Psalms 90

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 A prayer of Moses, the man of God. Lord, you have been our refuge through all generations.	1 Молитва. Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
2 Before the mountains were born, the earth and the world brought forth, from eternity to eternity you are God.	2 Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
3 But humans you return to dust, saying, "Return, you mortals!"	3 Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
4 A thousand years in your eyes are merely a yesterday,	4 Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
5 you have brought them to their end; They disappear like sleep at dawn; they are like grass that dies.	5 Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, мов та трава, що зеленіє.
6 It sprouts green in the morning; by evening it is dry and withered.	6 Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі — підтята висихає.
7 Truly we are consumed by your anger, filled with terror by your wrath.	7 Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
8 You have kept our faults before you, our hidden sins exposed to your sight.	8 Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
9 Our life ebbs away under your wrath; our years end like a sigh.	9 Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
10 Seventy is the sum of our years, or eighty, if we are strong; Most of them are sorrow and toil; they pass quickly, we are all but gone.	10 Дні віку нашого — сімдесят років, а як при силі — вісімдесят років; і більшість із них — то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
11 Who comprehends your terrible anger? Your wrath matches the fear it inspires.	11 Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
12 Teach us to count our days aright, that we may gain wisdom of heart.	12 Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
13 Relent, O LORD! How long? Have pity on your servants!	13 Повернися, Господи! — докіль? — і змилуйся над слугами твоїми.
14 Fill us at daybreak with your love, that all our days we may sing for joy.	14 Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
15 Make us glad as many days as you humbled us, for as many years as we have seen trouble.	15 Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
16 Show your deeds to your servants, your glory to their children.	16 Хай з’явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.
17 May the favor of the Lord our God be ours. Prosper the work of our hands! Prosper the work of our hands!	17 І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його — діло рук наших!