2 Samuel 18

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 After mustering the troops he had with him, David placed officers in command of groups of a thousand and groups of a hundred.	1 Давид, зробивши перегляд вояків, що були з ним, понастановляв над ними тисячників і сотників.
2 David then put a third part of the soldiers under Joab's command, a third under command of Abishai, son of Zeruiah and brother of Joab, and a third under command of Ittai the Gittite. The king then said to the soldiers, "I intend to go out with you myself."	2 І віддав Давид народ: третину під провід Йоава, третину під провід Авішая, сина Церуї, Йоавового брата, третину ж під провід Ітая з Гату. І об’явив Давид людям: «Я теж піду в похід з вами.»
3 But they replied: "You must not come out with us. For if we should flee, we shall not count; even if half of us should die, we shall not count. You are equal to ten thousand of us. Therefore it is better that we have you to help us from the city."	3 Однак, люди відказали: «Ні, ти не підеш, бо коли ми втечемо, не сумуватимуть за нами, навіть коли б половина з нас полягла, не дбатимуть про нас, ти бо один як десять тисяч нас. Краще, як ти нам з міста допомагатимеш.»
4 So the king said to them, "I will do what you think best"; and he stood by the gate as all the soldiers marched out in units of a hundred and of a thousand.	4 І відказав їм цар: «Що вважаєте добрим у ваших очах, те я вчиню.» І став цар коло воріт, як увесь народ виходив сотнями й тисячами.
5 But the king gave this command to Joab, Abishai and Ittai: "Be gentle with young Absalom for my sake." All the soldiers heard the king instruct the various leaders with regard to Absalom.	5 І дав цар такий наказ Йоавові, Авішаєві та Ітаєві: «Поводьтеся заради мене обережно з молодим чоловіком, з Авесаломом!» Увесь народ чув, як цар давав провідникам наказ про Авесалома.
6 David's army then took the field against Israel, and a battle was fought in the forest near Mahanaim.	6 І рушив народ у поле проти Ізраїля, і прийшло до бою у лісі Ефраїм.
7 The forces of Israel were defeated by David's servants, and the casualties there that day were heavy--twenty thousand men.	7 Народ ізраїльський був там розбитий Давидовими слугами. Кровопролиття було того дня велике: втратили 20 000 чоловік.
8 The battle spread out over that entire region, and the thickets consumed more combatants that day than did the sword.	8 Бій поширився на всю ту околицю, і ліс вигубив більше людей того дня, ніж меч.
9 Absalom unexpectedly came up against David's servants. He was mounted on a mule, and, as the mule passed under the branches of a large terebinth, his hair caught fast in the tree. He hung between heaven and earth while the mule he had been riding ran off.	9 Сталося, що опинивсь Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі.
10 Someone saw this and reported to Joab that he had seen Absalom hanging from a terebinth.	10 Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоавові: «Слухай, бачив я Авесалома, повис на дубі.»
11 Joab said to his informant: "If you saw him, why did you not strike him to the ground on the spot? Then it would have been my duty to give you fifty pieces of silver and a belt."	11 І відказав Йоав чоловікові, що приніс йому цю вістку: «Якщо ти його бачив, чому ж ти не забив його на місці? Я був би дав тобі десять срібних шеклів і пояс.»
12 But the man replied to Joab: "Even if I already held a thousand pieces of silver in my two hands, I would not harm the king's son, for the king charged you and Abishai and Ittai in our hearing to protect the youth Absalom for his sake.	12 Чоловік відповів Йоавові: «Та хоч би мені й тисячу срібних шеклів відважили на руку, я б не звів руки на царського сина. Чули ж бо ми, як цар наказав тобі, Авішаєві й Ітаєві, казавши: Вважайте заради мене на молодого чоловіка, на Авесалома!
13 Had I been disloyal and killed him, the whole matter would have come to the attention of the king, and you would stand aloof."	13 І коли б я підступно зважився на його життя, ніщо б не утаїлось від царя, та й ти сам став би проти мене.»
14 Joab replied, "I will not waste time with you in this way." And taking three pikes in hand, he thrust for the heart of Absalom, still hanging from the tree alive.	14 І відказав Йоав: «Годі мені довше гаятись.» І взяв він до руки три стріли й всадив їх у серце Авесаломові, що ще живий висів на дубі.
15 Next, ten of Joab's young armor-bearers closed in on Absalom, and killed him with further blows.	15 Десятеро Йоавових зброєносців обступили і били Авесалома, доки не забили.
16 Joab then sounded the horn, and the soldiers turned back from the pursuit of the Israelites, because Joab called on them to halt.	16 І засурмив Йоав у сурму, і народ повернувся з погоні за Ізраїлем, бо Йоав стримав народ.
