Psalms 10

NEW JERUSALEM	Біблія
1 Why, Yahweh, do you keep so distant, stay hidden in times of trouble?	1 Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
2 In his pride the wicked hunts down the weak, who is caught in the schemes he devises.	2 Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
3 The wicked is proud of his inmost desires, by his blasphemies the grasping spurns Yahweh,	3 Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
4 the wicked in his arrogance does not look very far; 'There is no God,' is his only thought.	4 Говорить грішник у своїй буті: «Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
5 In al circumstances his step is assured; your judgements are above his head. His rivals? He scoffs atthem al .	5 Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх — він сміхом збуває.
6 He says in his heart, 'I shall never be shaken,' free of trouble himself,	6 Він каже в своїм серці: «Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.»
7 he wishes it on others. His speech is full of lies and browbeating, under his tongue lurk spite andwickedness.	7 Уста в нього — повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
8 In the undergrowth he lies in ambush, in his hiding-place he murders the innocent. He watches intentlyfor the downtrodden,	8 Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
9 lurking unseen like a lion in his lair, lurking to pounce on the poor; he pounces on him and drags himoff in his net.	9 Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
10 He keeps watch, crouching down low, the poor wretch falls into his clutches;	10 Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
11 he says in his heart, 'God forgets, he has turned away his face to avoid seeing the end.'	11 Каже у своїм серці: «Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.»
12 Rise, Yahweh! God, raise your hand, do not forget the afflicted!	12 Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
13 Why should the wicked spurn God, assuring himself you wil never follow it up?	13 Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: «Ти не каратимеш ніколи!»
14 You have seen for yourself the trouble and vexation, you watch so as to take it in hand. Theoppressed relies on you; you are the only recourse of the orphan.	14 Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті — ти поміч.
15 Break the arm of the wicked and evil, seek out wickedness til there is none left to be found.	15 Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
16 Yahweh is king for ever and ever, the heathen has vanished from his country.	16 Господь — цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
17 Yahweh, you listen to the laments of the poor, you give them courage, you grant them a hearing,	17 Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
18 to give judgement for the orphaned and exploited, so that earthborn humans may strike terror nomore.	18 щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.