| 1 الابن الحكيم يقبل تأديب ابيه والمستهزئ لا يسمع انتهارا. | 1 Мудрий син любить науку, | насмішник не слухає напоумлення. |
| 2 من ثمرة فمه ياكل الانسان خيرا ومرام الغادرين ظلم. | 2 Із плоду уст своїх людина добро їстиме; | жадання зрадників — насильство. |
| 3 من يحفظ فمه يحفظ نفسه. ومن يشحر شفتيه فله هلاك. | 3 Хто стереже свої уста, той зберігає свою душу; | хто ж свого рота невгамовно роззявляє, тому погибель. |
| 4 نفس الكسلان تشتهي ولا شيء لها ونفس المجتهدين تسمن. | 4 Душа лінивого жадає, та нічогісінько не має; | душа ж трудящих насититься. |
| 5 الصدّيق يبغض كلام كذب والشرير يخزي ويخجل. | 5 Праведник слова брехливі ненавидить, | а злий поводиться безсоромно й ганебно. |
| 6 البر يحفظ الكامل طريقه والشر يقلب الخاطئ. | 6 Безвинного в путях пильнує правда; | грішника губить злоба. |
| 7 يوجد من يتغانى ولا شيء عنده ومن يتفاقر وعنده غنى جزيل. | 7 Той вдає багатого, хоч нічогісінько не має, | а той бідного вдає, хоч він і пребагатий. |
| 8 فدية نفس رجل غناه. اما الفقير فلا يسمع انتهارا. | 8 Викуп життя людини — її багатство; | бідний же загроженим не почувається. |
| 9 نور الصدّيقين يفرح وسراج الاشرار ينطفئ. | 9 Світло праведних звеселить, | а свічка злих погасне. |
| 10 الخصام انما يصير بالكبرياء ومع المتشاورين حكمة. | 10 Гордість доводить до сварки, | а мудрість із тими, хто слухає пораду. |
| 11 غنى البطل يقل والجامع بيده يزداد. | 11 Майно, швидко нажите, пропадає; | а хто збирає поволі, той багатіє. |
| 12 الرجاء المماطل يمرض القلب والشهوة المتممة شجرة حياة. | 12 Відсунута надія — мука серця; | а здійснене бажання — дерево життя. |
| 13 من ازدرى بالكلمة يخرب نفسه ومن خشي الوصية يكافأ. | 13 Хто словом нехтує, сам собі шкодить; | хто ж заповідь шанує, той матиме заплату. |
| 14 شريعة الحكيم ينبوع حياة للحيدان عن اشراك الموت. | 14 Наука мудрого — джерело життя, | щоб спастися від сітей смерти. |
| 15 الفطنة الجيدة تمنح نعمة. اما طريق الغادرين فاوعر. | 15 Добрий розум приносить ласку, | дорога ж віроломних шорстка. |
| 16 كل ذكي يعمل بالمعرفة والجاهل ينشر حمقا. | 16 Кожен розумний чинить розважно, | а дурний виставляє дурноту напоказ. |
| 17 الرسول الشرير يقع في الشر والسفير الامين شفاء. | 17 Злий посланець у біду кидає, | а вірний вістун лікує. |
| 18 فقر وهوان لمن يرفض التأديب. ومن يلاحظ التوبيخ يكرم. | 18 Злидні та сором, хто науку відкидає; | а хто приймає напоумлення, той у пошані. |
| 19 الشهوة الحاصلة تلذ النفس. اما كراهة الجهال فهي الحيدان عن الشر | 19 Як здійсниться бажання, душа радіє; | від зла відвертатись — то для дурних осоружно. |
| 20 المساير الحكماء يصير حكيما ورفيق الجهال يضر. | 20 Хто ходить з мудрими, сам стає мудрим; | а хто приятелює з дурним, — той зледачіє. |
| 21 الشر يتبع الخاطئين والصدّيقون يجازون خيرا. | 21 Грішних переслідує нещастя, | а добро — нагорода праведним. |
| 22 الصالح يورث بني البنين وثروة الخاطئ تذخر للصدّيق. | 22 Добрий свою спадщину онукам залишає, | а майно грішника для праведника бережеться. |
| 23 في حرث الفقراء طعام كثير ويوجد هالك من عدم الحق. | 23 Цілина бідних родить багато збіжжя; | за браком правосуддя не один гине. |
| 24 من يمنع عصاه يمقت ابنه ومن احبه يطلب له التأديب. | 24 Хто щадить різки, ненавидить сина; | хто ж його любить, той завчасу карає. |
| 25 الصدّيق يأكل لشبع نفسه. اما بطن الاشرار فيحتاج | 25 Праведний їсть собі досхочу, | а живіт злих терпітиме нестачу. |