| 1 ετους ενος και πεντηκοστου και εκατοστου εξηλθεν δημητριος ο του σελευκου εκ ρωμης και ανεβη συν ανδρασιν ολιγοις εις πολιν παραθαλασσιαν και εβασιλευσεν εκει | 1 Димитрій, син Селевка, утік 151 року з Риму і, прибувши з кількома чоловіками у приморське місто, проголосив себе царем. |
| 2 και εγενετο ως εισεπορευετο εις οικον βασιλειας πατερων αυτου και συνελαβον αι δυναμεις τον αντιοχον και τον λυσιαν αγαγειν αυτους αυτω | 2 Коли він підходив до царського палацу своїх батьків, військо схопило Антіоха та Лісія, щоб привести їх до нього. |
| 3 και εγνωσθη αυτω το πραγμα και ειπεν μη μοι δειξητε τα προσωπα αυτων | 3 Довідавшись про те, він мовив: «Не показуйте мені їхніх облич!» |
| 4 και απεκτειναν αυτους αι δυναμεις και εκαθισεν δημητριος επι θρονου βασιλειας αυτου | 4 І військо їх убило, а на його царськім престолі сів Димитрій. |
| 5 και ηλθον προς αυτον παντες ανδρες ανομοι και ασεβεις εξ ισραηλ και αλκιμος ηγειτο αυτων βουλομενος ιερατευειν | 5 Прибули до нього всі беззаконні та нечестиві мужі з Ізраїля, з Алкімом, що хотів стати первосвящеником, |
| 6 και κατηγορησαν του λαου προς τον βασιλεα λεγοντες απωλεσεν ιουδας και οι αδελφοι αυτου παντας τους φιλους σου και ημας εσκορπισεν απο της γης ημων | 6 й обвинуватили народ перед царем, кажучи: «Юда з братами вигубив усіх твоїх друзів і нас вигнав з нашого краю. |
| 7 νυν ουν αποστειλον ανδρα ω πιστευεις και πορευθεις ιδετω την εξολεθρευσιν πασαν ην εποιησεν ημιν και τη χωρα του βασιλεως και κολασατω αυτους και παντας τους επιβοηθουντας αυτοις | 7 Тож пошли котрогось мужа, що йому довіряєш; нехай прийде і погляне на усю ту руїну, яку той заподіяв нам і царському краєві, і нехай покарає їх і всіх тих, що їм допомагають.» |
| 8 και επελεξεν ο βασιλευς τον βακχιδην των φιλων του βασιλεως κυριευοντα εν τω περαν του ποταμου και μεγαν εν τη βασιλεια και πιστον τω βασιλει | 8 І вибрав цар Вакхида, з царських друзів, що правив по той бік Ріки і був великим вельможею в царстві та вірним цареві, |
| 9 και απεστειλεν αυτον και αλκιμον τον ασεβη και εστησεν αυτω την ιερωσυνην και ενετειλατο αυτω ποιησαι την εκδικησιν εν τοις υιοις ισραηλ | 9 і вислав його й нечестивого Алкіма, якого назначив первосвящеником і доручив йому помститись на синах Ізраїля. |
| 10 και απηρον και ηλθον μετα δυναμεως πολλης εις γην ιουδα και απεστειλεν αγγελους προς ιουδαν και τους αδελφους αυτου λογοις ειρηνικοις μετα δολου | 10 Пішли вони й прибули з великим військом у Юдею. Вакхид вислав послів до Юди та до його братів з мирними, але підступними словами, |
| 11 και ου προσεσχον τοις λογοις αυτων ειδον γαρ οτι ηλθαν μετα δυναμεως πολλης | 11 та вони на його слова не звірилися, бо бачили, що ті прийшли з великим військом. |
| 12 και επισυνηχθησαν προς αλκιμον και βακχιδην συναγωγη γραμματεων εκζητησαι δικαια | 12 Однак, до Алкіма та Вакхида прибув гурток книжників, щоб домагатися справедливої угоди. |
| 13 και πρωτοι οι ασιδαιοι ησαν εν υιοις ισραηλ και επεζητουν παρ' αυτων ειρηνην | 13 Першими із ізраїльтян були Асідеї, що прийшли до них просити миру. |
