| 1 في تلك الايام مرض حزقيا للموت. فجاء اليه اشعياء بن آموص النبي وقال له. هكذا يقول الرب اوص بيتك لانك تموت ولا تعيش. | 1 У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амоса, і сказав до нього: «Так говорить Господь: Упорядкуй твій дім, бо вмреш, не будеш жити.» |
| 2 فوجه حزقيا وجهه الى الحائط وصلى الى الرب | 2 Тоді Єзекія обернувся лицем до стіни й почав молитися до Господа |
| 3 وقال. آه يا رب اذكر كيف سرت امامك بالامانة وبقلب سليم وفعلت الحسن في عينيك. وبكى حزقيا بكاء عظيما | 3 і промовляти: «Ой Господи, згадай, будь ласка, що я ходив перед тобою вірно й щирим серцем і чинив те, що тобі довподоби!» Та й заплакав Єзекія уголос. |
| 4 فصار قول الرب الى اشعياء قائلا | 4 І ось прийшло до Ісаї таке слово Господнє: |
| 5 اذهب وقل لحزقيا. هكذا يقول الرب اله داود ابيك. قد سمعت صلاتك. قد رايت دموعك. هانذا اضيف الى ايامك خمس عشرة سنة. | 5 «Піди й промов до Єзекії: Так говорить Господь, Бог твого батька Давида: — Почув я твою молитву, побачив твої сльози і ось додам тобі віку п’ятнадцять років |
| 6 ومن يد ملك اشور انقذك وهذه المدينة. واحامي عن هذه المدينة. | 6 і визволю тебе й це місто з руки царя асирійського: я боронитиму це місто. |
| 7 وهذه لك العلامة من قبل الرب على ان الرب يفعل هذا الأمر الذي تكلم به | 7 Ось тобі й знак від Господа, що справдить Господь слово, яке сказав: |
| 8 هانذا ارجع ظل الدرجات الذي نزل في درجات آحاز بالشمس عشر درجات الى الوراء. فرجعت الشمس عشر درجات في الدرجات التي نزلتها | 8 Я заверну тінь соняшного годинника, що спустилася додолу на соняшнім годиннику Ахаза, назад на десять ступнів.» І повернулося сонце на десять ступнів, що їх уже було пройшло. |
| 9 كتابة لحزقيا ملك يهوذا اذ مرض وشفي من مرضه. | 9 Пісня Єзекії, царя юдейського коли був занедужав, а потім видужав зо своєї недуги: |
| 10 انا قلت. في عزّ ايامي اذهب الى ابواب الهاوية. قد اعدمت بقية سنيّ. | 10 «Я сказав: Опівдні днів моїх відійду до Шеолу брам, позбавлений останку моїх літ. |
| 11 قلت لا ارى الرب. الرب في ارض الاحياء. لا انظر انسانا بعد مع سكان الفانية. | 11 Я сказав: Я не побачу більше Господа, Господа на землі живучих, я не узрю вже більш нікого з-поміж тих, що живуть на світі. |
| 12 مسكني قد انقلع وانتقل عني كخيمة الراعي. لففت كالحائك حياتي. من النول يقطعني. النهار والليل تفنيني. | 12 Мою хатину знесено, далеко забрано від мене, немов намет пастуший. Немов той ткач, життя моє згортаю: він відтинає мене від основи. Від дня до ночі ти мене викінчуєш. |
| 13 صرخت الى الصباح. كالاسد هكذا يهشم جميع عظامي. النهار والليل تفنيني. | 13 Я кричу аж до ранку. Наче лев, він трощить усі мої кості. Відо дня до ночі ти мене покидаєш. |
| 14 كسنونة مزقزقة هكذا اصيح. اهدر كحمامة. قد ضعفت عيناي ناظرة الى العلاء يا رب قد تضايقت. كن لي ضامنا. | 14 Наче ластівка чи журавель, скиглю я; я стогну, немов голуб. Очі мої втомились, глядівши вгору. Господи, пригноблено мене, ручись за мене! |
| 15 بماذا اتكلم فانه قال لي وهو قد فعل. اتمشى متمهلا كل سنيّ من اجل مرارة نفسي. | 15 Що мені казати? То він мені сказав, і сам же він зробив те. Хвалитиму тебе ввесь вік мій за біль душі моєї. |
| 16 ايها السيد بهذه يحيون وبها كل حياة روحي فتشفيني وتحييني. | 16 Господи, так живуть люди. У ньому ж і життя мого духу. Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш. |
| 17 هوذا للسلامة قد تحولت لي المرارة وانت تعلقت بنفسي من وهدة الهلاك فانك طرحت وراء ظهرك كل خطاياي. | 17 Ось за мій мир я мав гіркість, гіркоту. Ти зберіг мою душу від погибельної ями, бо ти закинув усі гріхи мої позад себе. |
| 18 لان الهاوية لا تحمدك. الموت لا يسبحك. لا يرجو الهابطون الى الجب امانتك. | 18 Шеол тебе не хвалить, та й смерть тебе не прославляє. Ті, що зійшли в яму, не можуть уже надіятись на твою вірність. |
| 19 الحي الحي هو يحمدك كما انا اليوم. الاب يعرّف البنين حقك. | 19 Живий, живий, той тебе прославляє, як оце я сьогодні. Батько оповідає дітям про твою вірність. |
| 20 الرب لخلاصي. فنعزف باوتارنا كل ايام حياتنا في بيت الرب | 20 Господь готовий мене врятувати. Тому ми будемо на струнах грати до всі дні життя нашого в домі Господнім.» |
| 21 وكان اشعياء قد قال لياخذوا قرص تين ويضمدوه على الدّبل فيبرأ | 21 І сказав Ісая: «Хай принесуть печиво із смоков і прикладуть до нариву, й він видужає!» |
| 22 وحزقيا قال ما هي العلامة اني اصعد الى بيت الرب | 22 І спитав Єзекія: «Який знак, що я знову зійду у храм Господній?» |