17 Absalom was taken up and cast into a deep pit in the forest, and a very large mound of stones was erected over him. And all the Israelites fled to their own tents.	17 Взяли вони Авесалома й кинули його до великої ями в лісі та насипали над ним велику купу каміння. Тим часом ізраїльтяни порозбігались — кожен до свого намету.
18 During his lifetime Absalom had taken a pillar and erected it for himself in the King's Valley, for he said, "I have no son to perpetuate my name." The pillar which he named for himself is called Yadabshalom to the present day.	18 Авесалом ще за життя поставив собі був пам’ятника, що в Царській долині, бо він казав: нема в мене сина, щоб збереглося моє ім’я в пам’ять, — і назвав він той пам’ятник своїм іменем. І зветься він «Авесаломів пам’ятник» по цей день.
19 Then Ahimaaz, son of Zadok, said, "Let me run to take the good news to the king that the LORD has set him free from the grasp of his enemies."	19 Ахімац же, Цадоків син, каже: «Хочу побігти й занести цареві радісну вістку, що Господь визволив його від ворогів його.»
20 But Joab said to him: "You are not the man to bring the news today. On some other day you may take the good news, but today you would not be bringing good news, for in fact the king's son is dead."	20 Йоав же до нього: «Ти не той муж, що понесе сьогодні вістку. Іншого дня понесеш вістку, але сьогодні не понесеш новини, бо вмер царський син.»
21 Then Joab said to a Cushite, "Go, tell the king what you have seen." The Cushite bowed to Joab and sped away.	21 І велів Йоав якомусь кушієві: «Піди й повідай цареві, що ти бачив.» Поклонивсь кушій Йоавові та й побіг.
22 But Ahimaaz, son of Zadok, said to Joab again, "Come what may, permit me also to run after the Cushite." Joab replied: "Why do you want to run, my son? You will receive no reward."	22 Але Ахімац, Цадоків син, знову сказав до Йоава: «Що б там не сталось, а я теж побіжу за кушієм.» Йоав каже: «Та чого бо тобі, мій сину, бігти? Нагороди не матимеш за принесену вістку.»
23 But he insisted, "Come what may, I want to run." Joab said to him, "Very well." Ahimaaz sped off by way of the Jordan plain and outran the Cushite.	23 Тоді він відповів: «Що б там не було, побіжу!» Йоав знов до нього: «Біжи.» І побіг Ахімац дорогою, що йде Йорданською рівниною, і випередив кушія.
24 Now David was sitting between the two gates, and a lookout mounted to the roof of the gate above the city wall, where he looked about and saw a man running all alone.	24 Давид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам.
25 The lookout shouted to inform the king, who said, "If he is alone, he has good news to report." As he kept coming nearer,	25 Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: «Якщо він один — то гарна новина в нього на устах.» А той дедалі наближався.
26 the lookout spied another runner. From his place atop the gate he cried out, "There is another man running by himself." And the king responded, "He, too, is bringing good news."	26 Тоді бачить вартовий, що біжить другий. Крикнув тоді вартовий у напрямі воріт: «Дивися, знову біжить якийсь чоловік сам-один!» І каже цар: «І цей теж несе добру вістку.»
27 Then the lookout said, "I notice that the first one runs like Ahimaaz, son of Zadok." The king replied, "He is a good man; he comes with good news."	27 Вартовий же: «Як бачу я, то хода першого немов хода Ахімаца, Цадокового сина.» Цар каже: «Він добрий чоловік і несе якусь добру вістку.»
28 Then Ahimaaz called out and greeted the king. With face to the ground he paid homage to the king and said, "Blessed be the LORD your God, who has delivered up the men who rebelled against my lord the king."	28 Тоді Ахімац скликнув і сказав цареві: «Перемога!» І впав обличчям до землі перед царем і мовить: «Благословен Господь, твій Бог, що видав людей, які підняли свою руку проти царя, мого пана.»
29 But the king asked, "Is the youth Absalom safe?" And Ahimaaz replied, "I saw a great disturbance when the king's servant Joab sent your servant on, but I do not know what it was."	29 І питає цар: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Ахімац же відповідає: «Бачив я великий заколот, коли Йоав посилав царського слугу й мене, твого слугу, та я, однак, не дізнався, що там сталось.»
30 The king said, "Step aside and remain in attendance here." So he stepped aside and remained there.	30 І відказав цар: «Поступись набік і стань он там.» Той поступивсь набік і став.
31 When the Cushite came in, he said, "Let my lord the king receive the good news that this day the LORD has taken your part, freeing you from the grasp of all who rebelled against you."	31 Тоді надходить і кушій та й каже: «Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе.»
32 But the king asked the Cushite, "Is young Absalom safe?" The Cushite replied, "May the enemies of my lord the king and all who rebel against you with evil intent be as that young man!"	32 І питає цар кушія: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Кушій відповів: «Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, що повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові.»