Shoftim (שופטים) - Giudici 2

STUTTGARTENSIA-DELITZSCH	Біблія
1 וַיַּעַל מַלְאַךְ־יְהוָה מִן־הַגִּלְגָּל אֶל־הַבֹּכִים ף וַיֹּאמֶר אַעֲלֶה אֶתְכֶם מִמִּצְרַיִם וָאָבִיא אֶתְכֶם אֶל־הָאָרֶץ אֲשֶׁר נִשְׁבַּעְתִּי לַאֲבֹתֵיכֶם וָאֹמַר לֹא־אָפֵר בְּרִיתִי אִתְּכֶם לְעֹולָם	1 Зійшов ангел Господній з Гілгалу в Бохім і сказав: «Вивів я вас із Єгипту й привів у землю, про яку заприсяг був вашим батькам і обітував: я сказав був: Не зламаю мого союзу з вами повіки.
2 וְאַתֶּם לֹא־תִכְרְתוּ בְרִית לְיֹושְׁבֵי הָאָרֶץ הַזֹּאת מִזְבְּחֹותֵיהֶם תִּתֹּצוּן וְלֹא־שְׁמַעְתֶּם בְּקֹלִי מַה־זֹּאת עֲשִׂיתֶם	2 Ви бо не сміли укладати союзу з мешканцями цього краю, але повинні були руйнувати їхні жертовники. Та, проте, ви голосу мого не послухалися. Що ви вчинили?
3 וְגַם אָמַרְתִּי לֹא־אֲגָרֵשׁ אֹותָם מִפְּנֵיכֶם וְהָיוּ לָכֶם לְצִדִּים וֵאלֹהֵיהֶם יִהְיוּ לָכֶם לְמֹוקֵשׁ	3 Тож і кажу: не проганятиму я їх перед вами, і вони будуть для вас ворогами, а їхні боги для вас сільцем.»
4 וַיְהִי כְּדַבֵּר מַלְאַךְ יְהוָה אֶת־הַדְּבָרִים הָאֵלֶּה אֶל־כָּל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל וַיִּשְׂאוּ הָעָם אֶת־קֹולָם וַיִּבְכּוּ	4 Як же промовив ангел Господній ці слова до синів Ізраїля, заходився народ плакати уголос.
5 וַיִּקְרְאוּ שֵׁם־הַמָּקֹום הַהוּא בֹּכִים וַיִּזְבְּחוּ־שָׁם לַיהוָה׃ פ	5 Тому й названо те місто — Бохім. Й жертвували вони там Господеві.
6 וַיְשַׁלַּח יְהֹושֻׁעַ אֶת־הָעָם וַיֵּלְכוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אִישׁ לְנַחֲלָתֹו לָרֶשֶׁת אֶת־הָאָרֶץ	6 Як же відпустив Ісус народ, пішли сини Ізраїля кожний до свого спадкоємства, щоб посісти свою землю,
7 וַיַּעַבְדוּ הָעָם אֶת־יְהוָה כֹּל יְמֵי יְהֹושֻׁעַ וְכֹל ׀ יְמֵי הַזְּקֵנִים אֲשֶׁר הֶאֱרִיכוּ יָמִים אַחֲרֵי יְהֹושׁוּעַ אֲשֶׁר רָאוּ אֵת כָּל־מַעֲשֵׂה יְהוָה הַגָּדֹול אֲשֶׁר עָשָׂה לְיִשְׂרָאֵל	7 і служив народ Господеві увесь час за Ісуса, і ввесь час за старших, які попереживали віком Ісуса й які бачили всі великі дії Господні, які він учинив Ізраїлеві.
8 וַיָּמָת יְהֹושֻׁעַ בִּן־נוּן עֶבֶד יְהוָה בֶּן־מֵאָה וָעֶשֶׂר שָׁנִים	8 І вмер Ісус Навин, слуга Господній, на сто десятім році віку.
9 וַיִּקְבְּרוּ אֹותֹו בִּגְבוּל נַחֲלָתֹו בְּתִמְנַת־חֶרֶס בְּהַר אֶפְרָיִם מִצְּפֹון לְהַר־גָּעַשׁ	9 І поховали його в межах його наділу в Тімнат-Хересі, на Ефраїм-горі, на півночі від Гааш-гори.
10 וְגַם כָּל־הַדֹּור הַהוּא נֶאֶסְפוּ אֶל־אֲבֹותָיו וַיָּקָם דֹּור אַחֵר אַחֲרֵיהֶם אֲשֶׁר לֹא־יָדְעוּ אֶת־יְהוָה וְגַם אֶת־הַמַּעֲשֶׂה אֲשֶׁר עָשָׂה לְיִשְׂרָאֵל׃ ס	10 Та й увесь той рід відійшов також до батьків своїх, а після них прийшов рід інший, що не знав Господа та діл його, що він вчинив для Ізраїля.
11 וַיַּעֲשׂוּ בְנֵי־יִשְׂרָאֵל אֶת־הָרַע בְּעֵינֵי יְהוָה וַיַּעַבְדוּ אֶת־הַבְּעָלִים	11 Тож і почали сини Ізраїля чинити, що Господеві було не довподоби, й служити Ваалові.
12 וַיַּעַזְבוּ אֶת־יְהוָה ׀ אֱלֹהֵי אֲבֹותָם הַמֹּוצִיא אֹותָם מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם וַיֵּלְכוּ אַחֲרֵי ׀ אֱלֹהִים אֲחֵרִים מֵאֱלֹהֵי הָעַמִּים אֲשֶׁר סְבִיבֹותֵיהֶם וַיִּשְׁתַּחֲווּ לָהֶם וַיַּכְעִסוּ אֶת־יְהוָה	12 Покинули вони Господа, Бога батьків їхніх, що вивів їх з Єгипту, й стали ходити за іншими богами, богами народів, що жили навкруги них, і стали покланятися їм та тим гнівити Господа.
