Acts of the Apostles 9

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 Now Saul, still breathing threats and beatings against the disciples of the Lord, went to the high priest,	1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
2 and he petitioned him for letters to the synagogues in Damascus, so that, if he found any men or women belonging to this Way, he could lead them as prisoners to Jerusalem.	2 і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв’язаними в Єрусалим.
3 And as he made the journey, it happened that he was approaching Damascus. And suddenly, a light from heaven shone around him.	3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
4 And falling to the ground, he heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why are you persecuting me?”	4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
5 And he said, “Who are you, Lord?” And he: “I am Jesus, whom you are persecuting. It is hard for you to kick against the goad.”	5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я — Ісус, що його ти переслідуєш.
6 And he, trembling and astonished, said, “Lord, what do you want me to do?”	6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»
7 And the Lord said to him, “Rise up and go into the city, and there you will be told what you ought to do.” Now the men who were accompanying him were standing stupefied, hearing indeed a voice, but seeing no one.	7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
8 Then Saul rose up from the ground. And upon opening his eyes, he saw nothing. So leading him by the hand, they brought him into Damascus.	8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
9 And in that place, he was without sight for three days, and he neither ate nor drank.	9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.
10 Now there was a certain disciple at Damascus, named Ananias. And the Lord said to him in a vision, “Ananias!” And he said, “Here I am, Lord.”	10 А був у Дамаску один учень, на ім’я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
11 And the Lord said to him: “Rise up and go into the street that is called Straight, and seek, in the house of Judas, the one named Saul of Tarsus. For behold, he is praying.”	11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім’я Тарсянина: он він молиться.»
12 (And Paul saw a man named Ananias entering and imposing hands upon him, so that he might receive his sight.)	12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім’я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
13 But Ananias responded: “Lord, I have heard from many about this man, how much harm he has done to your saints in Jerusalem.	13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
14 And he has authority here from the leaders of the priests to bind all who invoke your name.”	14 Та й тут він має владу від архиєреїв в’язати всіх, що прикликають твоє ім’я.»
15 Then the Lord said to him: “Go, for this one is an instrument chosen by me to convey my name before nations and kings and the sons of Israel.	15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім’я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
16 For I will reveal to him how much he must suffer on behalf of my name.”	16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім’я.»
17 And Ananias departed. And he entered the house. And laying his hands upon him, he said: “Brother Saul, the Lord Jesus, he who appeared to you on the way by which you arrived, sent me so that you would receive your sight and be filled with the Holy Spirit.”	17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з’явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
18 And immediately, it was as if scales had fallen from his eyes, and he received his sight. And rising up, he was baptized.	18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
19 And when he had taken a meal, he was strengthened. Now he was with the disciples who were at Damascus for some days.	19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
20 And he was continuously preaching Jesus in the synagogues: that he is the Son of God.	20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він — Син Божий.
21 And all who heard him were astonished, and they said, “Is this not the one who, in Jerusalem, was fighting against those invoking this name, and who came here for this: so that he might lead them away to the leaders of the priests?”	21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім’я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв’язаними їх вести до архиєреїв?»
22 But Saul was increasing to a greater extent in ability, and so he was confounding the Jews who lived at Damascus, by affirming that he is the Christ.	22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) — Христос.
23 And when many days were completed, the Jews took counsel as one, so that they might put him to death.	23 Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,
24 But their treachery became known to Saul. Now they were also watching the gates, day and night, so that they might put him to death.	24 але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.
25 But the disciples, taking him away by night, sent him over the wall by letting him down in a basket.	25 Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.
26 And when he had arrived in Jerusalem, he attempted to join himself to the disciples. And they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.	26 Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.
27 But Barnabas took him aside and led him to the Apostles. And he explained to them how he had seen the Lord, and that he had spoken to him, and how, in Damascus, he had acted faithfully in the name of Jesus.	27 Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім’я Ісуса.
28 And he was with them, entering and departing Jerusalem, and acting faithfully in the name of the Lord.	28 І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім’я Господнє;
29 He also was speaking with the Gentiles and disputing with the Greeks. But they were seeking to kill him.	29 а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.
30 And when the brothers had realized this, they brought him to Caesarea and sent him away to Tarsus.	30 Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.
31 Certainly, the Church had peace throughout all of Judea and Galilee and Samaria, and it was being built up, while walking in the fear of the Lord, and it was being filled with the consolation of the Holy Spirit.	31 Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.
32 Then it happened that Peter, as he traveled around everywhere, came to the saints who were living at Lydda.	32 І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33 But he found there a certain man, named Aeneas, who was a paralytic, who had lain in bed for eight years.	33 Там він знайшов одного чоловіка, на ім’я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.
34 And Peter said to him: “Aeneas, the Lord Jesus Christ heals you. Rise up and arrange your bed.” And immediately he rose up.	34 Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.
35 And all who were living in Lydda and Sharon saw him, and they were converted to the Lord.	35 І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.
36 Now in Joppa there was a certain disciple named Tabitha, which in translation is called Dorcas. She was filled with the good works and almsgiving that she was accomplishing.	36 Була ж у Яффі одна учениця, на ім’я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.
37 And it happened that, in those days, she became ill and died. And when they had washed her, they laid her in an upper room.	37 І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.
38 Now since Lydda was close to Joppa, the disciples, upon hearing that Peter was there, sent two men to him, asking him: “Do not be slow in coming to us.”	38 А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»
39 Then Peter, rising up, went with them. And when he had arrived, they led him to an upper room. And all the widows were standing around him, weeping and showing him the tunics and garments that Dorcas had made for them.	39 Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.
40 And when they had all been sent outside, Peter, kneeling down, prayed. And turning to the body, he said: “Tabitha, arise.” And she opened her eyes and, upon seeing Peter, sat up again.	40 Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.
41 And offering her his hand, he lifted her up. And when he had called in the saints and the widows, he presented her alive.	41 Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.
42 Now this became known throughout all of Joppa. And many believed in the Lord.	42 Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
43 And it happened that he resided for many days in Joppa, with a certain Simon, a tanner.	43 Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.