| 14 ειπον γαρ ανθρωπος ιερευς εκ σπερματος ααρων ηλθεν εν ταις δυναμεσιν και ουκ αδικησει ημας | 14 Вони сказали: «Священик з Аронового роду прийшов з військом; він нас не покривдить.» |
| 15 και ελαλησεν μετ' αυτων λογους ειρηνικους και ωμοσεν αυτοις λεγων ουκ εκζητησομεν υμιν κακον και τοις φιλοις υμων | 15 Вакхид говорив з ними мирними словами та поклявсь їм, кажучи: «Ми не заподієм ні вам, ні вашим друзям ніякого лиха.» |
| 16 και ενεπιστευσαν αυτω και συνελαβεν εξ αυτων εξηκοντα ανδρας και απεκτεινεν αυτους εν ημερα μια κατα τον λογον ον εγραψεν αυτον | 16 Ті повірили йому, а він схопив з них 60 чоловік і вбив їх в один день, згідно з написаним словом: |
| 17 σαρκας οσιων σου και αιμα αυτων εξεχεαν κυκλω ιερουσαλημ και ουκ ην αυτοις ο θαπτων | 17 «Тіла святих твоїх і кров їхню розлили навкруги Єрусалиму, і нікому було їх поховати.» |
| 18 και επεπεσεν αυτων ο φοβος και ο τρομος εις παντα τον λαον οτι ειπον ουκ εστιν εν αυτοις αληθεια και κρισις παρεβησαν γαρ την στασιν και τον ορκον ον ωμοσαν | 18 Страх і жах напав на ввесь народ, що говорив: «Нема в них ні суду, ні правди, бо вони порушили угоду й присягу, що нею присягалися.» |
| 19 και απηρεν βακχιδης απο ιερουσαλημ και παρενεβαλεν εν βηθζαιθ και απεστειλεν και συνελαβεν πολλους απο των μετ' αυτου αυτομολησαντων ανδρων και τινας του λαου και εθυσεν αυτους εις το φρεαρ το μεγα | 19 Тоді Вакхид відступив від Єрусалиму і, отаборившись у Визеті, звелів схопити багатьох із тих, що перейшли були до нього, а й деяких з народу, повбивав їх і вкинув у великий колодязь. |
| 20 και κατεστησεν την χωραν τω αλκιμω και αφηκεν μετ' αυτου δυναμιν του βοηθειν αυτω και απηλθεν βακχιδης προς τον βασιλεα | 20 Здавши край на Алкіма й зоставивши йому на допомогу військо, Вакхид вернувся до царя. |
| 21 και ηγωνισατο αλκιμος περι της αρχιερωσυνης | 21 Алкім боровся за первосвященство, |
| 22 και συνηχθησαν προς αυτον παντες οι ταρασσοντες τον λαον αυτων και κατεκρατησαν γην ιουδα και εποιησαν πληγην μεγαλην εν ισραηλ | 22 і всі ті, що робили заколот у своєму народі, зібрались до нього, захопили юдейську землю й накоїли в Ізраїлі багато лиха. |
| 23 και ειδεν ιουδας πασαν την κακιαν ην εποιησεν αλκιμος και οι μετ' αυτου εν υιοις ισραηλ υπερ τα εθνη | 23 Побачив Юда усе те зло, яке Алкім із своїми прибічниками чинив в Ізраїлі, а яке перевищило те, що коїли погани, |
| 24 και εξηλθεν εις παντα τα ορια της ιουδαιας κυκλοθεν και εποιησεν εκδικησιν εν τοις ανδρασιν τοις αυτομολησασιν και ανεσταλησαν του εκπορευεσθαι εις την χωραν | 24 і став обходити всі юдейські місцевості, щоб помститися на мужах, які перебігли до ворога, і не дозволив їм більше робити наскоків на край. |
| 25 ως δε ειδεν αλκιμος οτι ενισχυσεν ιουδας και οι μετ' αυτου και εγνω οτι ου δυναται υποστηναι αυτους και επεστρεψεν προς τον βασιλεα και κατηγορησεν αυτων πονηρα | 25 Побачивши, що Юда з помічниками скріпився, Алкім зрозумів, що не зможе їм протистати. Повернувся отже до царя, й оскаржив їх у тяжких злочинах. |
