Giobbe 41

BIBBIA RICCIOTTI	Біблія
1 - Non c'è audace che voglia eccitarlo, perchè chi può resistere alla presenza sua?	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 Chi ha dato a me prima, onde io a lui restituisca? tutte le cose che stanno sotto al cielo, son mie!	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 Non voglio tacere circa le sue membra, e circa la forza e bellezza di sua armatura.	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 Chi ha scoperto il disopra del suo manto, e in mezzo alla sua bocca chi è penetrato?	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 Le porte del suo muso chi mai le ha aperte? attorno alle sue zanne dimora il terrore.	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Il suo corpo è come di scudi fusi insieme, composto di squame che combaciano:	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 l'una con l'altra è congiunta, neppure un soffio passa tra loro;	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 l'una all'altra aderisce, e si tengono in guisa da non separarsi.	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 Il suo starnuto è uno splendor di fuoco, e gli occhi suoi come le ciglia dell'aurora;	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 dalla sua bocca escono faci, come fiaccole di vivo fuoco;	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 dalle sue froge vien fuori fumo, come da caldaio acceso e bollente:	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 il suo soffio accende tizzoni, ed una vampa dalla sua bocca esce.	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 Nel suo collo risiede la forza, dinanzi a lui precede la squallidezza.	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 Le membra delle sue carni sono compatte: lanciandosi contro esso fulmini, non si volgono altrove.	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Il suo cuore è duro come pietra, e saldo come l'incudine del fucinatore.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 Quand'esso si rizza ne temono gli angeli, e sbigottiti si discolpano.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 La spada che lo assale non resiste, nè la lancia, nè la corazza.	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 Reputa egli come paglia di ferro, come legno putrido il bronzo.	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 Non lo mette in fuga l'arciere, in stoppa si cambiano per lui le pietre di fionda.	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 Come stoppa egli reputa la mazza, della lancia imbrandita esso si burla.	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 Sotto di lui vi sono raggi di sole, egli giace sull'orlo come fosse fango.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Fa bollire come caldaia il profondo mare, lo riduce come a un [vaso d']unguento che spuma;	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 dietro a lui risplende il sentiero, si crederebbe che l'abisso sia canuto.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Non v'è sulla terra una forza somigliante a lui, che fu fatto per non temer nessuno;	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 ogni essere eccelso egli mira [con disprezzo], è re su tutti i figli di fierezza.»	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»