| 1 L’angelo che mi parlava venne a destarmi, come si desta uno dal sonno, | 1 Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного, |
| 2 e mi disse: «Che cosa vedi?». Risposi: «Vedo un candelabro tutto d’oro; in cima ha una coppa con sette lucerne e sette beccucci per ognuna delle lucerne. | 2 і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху. |
3 Due olivi gli stanno vicino, uno a destra della coppa e uno a sinistra».
| 3 А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього. |
| 4 Allora domandai all’angelo che mi parlava: «Che cosa significano, mio signore, queste cose?». | 4 Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: „Що воно таке, мій владико?“ |
5 Egli mi rispose: «Non comprendi dunque il loro significato?». E io: «No, mio signore».
| 5 І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: „Хіба ти не знаєш, що то таке?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“ |
| 6 Egli mi rispose: «Questa è la parola del Signore a Zorobabele: “Non con la potenza né con la forza, ma con il mio spirito”, dice il Signore degli eserciti! | 6 Тоді озвавсь він і сказав до мене: „Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, — говорить Господь сил. |
| 7 Chi sei tu, o grande monte? Davanti a Zorobabele diventa pianura! Egli estrarrà la pietra di vertice, mentre si acclamerà: “Quanto è bella!”. | 7 Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!“ |
| 8 Mi fu rivolta questa parola del Signore: | 8 І надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 9 Le mani di Zorobabele hanno fondato questa casa: le sue mani la compiranno e voi saprete che il Signore degli eserciti mi ha inviato a voi. | 9 „Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас, |
10 Chi oserà disprezzare il giorno di così modesti inizi? Si gioirà vedendo il filo a piombo in mano a Zorobabele. Le sette lucerne rappresentano gli occhi del Signore che scrutano tutta la terra».
| 10 Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім — це Господні очі, що обходять усю землю.“ |
| 11 Quindi gli domandai: «Che cosa significano quei due olivi a destra e a sinistra del candelabro?». E aggiunsi: | 11 Озвавсь я і сказав до нього: „Що воно — ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?“ |
| 12 «Quei due rami d’olivo che sono a fianco dei due canaletti d’oro, che vi stillano oro dentro?». | 12 Озвавсь я вдруге й сказав до нього: „А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?“ |
| 13 Mi rispose: «Non comprendi dunque il significato di queste cose?». E io: «No, mio signore». | 13 І він відповів мені: „Хіба ти не знаєш, що це?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“ |
| 14 «Questi – soggiunse – sono i due consacrati con olio che assistono il dominatore di tutta la terra». | 14 Тоді він сказав: „Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.“ |
