Salmi (مزامير) 119
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051525354555657585960616263646566676869707172737475767778798081828384858687888990919293949596979899100101102103104105106107108109110111112113114115116117118119120121122123124125126127128129130131132133134135136137138139140141142143144145146147148149150
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| SMITH VAN DYKE | Біблія |
|---|---|
| 1 ا ـ طوبى للكاملين طريقا السالكين في شريعة الرب. | 1 Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом. |
| 2 طوبى لحافظي شهاداته. من كل قلوبهم يطلبونه. | 2 Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем. |
| 3 ايضا لا يرتكبون اثما. في طرقه يسلكون. | 3 Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять. |
| 4 انت اوصيت بوصاياك ان تحفظ تماما | 4 Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми. |
| 5 ليت طرقي تثبت في حفظ فرائضك. | 5 О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи! |
| 6 حينئذ لا اخزى اذا نظرت الى كل وصاياك. | 6 Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління. |
| 7 احمدك باستقامة قلب عند تعلمي احكام عدلك. | 7 Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих. |
| 8 وصاياك احفظ. لا تتركني الى الغاية | 8 Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім. |
| 9 ب ـ بم يزكي الشاب طريقه. بحفظه اياه حسب كلامك. | 9 Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом. |
| 10 بكل قلبي طلبتك. لا تضلني عن وصاياك. | 10 Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх. |
| 11 خبأت كلامك في قلبي لكيلا اخطئ اليك. | 11 Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе. |
| 12 مبارك انت يا رب. علمني فرائضك. | 12 Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ. |
| 13 بشفتيّ حسبت كل احكام فمك. | 13 Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх. |
| 14 بطريق شهاداتك فرحت كما على كل الغنى. | 14 Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби. |
| 15 بوصاياك الهج والاحظ سبلك. | 15 Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати. |
| 16 بفرائضك اتلذذ. لا انسى كلامك | 16 Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова. |
| 17 ج ـ احسن الى عبدك فاحيا واحفظ امرك. | 17 Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати. |
| 18 اكشف عن عينيّ فارى عجائب من شريعتك. | 18 Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого! |
| 19 غريب انا في الارض. لا تخف عني وصاياك. | 19 Я — на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх. |
| 20 انسحقت نفسي شوقا الى احكامك في كل حين. | 20 Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх. |
| 21 انتهرت المتكبرين الملاعين الضالين عن وصاياك. | 21 Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко. |
| 22 دحرج عني العار والاهانة لاني حفظت شهاداتك. | 22 Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва. |
| 23 جلس ايضا رؤساء تقاولوا عليّ. اما عبدك فيناجي بفرائضك. | 23 Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи. |
| 24 ايضا شهاداتك هي لذّتي اهل مشورتي | 24 Бо твої свідоцтва — моя втіха, вони — мої дорадники. |
| 25 د ـ لصقت بالتراب نفسي فاحيني حسب كلمتك. | 25 Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом. |
| 26 قد صرّحت بطرقي فاستجبت لي. علمني فرائضك. | 26 Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ! |
| 27 طريق وصاياك فهمني فاناجي بعجائبك. | 27 Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати. |
| 28 قطرت نفسي من الحزن. اقمني حسب كلامك. | 28 Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом. |
| 29 طريق الكذب ابعد عني وبشريعتك ارحمني. | 29 Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій. |
| 30 اخترت طريق الحق. جعلت احكامك قدامي. | 30 Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди твої перед собою. |
| 31 لصقت بشهاداتك. يا رب لا تخزني. | 31 Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись! |
| 32 في طريق وصاياك اجري لانك ترحب قلبي | 32 Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце. |
| 33 ه ـ علّمني يا رب طريق فرائضك فاحفظها الى النهاية. | 33 Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці. |
| 34 فهمني فالاحظ شريعتك واحفظها بكل قلبي. | 34 Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем. |