| 26 και απεστειλεν ο βασιλευς νικανορα ενα των αρχοντων αυτου των ενδοξων και μισουντα και εχθραινοντα τω ισραηλ και ενετειλατο αυτω εξαραι τον λαον | 26 Тоді цар послав Ніканора, одного з своїх найславніших начальників, що ненавидів Ізраїля і був його ворогом, і наказав йому винищити той народ. |
| 27 και ηλθεν νικανωρ εις ιερουσαλημ δυναμει πολλη και απεστειλεν προς ιουδαν και τους αδελφους αυτου μετα δολου λογοις ειρηνικοις λεγων | 27 Прибув Ніканор у Єрусалим з великою силою і вислав до Юди та його братів послів з мирними, але підступними словами, кажучи: |
| 28 μη εστω μαχη ανα μεσον εμου και υμων ηξω εν ανδρασιν ολιγοις ινα ιδω υμων τα προσωπα μετ' ειρηνης | 28 «Чого нам битись між собою? Я прийду з невеличким супроводом, щоб вас зустрінути в мирі.» |
| 29 και ηλθεν προς ιουδαν και ησπασαντο αλληλους ειρηνικως και οι πολεμιοι ετοιμοι ησαν εξαρπασαι τον ιουδαν | 29 Прийшов він до Юди, й обидва вони привітались мирно, але вояки були напоготові, щоб схопити Юду. |
| 30 και εγνωσθη ο λογος τω ιουδα οτι μετα δολου ηλθεν επ' αυτον και επτοηθη απ' αυτου και ουκ εβουληθη ετι ιδειν το προσωπον αυτου | 30 Довідавсь Юда, що той прийшов із підступом до нього, і, налякавшись, не хотів більше його бачити. |
| 31 και εγνω νικανωρ οτι απεκαλυφθη η βουλη αυτου και εξηλθεν εις συναντησιν τω ιουδα εν πολεμω κατα χαφαρσαλαμα | 31 Ніканор же здогадався, що його замисли відкрито, і двигнувся війною проти Юди біля Кафарсаламу. |
| 32 και επεσον των παρα νικανορος ωσει πεντακοσιοι ανδρες και εφυγον εις την πολιν δαυιδ | 32 У Ніканора полягло близько 500 чоловік, а решта втекла в Давидгород. |
| 33 και μετα τους λογους τουτους ανεβη νικανωρ εις ορος σιων και εξηλθον απο των ιερεων εκ των αγιων και απο των πρεσβυτερων του λαου ασπασασθαι αυτον ειρηνικως και δειξαι αυτω την ολοκαυτωσιν την προσφερομενην υπερ του βασιλεως | 33 Після того Ніканор зійшов на Сіон-гору. Кілька священиків із храму й дехто з старших народу вийшли, щоб його привітати мирно й показати йому всепалення, що приносилося за царя. |
| 34 και εμυκτηρισεν αυτους και κατεγελασεν αυτων και εμιανεν αυτους και ελαλησεν υπερηφανως | 34 Та він, глузуючи, насміхався з них, збезчестив їх, говорив з ними згірдливо |
| 35 και ωμοσεν μετα θυμου λεγων εαν μη παραδοθη ιουδας και η παρεμβολη αυτου εις χειρας μου το νυν και εσται εαν επιστρεψω εν ειρηνη εμπυριω τον οικον τουτον και εξηλθεν μετα θυμου μεγαλου | 35 й у гніві так поклявсь: «Як Юда з військом не буде сьогодні виданий мені у руки, то, коли повернуся переможцем, спалю дім цей.» І відійшов у великім гніві. |
| 36 και εισηλθον οι ιερεις και εστησαν κατα προσωπον του θυσιαστηριου και του ναου και εκλαυσαν και ειπον | 36 Священики повернулись і, ставши перед жертовником та святинею, почали плакати, кажучи: |
| 37 συ εξελεξω τον οικον τουτον επικληθηναι το ονομα σου επ' αυτου ειναι οικον προσευχης και δεησεως τω λαω σου | 37 «Ти вибрав дім цей, щоб у ньому прикликувано твоє ім’я та щоб він був домом молитви й благання для твого народу. |
