Acts of the Apostles 10

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And there was a certain man in Caesarea, named Cornelius, a centurion of that which is called the Italian band;	1 А був у Кесарії один чоловік на ім’я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,
2 A religious man, and fearing God with all his house, giving much alms to the people, and always praying to God.	2 побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.
3 This man saw in a vision manifestly, about the ninth hour of the day, an angel of God coming in unto him, and saying to him: Cornelius.	3 Бачив він — десь коло дев’ятої години дня — ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»
4 And he, beholding him, being seized with fear, said: What is it, Lord? And he said to him: Thy prayers and thy alms are ascended for a memorial in the sight of God.	4 Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.
5 And now send men to Joppe, and call hither one Simon, who is surnamed Peter:	5 Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.
6 He lodgeth with one Simon a tanner, whose house is by the sea side. He will tell thee what thou must do.	6 Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»
7 And when the angel who spoke to him was departed, he called two of his household servants, and a soldier who feared the Lord, of them that were under him.	7 І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,
8 To whom when he had related all, he sent them to Joppe.	8 і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
9 And on the next day, whilst they were going on their journey, and drawing nigh to the city, Peter went up to the higher parts of the house to pray, about the sixth hour.	9 Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.
10 And being hungry, he was desirous to taste somewhat. And as they were preparing, there came upon him an ecstasy of mind.	10 Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього:
11 And he saw the heaven opened, and a certain vessel descending, as it were a great linen sheet let down by the four corners from heaven to the earth:	11 бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив’язана чотирма кінцями, і спускається на землю.
12 Wherein were all manner of fourfooted beasts, and creeping things of the earth, and fowls of the air.	12 Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.
13 And there came a voice to him: Arise, Peter; kill and eat.	13 І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
14 But Peter said: Far be it from me; for I never did eat any thing that is common and unclean.	14 Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»
15 And the voice spoke to him again the second time: That which God hath cleansed, do not thou call common.	15 І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»
16 And this was done thrice; and presently the vessel was taken up into heaven.	16 Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
17 Now, whilst Peter was doubting within himself, what the vision that he had seen should mean, behold the men who were sent from Cornelius, inquiring for Simon's house, stood at the gate.	17 Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, — он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей
18 And when they had called, they asked, if Simon, who is surnamed Peter, were lodged there.	18 і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.
19 And as Peter was thinking of the vision, the Spirit said to him: Behold three men seek thee.	19 А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.
20 Arise, therefore, get thee down and go with them, doubting nothing: for I have sent them.	20 Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»
21 Then Peter, going down to the men, said: Behold, I am he whom you seek; what is the cause for which you are come?	21 Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?»
22 Who said: Cornelius, a centurion, a just man, and one that feareth God, and having good testimony from all the nation of the Jews, received an answer of an holy angel, to send for thee into his house, and to hear words of thee.	22 Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»
23 Then bringing them in, he lodged them. And the day following he arose, and went with them: and some of the brethren from Joppe accompanied him.	23 Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.
24 And the morrow after, he entered into Caesarea. And Cornelius waited for them, having called together his kinsmen and special friends.	24 Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.
25 And it came to pass, that when Peter was come in, Cornelius came to meet him, Cornelius came to meet him, and falling at his feet adored.	25 І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
26 But Peter lifted him up, saying: Arise, I myself also am a man.	26 Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»
27 And talking with him, he went in, and found many that were come together.	27 І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,
28 And he said to them: You know how abominable it is for a man that is a Jew, to keep company or to come unto one of another nation: but God hath shewed to me, to call no man common or unclean.	28 і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об’явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.
29 For which cause, making no doubt, I came when I was sent for. I ask, therefore, for what cause you have sent for me?	29 Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»
30 And Cornelius said: Four days ago, unto this hour, I was praying in my house, at the ninth hour, and behold a man stood before me in white apparel, and said:	30 Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев’ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі
31 Cornelius, thy prayer is heard, and thy alms are had in remembrance in the sight of God.	31 і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
32 Send therefore to Joppe, and call hither Simon, who is surnamed Peter: he lodgeth in the house of Simon a tanner, by the sea side.	32 Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.
33 Immediately therefore I sent to thee: and thou hast done well in coming. Now therefore all we are present in thy sight, to hear all things whatsoever are commanded thee by the Lord.	33 Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»
34 And Peter opening his mouth, said: In very deed I perceive, that God is not a respecter of persons.	34 Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,
35 But in every nation, he that feareth him, and worketh justice, is acceptable to him.	35 а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.
36 God sent the word to the children of Israel, preaching peace by Jesus Christ: (he is Lord of all.)	36 Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.
37 You know the word which hath been published through all Judea: for it began from Galilee, after the baptism which John preached,	37 Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:
38 Jesus of Nazareth: how God anointed him with the Holy Ghost, and with power, who went about doing good, and healing all that were oppressed by the devil, for God was with him.	38 про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.
39 And we are witnesses of all things that he did in the land of the Jews and in Jerusalem, whom they killed, hanging him upon a tree.	39 І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.
40 Him God raised up the third day, and gave him to be made manifest,	40 Того Бог на третій день воскресив і дав йому з’явитись,
41 Not to all the people, but to witnesses preordained by God, even to us, who did eat and drink with him after he arose again from the dead;	41 не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.
42 And he commanded us to preach to the people, and to testify that it is he who was appointed by God, to be judge of the living and of the dead.	42 І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.
43 To him all the prophets give testimony, that by his name all receive remission of sins, who believe in him.	43 Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім’я одержує відпущення гріхів.»
44 While Peter was yet speaking these words, the Holy Ghost fell on all them that heard the word.	44 Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.
45 And the faithful of the circumcision, who came with Peter, were astonished, for that the grace of the Holy Ghost was poured out upon the Gentiles also.	45 Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;
46 For they heard them speaking with tongues, and magnifying God.	46 бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
47 Then Peter answered: Can any man forbid water, that these should not be baptized, who have received the Holy Ghost, as well as we?	47 «Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?»
48 And he commanded them to be baptized in the name of the Lord Jesus Christ. Then they desired him to tarry with them some days.	48 І повелів, щоб їх христили во ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.