Ioannes 18

NOVA VULGATA	Біблія
1 Haec cum dixisset Iesus, egressus est cum discipulis suis transtorrentem Cedron, ubi erat hortus, in quem introivit ipse et discipuli eius.	1 Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.
2 Sciebat autem et Iudas, qui tradebat eum, locum, quia frequenter Iesusconvenerat illuc cum discipulis suis.	2 Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.
3 Iudas ergo, cum accepisset cohortem et apontificibus et pharisaeis ministros, venit illuc cum lanternis et facibus etarmis.	3 Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.
4 Iesus itaque sciens omnia, quae ventura erant super eum, processit etdicit eis: “ Quem quaeritis? ”.	4 Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте?»
5 Responderunt ei: “ Iesum Nazarenum ”.Dicit eis: “ Ego sum! ”. Stabat autem et Iudas, qui tradebat eum, cum ipsis.	5 «Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.
6 Ut ergo dixit eis: “ Ego sum! ”, abierunt retrorsum et ceciderunt interram.	6 І коли він їм сказав: «Це я!» — подалися назад і припали до землі.
7 Iterum ergo eos interrogavit: “ Quem quaeritis? ”. Illi autemdixerunt: “ Iesum Nazarenum ”.	7 Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.»
8 Respondit Iesus: “ Dixi vobis: Ego sum!Si ergo me quaeritis, sinite hos abire ”,	8 «Сказав же вам, — озвавсь Ісус, — що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»; —
9 ut impleretur sermo, quem dixit:“ Quos dedisti mihi, non perdidi ex ipsis quemquam ”.	9 щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного.»
10 Simon ergo Petrus,habens gladium, eduxit eum et percussit pontificis servum et abscidit eiusauriculam dextram. Erat autem nomen servo Malchus.	10 Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.
11 Dixit ergo Iesus Petro:“ Mitte gladium in vaginam; calicem, quem dedit mihi Pater, non bibam illum?”.	11 Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, — чи не мав би я її пити?»
12 Cohors ergo et tribunus et ministri Iudaeorum comprehenderunt Iesum etligaverunt eum	12 Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв’язавши його,
13 et adduxerunt ad Annam primum; erat enim socer Caiphae, quierat pontifex anni illius.	13 повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.
14 Erat autem Caiphas, qui consilium dederat Iudaeis:“ Expedit unum hominem mori pro populo ”.	14 А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік.»
15 Sequebatur autem Iesum Simon Petrus et alius discipulus. Discipulus autemille erat notus pontifici et introivit cum Iesu in atrium pontificis;	15 За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.
16 Petrusautem stabat ad ostium foris. Exivit ergo discipulus alius, qui erat notuspontifici, et dixit ostiariae et introduxit Petrum.	16 Петро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.
17 Dicit ergo Petro ancillaostiaria: “ Numquid et tu ex discipulis es hominis istius? ”. Dicit ille:“ Non sum! ”.	17 Слугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» — «Ні», відрік той.
18 Stabant autem servi et ministri, qui prunas fecerant, quiafrigus erat, et calefaciebant se; erat autem cum eis et Petrus stans etcalefaciens se.	18 Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся.
19 Pontifex ergo interrogavit Iesum de discipulis suis et de doctrina eius.	19 І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.
20 Respondit ei Iesus: “ Ego palam locutus sum mundo; ego semper docui insynagoga et in templo, quo omnes Iudaei conveniunt, et in occulto locutus sumnihil.	20 Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.
21 Quid me interrogas? Interroga eos, qui audierunt quid locutus sumipsis; ecce hi sciunt, quae dixerim ego ”.	21 Чому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.»
22 Haec autem cum dixisset, unusassistens ministrorum dedit alapam Iesu dicens: “ Sic respondes pontifici? ”.	22 На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові?»
23 Respondit ei Iesus: “ Si male locutus sum, testimonium perhibe de malo; siautem bene, quid me caedis? ”.	23 Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш мене?»
24 Misit ergo eum Annas ligatum ad Caiphampontificem.	24 І відіслав його Анна зв’язаного до первосвященика Каяфи.
25 Erat autem Simon Petrus stans et calefaciens se. Dixerunt ergo ei: “Numquid et tu ex discipulis eius es? ”. Negavit ille et dixit: “ Non sum!”.	25 А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!»
26 Dicit unus ex servis pontificis, cognatus eius, cuius abscidit Petrusauriculam: “ Nonne ego te vidi in horto cum illo? ”.	26 Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?»
27 Iterum ergo negavitPetrus; et statim gallus cantavit.	27 Тоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв!
28 Adducunt ergo Iesum a Caipha in praetorium. Erat autem mane. Et ipsi nonintroierunt in praetorium, ut non contaminarentur, sed manducarent Pascha.	28 Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.
29 Exivit ergo Pilatus ad eos foras et dicit: “ Quam accusationem affertisadversus hominem hunc? ”.	29 Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?»
30 Responderunt et dixerunt ei: “ Si non esset hicmalefactor, non tibi tradidissemus eum ”.	30 А ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!»
31 Dixit ergo eis Pilatus: “Accipite eum vos et secundum legem vestram iudicate eum! ”. Dixerunt eiIudaei: “ Nobis non licet interficere quemquam ”,	31 Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим законом.» Юдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» —
32 ut sermo Iesuimpleretur, quem dixit, significans qua esset morte moriturus.	32 Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти.
33 Introivit ergo iterum in praetorium Pilatus et vocavit Iesum et dixit ei: “Tu es rex Iudaeorum? ”.	33 І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський?»
34 Respondit Iesus: “ A temetipso tu hoc dicis, analii tibi dixerunt de me? ”.	34 Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?»
35 Respondit Pilatus: “ Numquid ego Iudaeussum? Gens tua et pontifices tradiderunt te mihi; quid fecisti? ”.	35 «Хіба ж я юдей? — озвався Пилат. — Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?»
36 ResponditIesus: “ Regnum meum non est de mundo hoc; si ex hoc mundo esset regnum meum,ministri mei decertarent, ut non traderer Iudaeis; nunc autem meum regnum nonest hinc ”.	36 «Царство моє не від світу цього, — відрік Ісус. — Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.»
37 Dixit itaque ei Pilatus: “ Ergo rex es tu? ”. ResponditIesus: “ Tu dicis quia rex sum. Ego in hoc natus sum et ad hoc veni in mundum,ut testimonium perhibeam veritati; omnis, qui est ex veritate, audit meam vocem”.	37 «То ти таки цар?» — мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»
38 Dicit ei Pilatus: “ Quid est veritas? ”. Et cum hoc dixisset, iterumexivit ad Iudaeos et dicit eis: “ Ego nullam invenio in eo causam.	38 «Що таке — істина?» — озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.
39 Estautem consuetudo vobis, ut unum dimittam vobis in Pascha; vultis ergo dimittamvobis regem Iudaeorum? ”.	39 Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?»
40 Clamaverunt ergo rursum dicentes: “ Non huncsed Barabbam! ”. Erat autem Barabbas latro.	40 «Ні, не його!» — знову, закричали ті, — але Варавву!» А був же Варавва розбійник.