| 1 Περι των υιων Αμμων. Ουτω λεγει Κυριος? Μηπως δεν εχει υιους ο Ισραηλ; δεν εχει κληρονομον; δια τι ο Μαλχομ εκληρονομησε την Γαδ και ο λαος αυτου κατοικει εν ταις πολεσιν εκεινου; | 1 Про аммоніїв. Так говорить Господь: «Хіба в Ізраїля синів немає? Хіба нема спадкоємців у нього? Чому Мілком загарбав Гада, і його народ у його містах розсівся? |
| 2 Δια τουτο, ιδου, ερχονται ημεραι, λεγει Κυριος, και θελω καμει να ακουσθη εν Ραββα των υιων Αμμων θορυβος πολεμου? και θελει εισθαι σωρος ερειπιων και αι κωμαι αυτης θελουσι κατακαυθη εν πυρι? τοτε ο Ισραηλ θελει κληρονομησει τους κληρονομησαντας αυτον, λεγει Κυριος. | 2 Тому надійдуть дні, — слово Господнє, — і в Раббі синів Аммона залунає крик воєнний, і вона стане купою розвалин, а дочки її будуть спалені пожежею. Тоді Ізраїль заволодіє тими, які ним володіли, — слово Господнє. |
| 3 Ολολυξον, Εσεβων, διοτι η Γαι ελεηλατηθη? βοησατε, αι κωμαι της Ραββα, περιζωσθητε σακκους? θρηνησατε και περιδραμετε δια των φραγμων? διοτι ο Μαλχομ θελει υπαγει εις αιχμαλωσιαν, οι ιερεις αυτου και οι αρχοντες αυτου ομου. | 3 Заголоси ж, Хешбоне, бо надійшов спустошник, здійміте крик, дочки Рабби, підперізуйтесь веретищем, плачте й блукайте з нарізами на шкірі, бо Мілком піде в неволю, а з ним його священики й князі. |
| 4 Δια τι καυχασαι εις τας κοιλαδας; η κοιλας σου διερρευσε, θυγατηρ αποστατρια, ητις ηλπιζες επι τους θησαυρους σου, λεγουσα, Τις θελει ελθει εναντιον μου; | 4 Чого пишаєшся долинами, родючою низиною твоєю, дочко зрадлива? Надієшся на твої скарби й кажеш: Хто сміє виступити проти мене? |
| 5 Ιδου, εγω φερω φοβον επι σε, λεγει Κυριος ο Θεος των δυναμεων, απο παντων των περιοικων σου? και θελετε διασκορπισθη εκαστος κατα προσωπον αυτου? και δεν θελει υπαρχει ο συναξων τον πλανωμενον. | 5 Ось я пошлю на тебе страх з усіх твоїх околиць, — слово Господа, Бога сил. Порозганяють вас, кожного куди попало, і нікому буде втікачів збирати. |
| 6 Και μετα ταυτα θελω επιστρεψει την αιχμαλωσιαν των υιων Αμμων, λεγει Κυριος. | 6 Але потім я зміню долю аммоніїв, — слово Господнє.» |
| 7 Περι του Εδωμ. Ουτω λεγει ο Κυριος των δυναμεων? δεν ειναι πλεον σοφια εν Θαιμαν; εχαθη η βουλη απο των συνετων; εφυγεν η σοφια αυτων; | 7 Про Едома: Так говорить Господь сил: «Невже нема більш мудрости в Темані? Чи то не стало ради у розумних? Хіба їхня мудрість заникла? |
| 8 Φυγετε, στραφητε, καμετε τοπους βαθεις δια κατοικιαν, κατοικοι της Δαιδαν? διοτι θελω φερει επ' αυτον τον ολεθρον του Ησαυ, τον καιρον της επισκεψεως αυτου. | 8 Втікайте, не оглядайтеся, сховайтеся глибоко у печерах, о мешканці деданські, бо хочу навести погибель на Ісава, — час його кари! |
| 9 Εαν ηρχοντο προς σε τρυγηται, δεν ηθελον αφησει επιφυλλιδας; εαν κλεπται δια νυκτος, ηθελον αρπασει το αρκουν εις αυτους. | 9 Коли до тебе прийдуть виноград збирати, не лишиться на них ані грона, коли вночі вломляться злодії, награбують скільки захочуть. |