13 וַיַּעַזְבוּ אֶת־יְהוָה וַיַּעַבְדוּ לַבַּעַל וְלָעַשְׁתָּרֹות	13 Покинули вони Господа й почали служити Ваалові та Астарті.
14 וַיִּחַר־אַף יְהוָה בְּיִשְׂרָאֵל וַיִּתְּנֵם בְּיַד־שֹׁסִים וַיָּשֹׁסּוּ אֹותָם וַיִּמְכְּרֵם בְּיַד אֹויְבֵיהֶם מִסָּבִיב וְלֹא־יָכְלוּ עֹוד לַעֲמֹד לִפְנֵי אֹויְבֵיהֶם	14 Тому й запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав він їх у руки грабіжникам, що грабували їх, і віддав їх у руки ворогам їхнім навкруги, так що вони не здолали більше устоятись перед своїми ворогами.
15 בְּכֹל ׀ אֲשֶׁר יָצְאוּ יַד־יְהוָה הָיְתָה־בָּם לְרָעָה כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה וְכַאֲשֶׁר נִשְׁבַּע יְהוָה לָהֶם וַיֵּצֶר לָהֶם מְאֹד	15 Куди вони не виступали, рука Господня була проти них, їм на нещастя, як Господь був сказав і як Господь був присягавсь їм. І стало їм вельми скрутно.
16 וַיָּקֶם יְהוָה שֹׁפְטִים וַיֹּושִׁיעוּם מִיַּד שֹׁסֵיהֶם	16 І настановив тоді Господь суддів, що рятували їх з рук їхніх грабіжників.
17 וְגַם אֶל־שֹׁפְטֵיהֶם לֹא שָׁמֵעוּ כִּי זָנוּ אַחֲרֵי אֱלֹהִים אֲחֵרִים וַיִּשְׁתַּחֲווּ לָהֶם סָרוּ מַהֵר מִן־הַדֶּרֶךְ אֲשֶׁר הָלְכוּ אֲבֹותָם לִשְׁמֹעַ מִצְוֹת־יְהוָה לֹא־עָשׂוּ כֵן	17 Тільки ж бо вони й суддів своїх не слухали, а блудували за чужими богами й поклонялися їм. Притьмом звернули з дороги, що нею ходили батьки їхні, слухаючи заповідей Господніх, — не так вони чинили.
18 וְכִי־הֵקִים יְהוָה ׀ לָהֶם שֹׁפְטִים וְהָיָה יְהוָה עִם־הַשֹּׁפֵט וְהֹושִׁיעָם מִיַּד אֹיְבֵיהֶם כֹּל יְמֵי הַשֹּׁופֵט כִּי־יִנָּחֵם יְהוָה מִנַּאֲקָתָם מִפְּנֵי לֹחֲצֵיהֶם וְדֹחֲקֵיהֶם	18 Коли Господь настановляв їм суддів, то Господь був із суддею і рятував їх з рук ворогів їхніх, покіль жив на світі суддя, бо милосердився Господь над їхніми стогонами, що завдавали їм напасники та гнобителі їхні.
19 וְהָיָה ׀ בְּמֹות הַשֹּׁופֵט יָשֻׁבוּ וְהִשְׁחִיתוּ מֵאֲבֹותָם לָלֶכֶת אַחֲרֵי אֱלֹהִים אֲחֵרִים לְעָבְדָם וּלְהִשְׁתַּחֲוֹת לָהֶם לֹא הִפִּילוּ מִמַּעַלְלֵיהֶם וּמִדַּרְכָּם הַקָּשָׁה	19 Як же вмирав суддя, то вони знову витворяли ще гірше, ніж батьки їхні, ходивши слідами за іншими богами, щоб їм служити та й їм покланятися. Нічого не позбулися з їхніх поганих вчинків, ані з їхньої упертої поведінки.
20 וַיִּחַר־אַף יְהוָה בְּיִשְׂרָאֵל וַיֹּאמֶר יַעַן אֲשֶׁר עָבְרוּ הַגֹּוי הַזֶּה אֶת־בְּרִיתִי אֲשֶׁר צִוִּיתִי אֶת־אֲבֹותָם וְלֹא שָׁמְעוּ לְקֹולִי	20 Тому й запалав гнів Господній на Ізраїля, й він мовив: «Що цей люд нарушив мій союз, який я постановив був з їхніми батьками, і голосу мого не послухався,
21 גַּם־אֲנִי לֹא אֹוסִיף לְהֹורִישׁ אִישׁ מִפְּנֵיהֶם מִן־הַגֹּויִם אֲשֶׁר־עָזַב יְהֹושֻׁעַ וַיָּמֹת	21 то й я не проганятиму більше ні одного з тих народів, що зоставив (на місці) Ісус, коли вмирав, —
22 לְמַעַן נַסֹּות בָּם אֶת־יִשְׂרָאֵל הֲשֹׁמְרִים הֵם אֶת־דֶּרֶךְ יְהוָה לָלֶכֶת בָּם כַּאֲשֶׁר שָׁמְרוּ אֲבֹותָם אִם־לֹא	22 щоб випробувати ними Ізраїля, чи буде він пильнувати путь Господню та ходити нею, як пильнували їх батьки, чи ні.»
23 וַיַּנַּח יְהוָה אֶת־הַגֹּויִם הָאֵלֶּה לְבִלְתִּי הֹורִישָׁם מַהֵר וְלֹא נְתָנָם בְּיַד־יְהֹושֻׁעַ׃ פ	23 Ось чому Господь зоставив ті народи, не знищив їх відразу й не віддав їх Ісусові у руки.