| 35 دربني في سبيل وصاياك لاني به سررت. | 35 Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха. |
| 36 أمل قلبي الى شهاداتك لا الى المكسب. | 36 Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи. |
| 37 حول عينيّ عن النظر الى الباطل. في طريقك احيني. | 37 Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі! |
| 38 أقم لعبدك قولك الذي لمتقيك. | 38 Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою. |
| 39 أزل عاري الذي حذرت منه لان احكامك طيبة. | 39 Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі. |
| 40 هانذا قد اشتهيت وصاياك. بعدلك احيني | 40 Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді. |
| 41 و ـ لتأتني رحمتك يا رب خلاصك حسب قولك | 41 Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову. |
| 42 فأجاوب معيّري كلمة. لاني اتكلت على كلامك. | 42 І я відповім тим, що кепкують з мене, — бо я звірився на твоє слово. |
| 43 ولا تنزع من فمي كلام الحق كل النزع لاني انتظرت احكامك. | 43 Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь |
| 44 فاحفظ شريعتك دائما الى الدهر والابد. | 44 і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні. |
| 45 واتمشى في رحب لاني طلبت وصاياك. | 45 І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю. |
| 46 واتكلم بشهاداتك قدام ملوك ولا اخزى | 46 Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва — і не осоромлюся. |
| 47 واتلذذ بوصاياك التي احببت. | 47 Втішатимуся веліннями твоїми, — я їх люблю. |
| 48 وارفع يديّ الى وصاياك التي وددت واناجي بفرائضك | 48 І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, — я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи. |
| 49 ز ـ اذكر لعبدك القول الذي جعلتني انتظره. | 49 Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію. |
| 50 هذه هي تعزيتي في مذلتي. لان قولك احياني. | 50 Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє. |
| 51 المتكبرون استهزأوا بي الى الغاية. عن شريعتك لم امل. | 51 Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь. |
| 52 تذكرت احكامك منذ الدهر يا رب فتعزيت. | 52 Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні — і утішаюсь. |
| 53 الحمية اخذتني بسبب الاشرار تاركي شريعتك. | 53 Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій. |
| 54 ترنيمات صارت لي فرائضك في بيت غربتي. | 54 Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання. |
| 55 ذكرت في الليل اسمك يا رب وحفظت شريعتك. | 55 Я згадую, о Господи, ночами твоє ім’я і бережу закон твій. |
| 56 هذا صار لي لاني حفظت وصاياك | 56 Це була моя частка, що я беріг твої заповіді. |
| 57 ح ـ نصيبي الرب قلت لحفظ كلامك. | 57 Доля моя — Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово. |
| 58 ترضيت وجهك بكل قلبي. ارحمني حسب قولك. | 58 З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову! |
| 59 تفكرت في طرقي ورددت قدمي الى شهاداتك. | 59 Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв. |
| 60 اسرعت ولم اتوان لحفظ وصاياك. | 60 Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати. |
| 61 حبال الاشرار التفت عليّ. اما شريعتك فلم انسها. | 61 Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого. |
| 62 في منتصف الليل اقوم لاحمدك على احكام برك. | 62 Опівночі я встану тебе прославляти — за твої присуди справедливі. |
| 63 رفيق انا لكل الذين يتقونك ولحافظي وصاياك. | 63 Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують. |
| 64 رحمتك يا رب قد ملأت الارض. علّمني فرائضك | 64 Земля, о Господи, повна твоєї ласки; навчи мене твоїх установ. |
| 65 ط ـ خيرا صنعت مع عبدك يا رب حسب كلامك. | 65 Добре вчинив єси з твоїм слугою, Господи, за словом твоїм. |
| 66 ذوقا صالحا ومعرفة علمني لاني بوصاياك آمنت. | 66 Навчи мене доброго розуму й знання, бо я здаюся на твої веління. |
| 67 قبل ان أذلل انا ضللت. اما الآن فحفظت قولك. | 67 Поки я не був іще упокорений, блукав я; тепер же я пильную твоє слово. |
| 68 صالح انت ومحسن علمني فرائضك. | 68 Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ. |
| 69 المتكبرون قد لفقوا عليّ كذبا. اما انا فبكل قلبي احفظ وصاياك. | 69 Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої, |
| 70 سمن مثل الشحم قلبهم. اما انا فبشريعتك اتلذذ. | 70 їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь. |