| 10 Αλλ' εγω εγυμνωσα τον Ησαυ, ανεκαλυψα τους κρυψωνας αυτου, και δεν θελει δυνηθη να κρυφθη? ελεηλατηθη το σπερμα αυτου και οι αδελφοι αυτου και οι γειτονες αυτου, και αυτος δεν υπαρχει. | 10 Я бо до нитки обберу Ісава, я сховище його відкрию, він не сховається вже більше. Вигублене буде його потомство і його брати, і його сусіди, — та й його самого більш не буде. |
| 11 Αφες τα ορφανα σου? εγω θελω ζωογονησει αυτα? και αι χηραι σου ας ελπιζωσιν επ' εμε. | 11 Лиши твоїх сиріт, я буду їх живити, і твої вдови нехай на мене уповають.» |
| 12 Διοτι ουτω λεγει Κυριος? Ιδου, εκεινοι εις τους οποιους δεν προσηκε να πιωσιν απο του ποτηριου, τωοντι επιον? και συ θελεις μεινει ολως ατιμωρητος; δεν θελεις μεινει ατιμωρητος αλλ' εξαπαντος θελεις πιει. | 12 Так бо говорить Господь: «Ось і ті, яким би не належалося пити чашу, мусіли її пити, а ти б то не мав бути караний? Ні, не уникнеш кари! Мусиш пити! |
| 13 Διοτι ωμοσα εις εμαυτον, λεγει Κυριος, οτι η Βοσορρα θελει εισθαι εις θαμβος, εις ονειδος, εις ερημωσιν και εις καταραν? και πασαι αι πολεις αυτης θελουσιν εισθαι ερημοι εις τον αιωνα. | 13 Бо я клянуся самим собою, — слово Господнє, — що Боцра стане острахом, сміховищем, дивовижею й прокляттям, а всі його міста поробляться вічною руїною. |
| 14 Ηκουσα αγγελιαν παρα Κυριου και μηνυτης απεσταλη προς τα εθνη, λεγων, Συναχθητε και ελθετε εναντιον αυτης και σηκωθητε εις πολεμον. | 14 Я почув від Господа вістку, гінця вже послано поміж народи: Збирайтеся, ідіть на нього, готуйтеся до бою! |
| 15 Διοτι ιδου, θελω σε καμει μικρον μεταξυ των εθνων, ευκαταφρονητον μεταξυ των ανθρωπων. | 15 Ось бо зроблю тебе малим між народами, погордженим серед людей. |
| 16 Η τρομεροτης σου σε ηπατησε και η υπερηφανια της καρδιας σου, συ ο κατοικων εν τοις κοιλωμασι των κρημνων, ο κατεχων το υψος των βουνων? και αν υψωσης την φωλεαν σου ως ο αετος, και εκειθεν θελω σε καταβιβασει, λεγει Κυριος. | 16 Грізна постава твоя й твоє горде серце тебе завели в оману, тебе, що живеш у розщілинах скалистих, що дряпаєшся гірськими шпилями. Бо хоч би ти, немов орел, звив собі гніздо високо, я й звідти тебе скину, — слово Господнє. |
| 17 Και ο Εδωμ θελει εισθαι εις θαμβος? πας ο διαβαινων δι' αυτου θελει εκθαμβηθη και θελει συριξει επι πασαις ταις πληγαις αυτου. | 17 Едом стане пустинею; хто переходитиме попри нього, вжахнеться й тільки посвистуватиме, дивившись на його рани. |
| 18 Καθως κατεστραφησαν τα Σοδομα και τα Γομορρα και τα πλησιοχωρα αυτων, λεγει Κυριος, ουτως ανθρωπος δεν θελει κατοικησει εκει ουδε υιος ανθρωπου θελει παροικησει εκει. | 18 Як по зруйнуванні Содому й Гомори й сусідніх міст, — слово Господнє, — ніхто не буде більше там жити й ніяка людина в нім не оселиться. |
| 19 Ιδου, θελει αναβη ως λεων απο του φρυαγματος του Ιορδανου εναντιον της κατοικιας του δυνατου? αλλ' εγω ταχεως θελω εκδιωξει τουτον απ' αυτης? και οστις ειναι ο εκλεκτος μου, τουτον θελω καταστησει επ' αυτην? διοτι τις ομοιος μου; και τις θελει αντισταθη εις εμε; και τις ο ποιμην εκεινος, οστις θελει σταθη κατα προσωπον μου; | 19 Ось він, неначе лев, виходить із чагарів йорданських на зелені луки. Але умить я прожену його звідти і поставлю там мого вибранця. Бо хто мені рівня? Хто мене на суд покличе? Та й де той пастир, що встоявся б проти мене?» |