| 38 ποιησον εκδικησιν εν τω ανθρωπω τουτω και εν τη παρεμβολη αυτου και πεσετωσαν εν ρομφαια μνησθητι των δυσφημιων αυτων και μη δως αυτοις μονην | 38 Пометися над цим чоловіком та над його військом: нехай від меча вони поляжуть. Згадай їхні богохульства, не дай щоб довше жили.» |
| 39 και εξηλθεν νικανωρ εξ ιερουσαλημ και παρενεβαλεν εν βαιθωρων και συνηντησεν αυτω δυναμις συριας | 39 І вийшов Ніканор з Єрусалиму й отаборився біля Бетхорону, де приєдналось до нього сирійське військо. |
| 40 και ιουδας παρενεβαλεν εν αδασα εν τρισχιλιοις ανδρασιν και προσηυξατο ιουδας και ειπεν | 40 А Юда розташував свій табір — 3000 чоловік — в Адасі й почав молитись: |
| 41 οι παρα του βασιλεως οτε εδυσφημησαν εξηλθεν ο αγγελος σου και επαταξεν εν αυτοις εκατον ογδοηκοντα πεντε χιλιαδας | 41 «Коли посли асирійського царя стали богохулити, вийшов твій янгол і вбив 185 000. |
| 42 ουτως συντριψον την παρεμβολην ταυτην ενωπιον ημων σημερον και γνωτωσαν οι επιλοιποι οτι κακως ελαλησεν επι τα αγια σου και κρινον αυτον κατα την κακιαν αυτου | 42 Отак розбий і нині перед нами оце військо, щоб інші знали, що він говорив богохульство на твою святиню. Суди його за його злобою!» |
| 43 και συνηψαν αι παρεμβολαι εις πολεμον τη τρισκαιδεκατη του μηνος αδαρ και συνετριβη η παρεμβολη νικανορος και επεσεν αυτος πρωτος εν τω πολεμω | 43 Тринадцятого дня місяця Адара війська розпочали бій; військо Ніканора було розгромлене, і сам він поліг першим у бою. |
| 44 ως δε ειδεν η παρεμβολη αυτου οτι επεσεν νικανωρ ριψαντες τα οπλα εφυγον | 44 Побачивши, що Ніканор упав, його вояки кинули зброю й повтікали. |
| 45 και κατεδιωκον αυτους οδον ημερας μιας απο αδασα εως του ελθειν εις γαζηρα και εσαλπιζον οπισω αυτων ταις σαλπιγξιν των σημασιων | 45 Юдеї цілий день гналися за ними, від Адаси аж до околиць Гезери, і сурмили позаду на сполох. |
| 46 και εξηλθον εκ πασων των κωμων της ιουδαιας κυκλοθεν και υπερεκερων αυτους και απεστρεφον ουτοι προς τουτους και επεσον παντες ρομφαια και ου κατελειφθη εξ αυτων ουδε εις | 46 Скрізь, з усіх селищ Юдеї вийшли люди й напали на них, так що завернули їх знову проти погоні. Усі полягли від меча, ніхто з них не лишився. |
| 47 και ελαβον τα σκυλα και την προνομην και την κεφαλην νικανορος αφειλον και την δεξιαν αυτου ην εξετεινεν υπερηφανως και ηνεγκαν και εξετειναν παρα τη ιερουσαλημ | 47 Тоді юдеї захопили перевелику здобич, відтяли Ніканорові голову і праву руку, що її гордо він простягнув був, і принесли в Єрусалим, щоб виставити напоказ. |
| 48 και ηυφρανθη ο λαος σφοδρα και ηγαγον την ημεραν εκεινην ημεραν ευφροσυνης μεγαλην | 48 Народ був дуже радий і святкував той день, немов великий день радощів. |
| 49 και εστησαν του αγειν κατ' ενιαυτον την ημεραν ταυτην τη τρισκαιδεκατη του αδαρ | 49 І було схвалено святкувати той день щороку тринадцятого Адара. |
| 50 και ησυχασεν η γη ιουδα ημερας ολιγας | 50 Юдея на деякий. час зазнала спокою. |