| 71 خير لي اني تذللت لكي اتعلم فرائضك. | 71 Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись. |
| 72 شريعة فمك خير لي من الوف ذهب وفضة | 72 Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла. |
| 73 ي ـ يداك صنعتاني وانشأتاني. فهمني فاتعلّم وصاياك. | 73 Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся. |
| 74 متقوك يرونني فيفرحون لاني انتظرت كلامك. | 74 Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово. |
| 75 قد علمت يا رب ان احكامك عدل وبالحق اذللتني. | 75 Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді. |
| 76 فلتصر رحمتك لتعزيتي حسب قولك لعبدك. | 76 Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого. |
| 77 لتأتني مراحمك فاحيا لان شريعتك هي لذّتي. | 77 Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій — моя відрада. |
| 78 ليخز المتكبرون لانهم زورا افتروا عليّ. اما انا فاناجي بوصاياك. | 78 Хай поб’є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати. |
| 79 ليرجع اليّ متقوك وعارفو شهاداتك. | 79 Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої свідоцтва. |
| 80 ليكن قلبي كاملا في فرائضك لكيلا اخزى | 80 Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись. |
| 81 ك ـ تاقت نفسي الى خلاصك. كلامك انتظرت. | 81 Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь. |
| 82 كلّت عيناي من النظر الى قولك فاقول متى تعزيني. | 82 Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш? |
| 83 لاني قد صرت كزق في الدخان. اما فرائضك فلم انسها. | 83 Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю. |
| 84 كم هي ايام عبدك. متى تجري حكما على مضطهديّ. | 84 Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш? |
| 85 المتكبرون قد كروا لي حفائر. ذلك ليس حسب شريعتك. | 85 На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм. |
| 86 كل وصاياك امانة. زورا يضطهدونني. أعنّي. | 86 Усі твої веління — правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу! |
| 87 لولا قليل لافنوني من الارض. اما انا فلم اترك وصاياك. | 87 Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув. |
| 88 حسب رحمتك احيني فاحفظ شهادات فمك | 88 Живи мене за твоєю ласкою — я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх. |
| 89 ل ـ الى الابد يا رب كلمتك مثبتة في السموات. | 89 Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі. |
| 90 الى دور فدور امانتك. اسست الارض فثبتت. | 90 Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо. |
| 91 على احكامك ثبتت اليوم لان الكل عبيدك. | 91 За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить. |
| 92 لو لم تكن شريعتك لذّتي لهلكت حينئذ في مذلتي. | 92 Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі. |
| 93 الى الدهر لا انسى وصاياك لانك بها احييتني. | 93 Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш. |
| 94 لك انا فخلّصني لاني طلبت وصاياك. | 94 Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю. |
| 95 اياي انتظر الاشرار ليهلكوني. بشهاداتك افطن. | 95 Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю. |
| 96 لكل كمال رأيت حدا. اما وصيتك فواسعة جدا | 96 У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна. |
| 97 م ـ كم احببت شريعتك. اليوم كله هي لهجي. | 97 Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання. |
| 98 وصيتك جعلتني احكم من اعدائي لانها الى الدهر هي لي. | 98 Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди. |
| 99 اكثر من كل معلّميّ تعقلت لان شهاداتك هي لهجي. | 99 Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої — моє розважання. |
| 100 اكثر من الشيوخ فطنت لاني حفظت وصاياك. | 100 Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді. |
| 101 من كل طريق شر منعت رجلي لكي احفظ كلامك. | 101 Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово. |
| 102 عن احكامك لم امل لانك انت علّمتني. | 102 Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш. |
| 103 ما احلى قولك لحنكي احلى من العسل لفمي. | 103 Які солодкі твої слова для мого піднебіння, — для уст моїх солодші меду! |
| 104 من وصاياك اتفطن. لذلك ابغضت كل طريق كذب | 104 Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку. |
| 105 ن ـ سراج لرجلي كلامك ونور لسبيلي. | 105 Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці. |
