| 1 ויהי הוא מתפלל במקום אחד ויאמר אליו אחד מתלמידיו אחרי כלותו אדני למדנו להתפלל כאשר למד גם יוחנן את תלמידיו | 1 Раз якось він молився в якомусь місці, і як закінчив, сказав до нього один з його учнів «Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчав своїх учнів.» |
| 2 ויאמר אליהם כי תתפללו אמרו אבינו שבשמים יתקדש שמך תבוא מלכותך יעשה רצונך כמו בשמים כן בארץ | 2 А він до них промовив «Коли ви молитесь, кажіть Отче, нехай святиться твоє ім’я, нехай прийде твоє Царство. |
| 3 את לחם חקנו תן לנו יום יום | 3 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.» |
| 4 וסלח לנו את חובתנו כי סלחים גם אנחנו לכל החיב לנו ואל תביאנו לידי נסיון כי אם הצילנו מן הרע | 4 І прости нам гріхи наші, бо й ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.» |
| 5 ויאמר אליהם מי בכם אשר יהיה לו אהב והלך ובא אליו בחצות הלילה ואמר אליו ידידי הלוני שלשת ככרות לחם | 5 Далі до них промовив: «Якби хтось із вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі Та й сказав до нього: Друже, позич мені три хліби, |
| 6 כי אהבי בא אלי מן הדרך ואין לי דבר לשום לפניו | 6 бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, |
| 7 והוא מלפנים יענה ויאמר אל תוגיעני כי כבר נסגרה הדלת וילדי שוכבים עמדי במטה לא אוכל לקום ולתת לך | 7 а той зсередини відповів би йому: Не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі, — |
| 8 אני אמר לכם גם כי לא יקום לתת לו על היותו אהבו יקום בעבור עזות פניו ויתן לו ככל צרכו | 8 кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, все ж таки з-за його настирливости підведеться і дасть, скільки той потребує. |
| 9 וגם אני אמר לכם שאלו וינתן לכם דרשו ותמצאו דפקו ויפתח לכם | 9 Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. |
| 10 כי כל השאל יקבל והדרש ימצא ולדפק יפתח | 10 Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. |
| 11 ומי בכם האב אשר ישאל ממנו בנו לחם ונתן לו אבן ואם דג היתן לו נחש תחת הדג | 11 Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку? |
| 12 או כי ישאלנו ביצה היתן לו עקרב | 12 Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона? |
| 13 הן אתם הרעים ידעים לתת מתנות טבות לבניכם אף כי האב מן השמים יתן את רוח הקדש לשאלים מאתו | 13 Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!» |
| 14 ויהי היום ויגרש שד והוא אלם ויהי אחרי צאת השד וידבר האלם ויתמהו העם | 14 Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. |
| 15 ויש אשר אמרו בבעל זבוב שר השדים הוא מגרש את השדים | 15 Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє бісів.» |
| 16 ויש אשר נסוהו וישאלו ממנו אות מן השמים | 16 Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. |
| 17 והוא ידע את מחשבותם ויאמר אליהם כל ממלכה הנחלקה על עצמה תחרב ובית יפל על בית | 17 А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде. |
| 18 וגם השטן אם נחלק על עצמו איככה תכון ממלכתו כי אמרתם שבבעל זבוב מגרש אני את השדים | 18 Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, — як устоїться його царство? Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів. |
| 19 ואם אני מגרש את השדים בבעל זבוב בניכם במי הם מגרשים אתם על כן המה יהיו שפטיכם | 19 Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини? Ось чому вони будуть вашими суддями. |
| 20 ואם באצבע אלהים מגרש אני את השדים הנה הגיעה אליכם מלכות האלהים | 20 Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство. |
| 21 בהיות הגבור שמר את חצרו והוא מזין והיה רכושו שלום | 21 Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці. |
| 22 ואם יבוא עליו חזק ממנו ותקפו ישא ממנו את נשקו אשר בטח בו ואת מלקחו יחלק | 22 Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич. |
| 23 כל אשר איננו אתי הוא לנגדי ואשר איננו מאסף אתי הוא מפזר | 23 Хто не зо мною, той проти мене; і хто зо мною не збирає, той розсипає. |
| 24 הרוח הטמאה אחרי צאתה מן האדם תשוטט במקמות ציה לבקש לה מנוחה ולא תמצא אז תאמר אשובה נא אל ביתי אשר יצאתי משם | 24 Коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та, не знайшовши, каже: Повернуся в дім свій, звідкіля я вийшов. |
| 25 ובבואה תמצא אתו מטאטא ומהדר | 25 І, прибувши, знайде його заметеним, прибраним. |
| 26 ואחר תלך ולקחה שבע רוחות אחרות רעות ממנה ובאו ושכנו שם והיתה אחרית האדם ההוא רעה מראשיתו | 26 І тоді йде й бере з собою інших сім духів, гірших від себе, і вони входять і там оселюються, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше.» |
| 27 ויהי כדברו את הדברים האלה ואשה אחת מן העם נשאה את קולה ותאמר אליו אשרי הבטן אשר נשאתך והשדים אשר ינקת | 27 Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.» |
| 28 והוא אמר ואף כי אשרי השמעים והשמרים את דבר האלהים | 28 А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.» |
