| 1 Ma mentre essi parlavano al popolo, sopraggiunsero i sacerdoti, e il magistrato del tempio, e i Sadducei, | 1 Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї, |
| 2 I quali non potevan patire, che istruissero il popolo, e annunziassero in Gesù la risurrezione da morte. | 2 незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих, |
| 3 E misero loro le mani addosso, e li fecero custodire pel di seguente: perché era già sera. | 3 і наклали на них руки та й кинули їх у в’язницю аж до ранку, бо вже був вечір. |
| 4 Molti però di coloro, che udito avevano quel sermone, credettero; e furono in numero di circa cinquemila uomini. | 4 Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000. |
| 5 Il di seguente si adunarono i loro caporioni, e i seniori, e gli scribi in Gerusalemme; | 5 На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим, |
| 6 E Anna principe de' sacerdoti, e Caifa, e Giovanni, e Alessandro, e quanti erano della stirpe sacerdotale. | 6 і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду. |
| 7 E fattili venire alla loro presenza, gli interrogavano: Con qual podestà, o in nome di chi avete voi fatto questo? | 7 Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім’ям ви це зробили?» |
| 8 Allor Pietro ripieno di Spirito santo, disse loro: Principi del popolo, e seniori, udite: | 8 Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші! |
| 9 Giacché noi in quest' oggi sopra l'aver fatto bene ad un uomo ammalato siamo disaminati, in qual modo questi sia stato risanato, | 9 Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим, |
| 10 Sia noto a tutti voi, e a tutto il popolo d'Israele, come nel nome del Signor nostro Gesù Cristo Nazareno da voi Crocifisso, cui Dio risuscitò da morte in questo nome costui si sta dinanzi a voi sano. | 10 то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім’ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп’яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами. |
| 11 Questa è la pietra rigettata da voi, che fabbricate, la quale è divenuta testata dell'angolo: | 11 Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі. |
| 12 Né in alcun altro è salute. Imperocché non havvi sotto del cielo altro nome dato agli uomini, mercé di cui abbiam noi ad essere salvati. | 12 І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.» |
| 13 Vedendo quegli la costanza di Pietro, e di Giovanni, sapendo per certo, che erano uomini senza lettere, e idioti, si meravigliavano, e li riconoscevano, che erano quei, che erano stati con Gesù: | 13 Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом; |
| 14 E osservando stante in piedi con essi quell'uomo, che era stato guarito, non potevan dire nulla in contrario. | 14 та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. |
| 15 Ordinaron però, che si ritirassero fuori dell'adunanza: e facevan consultatra di loro, | 15 Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили: |
| 16 Dicendo: che farem noi di costoro? Conciossiaché un miracolo illustre è stato fatto da essi, noto a tutti gli abitanti di Gerusalemme: nè possiamo noi negarlo. | 16 «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. |
| 17 Ma affinchè non si divolghi maggiormente tra il popolo, con gravi minacce proibiamo loro che non parlino più di questo nome con alcun nome. | 17 Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім’я нікому з людей.» |
| 18 E chiamatigli, intimaron loro, che in nissun modo parlassero, né insegnassero nel nome di Gesù. | 18 І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса. |
| 19 Ma Pietro, e Giovanni risposero, e disser loro: se sia giusto dinanzi a Dio l'ubbidire piuttosto a voi, che a Dio, giudicatelo voi: | 19 Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть! |
| 20 Imperocché non possiamo non parlare di quelle cose, che abbiamo vedute, e udite. | 20 Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.» |
| 21 Ma quelli minacciatili, gli rimandarono, non trovando il modo di castigarli rispetto al popolo, perché tutti celebravano quello, che era avvenuto. | 21 Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. |
| 22 Imperocché aveva più di quarant'anni quell'uomo, sopra di cui era stata operata quella miracolosa guarigione. | 22 Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років. |
| 23 Ed eglino posti in libertà se n' andarono da' suoi: e fecer loro parte di quanto aveangli detto i principi de' sacerdoti, ed i seniori. | 23 А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали. |
| 24 E quelli udito ciò, alzarono concordemente la voce a Dio, e dissero: Signore tu sei, che facesti il cielo, e la terra, il mare, e tutte le cose che sono in essi: | 24 Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є. |
| 25 Il quale, parlando lo Spirito santo per bocca di Davidde padre nostro, tuo servo, dicesti: per qual motivo tumultuaron le genti, e i popoli si sono prese inutili cure? | 25 Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне? |
| 26 Si fecer innanzi i regi della terra, e i principi si adunarono insieme contro il Signore, e contro il suo Cristo? | 26 Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його. |
| 27 Imperocché veramente si unirono in questa città contro il santo tuo figliuolo Gesù Cristo, unto da te, ed Erode, e Ponzio Pilato con le genti, e con i popoli d'Israele. | 27 Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими, |
| 28 Per fare quello, che la tua mano, e il tuo consiglio preordinò, che si facesse. | 28 зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося. |
| 29 E adesso, o Signore, rifletti alle loro minacce, e concedi a' servi tuoi di parlare con tutta fidanza la tua parola, | 29 І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово. |
| 30 Stendendo la tua mano a risanare, e ad operar segni, e miracoli per mezzo del nome del suo santo figliuolo Gesù. | 30 Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.» |
| 31 E fatta che ebber questa orazione, si scosse il luogo, dove stavano adunati: e furon tutti ripieni di Spirito santo, e parlavano con fidanza la parola di Dio. | 31 А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже. |
| 32 E la moltitudine de' credenti era un sol cuore, e un'anima sola: né v' era chi delle cose, che possedeva, alcuna dicesse esser sua, ma tutto era tra essi comune. | 32 Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне. |
| 33 E con efficacia grande rendevano gli Apostoli testimonianza della risurrezione di Gesù Cristo Signor nostro: grande era in tutti loro la grazia. | 33 Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі. |
| 34 E non vi era alcun bisognoso tra loro; mentre tutti coloro, che possedevano terreni, o case, li vendevano, e portavano il prezzo delle cose vendute, | 34 Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане |
| 35 E lo deponevano a' piedi degli Apostoli. E si distribuiva a ciascheduno secondo il suo bisogno. | 35 та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою. |
| 36 E Giuseppe soprannominato Barnaba dagli Apostoli (che si interpreta Figliuolo di consolazione) Levita, nativo di Cipro, | 36 А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру, |
| 37 Avendo un podere, lo vendè, e portò il prezzo, e lo posò a' piedi degli Apostoli. | 37 мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів. |