| 20 Δια τουτο ακουσατε την βουλην του Κυριου, την οποιαν εβουλευθη κατα του Εδωμ, και τους λογισμους αυτου, τους οποιους ελογισθη κατα των κατοικων της Θαιμαν? Εξαπαντος και τα ελαχιστα του ποιμνιου θελουσι κατασυρει αυτους? εξαπαντος η κατοικια αυτων θελει ερημωθη μετ' αυτων. | 20 Тому слухайте Господню постанову, що він ухвалив проти Едома, і задуми, що він намислив проти мешканців Теману: навіть найменших із отари геть потягнуть, над тим здивується їхнє пасовисько. |
| 21 Απο του ηχου της αλωσεως αυτων εσεισθη η γη? ο ηχος της φωνης αυτης ηκουσθη εν τη Ερυθρα θαλασση. | 21 Від гуку їхнього падіння земля стрясеться, а відгомін їхнього крику чути буде аж до Червоного моря. |
| 22 Ιδου, θελει αναβη και πεταξει ως αετος, και θελει απλωσει τας πτερυγας αυτου επι Βοσορραν? και εν τη ημερα εκεινη η καρδια των ισχυρων του Εδωμ θελει εισθαι ως καρδια γυναικος κοιλοπονουσης. | 22 Ось він орлом здіймається й ширяє, і над Боцрою розпускає свої крила, і серце витязів едомських буде тоді, мов серце жінки-породіллі. |
| 23 Περι της Δαμασκου. Κατησχυνθη η Αιμαθ και η Αρφαδ? διοτι ηκουσαν κακην αγγελιαν? ανελυθησαν? ταραχη ειναι εν τη θαλασση? δεν δυναται να ησυχαση. | 23 Про Дамаск: «Окрилися соромом Хамат і Арад, почувши сумну вістку. Вони хвилюються, як море, стривожені, й заспокоїтись не можуть. |
| 24 Η Δαμασκος παρελυθη, εστραφη εις φυγην, και τρομος κατελαβεν αυτην? αγωνια και πονοι εκυριευσαν αυτην ως τικτουσης. | 24 Зомлів Дамаск і кинувся навтіки, його огорнув страх, схопили його болі й муки, мов породіллю. |
| 25 Πως δεν εναπελειφθη η πολις η ευκλεης, η πολις της ευφροσυνης μου. | 25 Який полишений той славний город, те радісне місто! |
| 26 Δια τουτο οι νεοι αυτης θελουσι πεσει εν ταις πλατειαις αυτης, και παντες οι ανδρες οι πολεμισται θελουσιν απολεσθη κατ' εκεινην την ημεραν, λεγει ο Κυριος των δυναμεων. | 26 Тому поляже на майданах його юнацтво й всі його вояки загинуть того часу, — слово Господа сил. |
| 27 Και θελω αναψει πυρ εν τω τειχει της Δαμασκου και θελει καταφαγει τα παλατια του Βεν-αδαδ. | 27 Я розкладу вогонь попід дамаськими мурами, він пожере палати Бен-Гадада.» |
| 28 Περι της Κηδαρ, και περι των βασιλειων της Ασωρ, τα οποια επαταξε Ναβουχοδονοσορ ο βασιλευς της Βαβυλωνος. Ουτω λεγει Κυριος? Σηκωθητε, αναβητε προς την Κηδαρ και λεηλατησατε τους υιους της ανατολης. | 28 Про Кедар і про царства Хацору, що завоював Навуходоносор, цар вавилонський, так говорить Господь: «Уставайте, рушайте на Кедар, руйнуйте синів Сходу! |
| 29 Θελουσι κυριευσει τας σκηνας αυτων και τα ποιμνια αυτων? θελουσι λαβει εις εαυτους τα παραπετασματα αυτων και πασαν την αποσκευην αυτων και τας καμηλους αυτων? και θελουσι βοησει προς αυτους, Τρομος πανταχοθεν. | 29 Шатра й овець їхніх позабирайте, опони для шатер і все начиння. Возьміте собі їхніх верблюдів, кричіте проти них: Страх з усіх боків! |