| 29 ויקבצו עם רב ויחל לדבר הדור הזה דור רע הוא אות הוא מבקש ואות לא ינתן לו בלתי אם אות יונה הנביא | 29 Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей — рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони, |
| 30 כי כאשר היה יונה לאנשי נינוה לאות כן יהיה גם בן האדם לדור הזה | 30 бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду. |
| 31 מלכת תימן תקום במשפט עם אנשי הדור הזה והרשיעה אותם כי באה מקצות הארץ לשמע את חכמת שלמה והנה יש פה גדול משלמה | 31 Цариця півдня встане під час суду з людьми оцього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу послухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона! |
| 32 אנשי נינוה יקומו במשפט עם הדור הזה והרשיעהו כי הם שבו בקריאת יונה והנה יש פה גדול מיונה | 32 Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповіді Йони, та ось тут більше від Йони. |
| 33 אין מדליק נר אשר ישימהו בסתר או תחת האיפה כי אם על המנורה למען יראו באי הבית את אורו | 33 Ніхто не світить світла й не кладе його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, що входять, бачили ясність. |
| 34 נר הגוף הוא העין לכן בהיות עינך תמימה גם כל גופך יאור ובהיותה רעה וחשך גם גופך | 34 Світло твого тіла — твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне. |
| 35 על כן השמר לך פן יחשך האור אשר בקרבך | 35 Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява. |
| 36 והנה אם גופך כלו אור ואין בו כל דבר חשך אז יאור כלו והיה כהאיר לך הנר בברק נגהו | 36 Коли, отже, все тіло твоє — світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.» |
| 37 ויהי בדברו ויבקש ממנו פרוש אחד לאכל אתו לחם ויבא הביתה ויסב | 37 Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. |
| 38 ויתמה הפרוש בראתו אשר לא נטל ידיו בראשונה לפני הסעודה | 38 Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом. |
| 39 ויאמר אליו האדון כעת אתם הפרושים מטהרים את הכום והקערה מחוץ והפנימי אשר בכם הוא מלא גזל ורשע | 39 Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства. |
| 40 הכסילים הלא עשה החיצון גם עשה את הפנימי | 40 Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини? |
| 41 אבל תנו לצדקה את אשר בם והנה הכל טהור לכם | 41 Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте. |
| 42 אך אוי לכם הפרושים כי תעשרו את המנתא ואת הפיגם ואת כל הירק ותעברו את המשפט ואת אהבת אלהים והיה לכם לעשות את אלה ולא להניח גם את אלה | 42 Та горе вам, фарисеї, бо ви даєте десятину з м’яти, рути та всякої городини, але занедбуєте правосуддя і любов Божу! І це треба було робити, і того не лишати. |
| 43 אוי לכם הפרושים כי תאהבו את מושב הראש בבתי הכנסיות ואת שאלות שלומכם בשוקים | 43 Горе вам, фарисеї, що любите перші місця в синагогах та привітання на майданах. |
| 44 אוי לכם הסופרים והפרושים החנפים כי אתם כקברים הנסתרים ובני האדם מתהלכים עליהם ולא ידעו | 44 Горе вам, бо ви, як оті гроби непомітні, по яких люди зверху ходять і не знають того.» |
| 45 ויען אחד מבעלי התורה ויאמר אליו רבי בדבריך אלה תחרף גם אתנו | 45 Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! — кажучи це, ти й нас ображаєш.» |
| 46 ויאמר אוי גם לכם בעלי התורה כי עמסים אתם על בני האדם משאות כבדים מסבל ואתם בעצמכם אינכם נגעים במשאות גם באחת מאצבעותיכם | 46 Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся. |
| 47 אוי לכם כי בונים אתם את קברות הנביאים ואבותיכם הרגו אותם | 47 Горе вам, що будуєте гроби пророкам, а це ваші батьки їх убили! |
| 48 וכן אתם מעידים ורוצים במעשי אבותיכם כי המה הרגו אותם ואתם בונים את קבריהם | 48 Ви так стаєте свідками й даєте згоду вчинкам батьків ваших: вони їх повбивали, а ви будуєте їм гроби! |
| 49 בעבור זאת גם אמרה חכמת האלהים אשלח אליהם נביאים ושליחים ומהם יהרגו וירדפו | 49 Тому й каже мудрість Божа: Я їм пошлю пророків і апостолів; вони деяких з них уб’ють, а деяких будуть гонити, |
| 50 למען ידרש מן הדור הזה דם כל הנביאים אשר נשפך למן הוסד הארץ | 50 щоб цей рід відповів за кров усіх пророків, пролиту від створення світу, |
| 51 מדם הבל עד דם זכריהו אשר נהרג בין המזבח ולבית הן אמר אני לכם דרוש ידרש מן הדור הזה | 51 від крови Авеля до крови Захарії, забитого між вівтарем і храмом. Так, я кажу вам: Рід цей здасть за те рахубу! |
| 52 אוי לכם בעלי התורה כי הסירתם את מפתח הדעת אתם לא באתם ואת הבאים מנעתם | 52 Горе вам, учителям закону, бо ви взяли ключ знання! Самі ви не ввійшли і тим, що хотіли ввійти, заборонили.» |
| 53 ויהי כדברו להם את אלה ויחלו הסופרים והפרושים לשטם אותו מאד ולהקשות לו בדברים רבים | 53 І як він вийшов звідти, книжники та фарисеї почали сильно на нього нападати й ставити йому різні питання, |
| 54 ויארבו לו ויבקשו לצודד דבר מפיהו למען ימצאו עליו שטנה | 54 чигаючи так, щоб несподівано піймати якесь слово з уст його. |
