| 1 Сину, не грабуй життя злидаря і не давай томитись очам нужденного. |
| 2 Не засмучуй душу, яка голодує, і не гніви людину, яка бідує. |
| 3 Не завдавай турботи серцю безталанного, і бідному не відмовляй милостині. |
| 4 Не відштовхуй жебрака у біді, і від бідака не відвертай обличчя свого. |
| 5 Від старця не відводь очей, і не давай нікому приводу тебе проклинати. |
| 6 Бо як хтось позве прокльон на тебе в своїм розпачі душевнім, то його прохання дійде до слуху Творця його. |
| 7 Стань любим громаді, схиляй голову перед вельможею. |
| 8 Вухо ж нахиляй до бідного, лагідно відказуй на його привітання. |
| 9 Визволяй погнобленого з рук гнобителя; не будь малодушний у судах твоїх. |
| 10 Сиротам будь за батька, за чоловіка для їхньої неньки, тож станеш як син Всевишнього, і злюбить він тебе більше, ніж рідна мати. |
| 11 Мудрість дітей своїх підносить угору і тими піклується, хто її шукають. |
| 12 Хто її любить, той життя любить; хто встає за нею зранку — сповниться радощів. |
| 13 Хто її посідає, той славу успадкує; куди б не пішов він, з ним Господнє благословення. |
| 14 Служники її — богослужебники Святого; залюблені в неї — улюбленці Господа. |
| 15 Хто її слухає, той судитиме народи; хто зважає на неї — житиме в безпеці. |
| 16 Хто звірився на неї — успадкує її, і потомки його її посідатимуть. |
| 17 Вона ж бо напочатку шляхами кривими його водитиме й насилатиме на нього страх та тривогу, ще й у повчаннях його іспитуватиме, поки не зможе покластись на нього, і його випробовуватиме правосуддям своїм, — |
| 18 а потім знов поверне його на дорогу просту, і відкриє йому свої таємниці. |
| 19 Коли ж він зблудить, то вона його покине і віддасть його на загибель. |
| 20 Мій сину, вважай на час та бережися зла, тож не червонітимеш сам за себе. |
| 21 Є стид, що до гріха призводить, а є стид — слава та милість. |
| 22 Не зважай ні на кого собі на шкоду і не стидайся собі на погибель. |
| 23 Слушного часу не приховуй своєї думки. |
| 24 З думки пізнається мудрість, а освіта — з мови язика. |
| 25 Не супереч правді, і соромся твого неуцтва. |
| 26 Згрішив ти — не соромся визнати: проти течії річки не силуйся. |
| 27 Не покладайся на дурного, не відсторонюйся від вельможного. |
| 28 За правду борись аж до смерти, тож за тебе й Господь Бог змагатиметься. |
| 29 Язиком не будь зарозумілий, а ділами — лінивий та недбайливий. |
| 30 Не роби з себе лева у власній хаті, вередуна — супроти хатньої челяді. |
| 31 Не розтулюй руку, щоб брати, не стулюй, коли треба давати. |
