| 1 ORA, io dico che in tutto il tempo che l’erede è fanciullo, non è punto differente dal servo, benchè egli sia signore di tutto. | 1 Кажу бо: Доки спадкоємець малоліток, він нічим не відрізняється від слуги, хоч він і пан усього, |
| 2 Anzi egli è sotto tutori e curatori, fino al tempo ordinato innanzi dal padre. | 2 але під опікунами та домоправителями перебуває до призначеного батьком часу. |
| 3 Così ancora noi, mentre eravamo fanciulli, eravamo tenuti in servitù sotto gli elementi del mondo. | 3 Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням світу. |
| 4 Ma, quando è venuto il compimento del tempo, Iddio ha mandato il suo Figliuolo, fatto di donna, sottoposto alla legge; | 4 Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, |
| 5 affinchè riscattasse coloro ch’eran sotto la legge, acciocchè noi ricevessimo l’adottazione. | 5 щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. |
| 6 Ora, perciocchè voi siete figliuoli, Iddio ha mandato lo Spirito del suo Figliuolo ne’ cuori vostri, che grida: Abba, Padre. | 6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!» |
| 7 Talchè tu non sei più servo, ma figliuolo; e se tu sei figliuolo, sei ancora erede di Dio, per Cristo | 7 Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові. |
| 8 Ma allora voi, non conoscendo Iddio, servivate a coloro che di natura non sono dii. | 8 Колись то ви, не знавши Бога, служили богам, що не були справді богами. |
| 9 Ed ora, avendo conosciuto Iddio; anzi più tosto essendo stati conosciuti da Dio, come vi rivolgete di nuovo a’ deboli e poveri elementi, a’ quali, tornando addietro, volete di nuovo servire? | 9 Тепер же, коли ви спізнали Бога, чи радше, коли Бог спізнав вас, — як можете ви повертатися знову до немічних та вбогих первнів, яким, як і колись, хочете знову служити? |
| 10 Voi osservate giorni, e mesi, e stagioni, ed anni. | 10 Вважаєте пильно на дні, на місяці, на пори та на роки! |
| 11 Io temo di voi, ch’io non abbia faticato invano inverso voi | 11 Побоююся за вас, чи не трудивсь я коло вас даремно! |
| 12 Siate come sono io, perciocchè io ancora son come voi; fratelli, io ve ne prego, voi non mi avete fatto alcun torto. | 12 Благаю вас, брати, будьте як я, бо й я такий, як ви. Ви мене нічим не образили. |
| 13 Ora, voi sapete come per l’addietro io vi evangelizzai con infermità della carne. | 13 Ви ж знаєте, як я з-за недуги тіла звістував вам перший раз Євангелію, |
| 14 E voi non isprezzaste, nè schifaste la mia prova, che era nella mia carne; anzi mi accoglieste come un angelo di Dio, come Cristo Gesù stesso. | 14 і, не зважаючи на мою недугу, яка була вам спокусою, ви не погордували мною, ані відіпхнули, але, як ангела Божого, прийняли, як Христа Ісуса. |
| 15 Che cosa adunque vi faceva così predicar beati? poichè io vi rendo testimonianza che se fosse stato possibile, voi vi sareste cavati gli occhi, e me li avreste dati. | 15 Де ж воно, те ваше щастя? Свідкую вам, що, якби можна було, ви вирвали були б свої очі й мені віддали б! |
| 16 Son io dunque divenuto vostro nemico, proponendovi la verità? | 16 Невже я ворогом став вашим, говоривши вам правду? |
| 17 Coloro sono zelanti per voi, non onestamente; anzi vi vogliono distaccare da noi, acciocchè siate zelanti per loro. | 17 Вони нещиро за вас побиваються; вони вас хочуть від нас відсторонити, щоб ви про них дбали. |
| 18 Or egli è bene d’esser sempre zelanti in bene, e non solo quando io son presente fra voi | 18 Воно добре — ревнувати, але у добрім; завжди, а не лиш тоді, коли я між вами. |
| 19 Deh! figlioletti miei, i quali io partorisco di nuovo, finchè Cristo sia formato in voi! | 19 О мої дітоньки, яких я знову народжую в муках, доки Христос вообразиться у вас! |
| 20 Or io desidererei ora esser presente fra voi, e mutar la mia voce, perciocchè io son perplesso di voi | 20 А я хотів би бути серед вас тепер і змінити свій голос, бо й сам не знаю, що з вами робити! |
| 21 DITEMI, voi che volete essere sotto la legge, non udite voi la legge? | 21 Скажіть мені, ви, що хочете бути під законом, чи ж ви не розумієте закону? |
| 22 Poichè egli è scritto, che Abrahamo ebbe due figliuoli: uno della serva, e uno della franca. | 22 Написано бо, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. |
| 23 Or quel che era della serva fu generato secondo la carne; ma quel che era della franca fu generato per la promessa. | 23 Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної — за обітницею. |
| 24 Le quali cose hanno un senso allegorico; poichè quelle due donne sono i due patti: l’uno dal monte Sina, che genera a servitù, il quale è Agar. | 24 Це має інше значення: оті дві жінки — то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це — Агар; |
| 25 Perciocchè Agar è Sina, monte in Arabia; e corrisponde alla Gerusalemme del tempo presente; ed è serva, co’ suoi figliuoli. | 25 а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. |
| 26 Ma la Gerusalemme di sopra è franca; la quale è madre di tutti noi. | 26 А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам. |
| 27 Poichè egli è scritto: Rallegrati, o sterile che non partorivi; prorompi, e grida, tu che non sentivi doglie di parto; perciocchè più saranno i figliuoli della lasciata, che di colei che avea il marito. | 27 Написано бо: «Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.» |
| 28 Or noi, fratelli, nella maniera d’Isacco, siamo figliuoli della promessa. | 28 Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. |
| 29 Ma come allora quel che era generato secondo la carne, perseguiva quel che era generato secondo lo spirito, così ancora avviene al presente. | 29 Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. |
| 30 Ma, che dice la scrittura? Caccia fuori la serva, e il suo figliuolo; perciocchè il figliuol della serva non sarà erede col figliuol della franca. | 30 Тільки ж що Письмо каже: «Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.» |
| 31 Così adunque, fratelli, noi non siamo figliuoli della serva, ma della franca | 31 Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної. |