| 106 حلفت فأبره ان احفظ احكام برك. | 106 Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі. |
| 107 تذللت الى الغاية. يا رب احيني حسب كلامك. | 107 Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом! |
| 108 ارتض بمندوبات فمي يا رب واحكامك علمني. | 108 Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів. |
| 109 نفسي دائما في كفي. اما شريعتك فلم انسها. | 109 Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю. |
| 110 الاشرار وضعوا لي فخا. اما وصاياك فلم اضل عنها. | 110 Поставили безбожні сильце на мене, та я від заповідей твоїх не відхилився. |
| 111 ورثت شهاداتك الى الدهر لانها هي بهجة قلبي. | 111 Твої свідоцтва — спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця. |
| 112 عطفت قلبي لاصنع فرائضك الى الدهر الى النهاية | 112 Я нахилив моє серце виконувати твої установи: повіки й на кожнім кроці. |
| 113 س ـ المتقلبين ابغضت وشريعتك احببت. | 113 Я ненавиджу двоєдушних, а люблю — закон твій. |
| 114 ستري ومجني انت. كلامك انتظرت. | 114 Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь. |
| 115 انصرفوا عني ايها الاشرار فاحفظ وصايا الهي. | 115 Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога. |
| 116 اعضدني حسب قولك فاحيا ولا تخزني من رجائي. | 116 Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався. |
| 117 اسندني فاخلص واراعي فرائضك دائما. | 117 Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму. |
| 118 احتقرت كل الضالين عن فرائضك لان مكرهم باطل. | 118 Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда — їхня думка. |
| 119 كزغل عزلت كل اشرار الارض. لذلك احببت شهاداتك. | 119 Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва. |
| 120 قد اقشعر لحمي من رعبك ومن احكامك جزعت | 120 Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся. |
| 121 ع ـ اجريت حكما وعدلا. لا تسلمني الى ظالميّ. | 121 Я творив суд і справедливість, — гнобителям моїм мене не видай. |
| 122 كن ضامن عبدك للخير لكيلا يظلمني المستكبرون. | 122 Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді. |
| 123 كلت عيناي اشتياقا الى خلاصك والى كلمة برك. | 123 Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди. |
| 124 اصنع مع عبدك حسب رحمتك وفرائضك علمني. | 124 Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ. |
| 125 عبدك انا. فهمني فاعرف شهاداتك. | 125 Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва. |
| 126 انه وقت عمل للرب. قد نقضوا شريعتك. | 126 Час Господеві діяти! Порушили закон твій. |
| 127 لاجل ذلك احببت وصاياك اكثر من الذهب والابريز. | 127 Тим і люблю твої веління, над золото, над щире. |
| 128 لاجل ذلك حسبت كل وصاياك في كل شيء مستقيمة. كل طريق كذب ابغضت | 128 Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу. |
| 129 ف ـ عجيبة هي شهاداتك لذلك حفظتها نفسي. | 129 Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує. |
| 130 فتح كلامك ينير يعقل الجهال. | 130 Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим. |
| 131 فغرت فمي ولهثت لاني الى وصاياك اشتقت. | 131 Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю. |
| 132 التفت اليّ وارحمني كحق محبي اسمك. | 132 Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім’я. |
| 133 ثبت خطواتي في كلمتك ولا يتسلط عليّ اثم. | 133 Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною. |
| 134 افدني من ظلم الانسان فاحفظ وصاياك. | 134 Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму. |
| 135 اضئ بوجهك على عبدك وعلمني فرائضك. | 135 Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ. |
| 136 جداول مياه جرت من عيني لانهم لم يحفظوا شريعتك | 136 Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій. |
| 137 ص ـ بار انت يا رب واحكامك مستقيمة. | 137 Ти — справедливий, Господи, і праві твої присуди! |
| 138 عدلا امرت بشهاداتك وحقا الى الغاية. | 138 Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді. |
| 139 اهلكتني غيرتي لان اعدائي نسوا كلامك. | 139 Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово. |
| 140 كلمتك ممحصة جدا وعبدك احبها. | 140 Глагол твій — понад усяку пробу, і слуга твій його любить. |
| 141 صغير انا وحقير. اما وصاياك فلم انسها. | 141 Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю. |
| 142 عدلك عدل الى الدهر وشريعتك حق. | 142 Справедливість твоя — справедливість вічна, і закон твій — правда. |
