιδειαν και εξεβαλες τους λογους μου εις τα οπισω	17 е лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому.
18 ει εθεωρεις κλεπτην συνετρεχες αυτω και μετα μοιχων την μεριδα σου ετιθεις	18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде.
19 το στομα σου επλεονασεν κακιαν και η γλωσσα σου περιεπλεκεν δολιοτητα	19 Хоч він і благословляв себе за життя свого, — хвалитимуть тебе, що дбав за себе, —
20 καθημενος κατα του αδελφου σου κατελαλεις και κατα του υιου της μητρος σου ετιθεις σκανδαλον	20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи.
21 ταυτα εποιησας και εσιγησα υπελαβες ανομιαν οτι εσομαι σοι ομοιος ελεγξω σε και παραστησω κατα προσωπον σου	21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.
22 συνετε δη ταυτα οι επιλανθανομενοι του θεου μηποτε αρπαση και μη η ο ρυομενος
23 θυσια αινεσεως δοξασει με και εκει οδος η δειξω αυτω το σωτηριον του θεου