| 30 Φυγετε, υπαγετε μακραν, καμετε τοπους βαθεις δια κατοικιαν, κατοικοι της Ασωρ, λεγει Κυριος? διοτι Ναβουχοδονοσορ ο βασιλευς της Βαβυλωνος εβουλευθη βουλην εναντιον σας και ελογισθη λογισμους εναντιον σας. | 30 Біжіте, втікайте швидко, ховайтеся глибоко, о мешканці Хацору, — слово Господнє! Навуходоносор бо, цар вавилонський, взяв постанову й задум проти вас намислив. |
| 31 Σηκωθητε, αναβητε εις το ησυχον εθνος το κατοικουν εν ασφαλεια, λεγει Κυριος? οιτινες δεν εχουσι πυλας ουδε μοχλους αλλα κατοικουσι μονοι? | 31 Уставайте, рушайте проти самовпевненого народу, що живе безпечно, — слово Господнє, — що не має ні дверей, ані засувів, що живе відлюдно. |
| 32 και αι καμηλοι αυτων θελουσιν εισθαι λεηλασια και το πληθος των κτηνων αυτων λαφυρον? και θελω διασκορπισει αυτους εις παντας τους ανεμους, προς τους κατοικουντας εν τοις απωτατοις μερεσι? και θελω επιφερει τον ολεθρον αυτων εκ παντων των περατων αυτων, λεγει Κυριος. | 32 Верблюди їхні зробляться лупом, здобиччю — численні їхні отари. Я їх розсію по всіх вітрах, — отих, що голять собі скроні; з усіх боків я наведу на них погибель, — слово Господнє. |
| 33 Και η Ασωρ θελει εισθαι κατοικια θωων, ερημος εις τον αιωνα? δεν θελει κατοικει εκει ανθρωπος και δεν θελει παροικει εν αυτη υιος ανθρωπου. | 33 І зробиться Хацор леговищем шакалів, пустинею навіки. Ніхто не буде більш там жити, ніяка людина в нім не оселиться.» |
| 34 Ο λογος του Κυριου, ο γενομενος προς Ιερεμιαν τον προφητην, κατα της Ελαμ εν τη αρχη της βασιλειας του Σεδεκιου βασιλεως του Ιουδα, λεγων, | 34 Слово, що надійшло до пророка Єремії про Елам на початку царювання Седекії, царя юдейського. |
| 35 Ουτω λεγει ο Κυριος των δυναμεων? Ιδου, θελω συντριψει το τοξον της Ελαμ, την αρχην της δυναμεως αυτων. | 35 Так говорить Господь сил: «Ось я зломлю лук Елама, стрижень його потуги. |
| 36 Και θελω φερει επι την Ελαμ τους τεσσαρας ανεμους εκ των τεσσαρων ακρων του ουρανου, και θελω διασκορπισει αυτους εις παντας τουτους τους ανεμους? και δεν θελει εισθαι εθνος, οπου οι δεδιωγμενοι της Ελαμ δεν θελουσιν ελθει. | 36 Я наведу на Елама чотири вітри з чотирьох сторін неба. Я їх розвію по всіх тих вітрах, і не буде такого народу, до якого б не зайшли вигнані еламії. |
| 37 Διοτι θελω κατατρομαξει την Ελαμ εμπροσθεν των εχθρων αυτων και εμπροσθεν των ζητουντων την ψυχην αυτων? και θελω επιφερει κακον επ' αυτους, τον θυμον της οργης μου, λεγει Κυριος? και θελω αποστειλει την μαχαιραν οπισω αυτων, εωσου αναλωσω αυτους. | 37 Нашлю на еламіїв страх перед їхніми ворогами й перед тими, що пантрують на їхню душу, і наведу на них лихо й палкий гнів мій, — слово Господнє. Я пошлю меч слідом за ними, аж доки не винищу їх дощенту. |
| 38 Και θελω στησει τον θρονον μου εν Ελαμ, και θελω εξολοθρευσει εκειθεν βασιλεα και μεγιστανας, λεγει Κυριος. | 38 Я поставлю мій престол в Еламі і вигублю його царя та князів, — слово Господнє. |
| 39 Πλην εν ταις εσχαταις ημεραις θελω επιστρεψει την αιχμαλωσιαν της Ελαμ, λεγει Κυριος. | 39 Але в майбутньому я зміню долю Елама», — слово Господнє. |