| 143 ضيق وشدة اصاباني اما وصاياك فهي لذّاتي. | 143 Напасть і горе на мене напосіли, веління твої — моя відрада. |
| 144 عادلة شهاداتك الى الدهر فهمني فاحيا | 144 Свідоцтва твої — вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити. |
| 145 ق ـ صرخت من كل قلبي. استجب لي يا رب. فرائضك احفظ. | 145 З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! — я установи твої буду пильнувати. |
| 146 دعوتك. خلّصني فاحفظ شهاداتك. | 146 До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва. |
| 147 تقدمت في الصبح وصرخت. كلامك انتظرت. | 147 Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє. |
| 148 تقدمت عيناي الهزع لكي الهج باقوالك. | 148 Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом. |
| 149 صوتي استمع حسب رحمتك. يا رب حسب احكامك احيني. | 149 Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити. |
| 150 اقترب التابعون الرذيلة. عن شريعتك بعدوا. | 150 Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились. |
| 151 قريب انت يا رب وكل وصاياك حق. | 151 Близько єси, о Господи, і всі твої веління — правда. |
| 152 منذ زمان عرفت من شهاداتك انك الى الدهر اسستها | 152 Віддавна з твоїх свідоцтв знаю, що ти їх заснував навіки. |
| 153 ر ـ انظر الى ذلي وانقذني لاني لم انسى شريعتك. | 153 Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого. |
| 154 احسن دعواي وفكني. حسب كلمتك احيني. | 154 Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом! |
| 155 الخلاص بعيد عن الاشرار لانهم لم يلتمسوا فرائضك. | 155 Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають. |
| 156 كثيرة هي مراحمك يا رب. حسب احكامك احيني. | 156 Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити. |
| 157 كثيرون مضطهديّ ومضايقيّ. اما شهاداتك فلم امل عنها. | 157 Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся. |
| 158 رأيت الغادرين ومقت لانهم لم يحفظوا كلمتك. | 158 Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого. |
| 159 انظر اني احببت وصاياك. يا رب حسب رحمتك احيني. | 159 Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям. |
| 160 راس كلامك حق والى الدهر كل احكام عدلك | 160 Початок твого слова — правда, і вічний кожний присуд справедливости твоєї. |
| 161 ش ـ رؤساء اضطهدوني بلا سبب. ومن كلامك جزع قلبي. | 161 Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце. |
| 162 ابتهج انا بكلامك كمن وجد غنيمة وافرة. | 162 Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич. |
| 163 ابغضت الكذب وكرهته. اما شريعتك فاحببتها. | 163 Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій. |
| 164 سبع مرات في النهار سبحتك على احكام عدلك. | 164 Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі. |
| 165 سلامة جزيلة لمحبي شريعتك وليس لهم معثرة. | 165 Глибокий мир тим, що закон твій люблять, — вони не спіткнуться. |
| 166 رجوت خلاصك يا رب ووصاياك عملت. | 166 Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую. |
| 167 حفظت نفسي شهاداتك واحبها جدا. | 167 Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми. |
| 168 حفظت وصاياك وشهاداتك لان كل طرقي امامك | 168 Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою. |
| 169 ت ـ ليبلغ صراخي اليك يا رب. حسب كلامك فهمني. | 169 Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом. |
| 170 لتدخل طلبتي الى حضرتك . ككلمتك نجني. | 170 Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом. |
| 171 تنبع شفتاي تسبيحا اذا علمتني فرائضك. | 171 Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш. |
| 172 يغني لساني باقوالك لان كل وصاياك عدل. | 172 Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління — справедливі. |
| 173 لتكن يدك لمعونتي لانني اخترت وصاياك. | 173 Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав. |
| 174 اشتقت الى خلاصك يا رب وشريعتك هي لذّتي. | 174 Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій — моя відрада. |
| 175 لتحي نفسي وتسبحك واحكامك لتعنّي. | 175 Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть. |
| 176 ضللت كشاة ضالة. اطلب عبدك لاني لم انس وصاياك | 176 Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю. |
ITALIANO
ENGLISH
ESPANOL
FRANCAIS
LATINO
PORTUGUES
DEUTSCH
MAGYAR
Ελληνική
לשון עברית
عَرَبيْ