Siracide 31

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 L’insonnia del ricco consuma il corpo, i suoi affanni gli tolgono il sonno.	1 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє.
2 Le preoccupazioni dell’insonnia non lasciano dormire, come una grave malattia bandiscono il sonno.	2 Клопоти денні не дають спати: недуга тяжка сон забирає.
3 Un ricco fatica nell’accumulare ricchezze, e se riposa è per darsi ai piaceri.	3 Багатий трудиться, статки збираючи, і при зупинках заживає розкошів.
4 Un povero fatica nelle privazioni della vita, ma se si riposa cade in miseria.	4 Убогий же трудиться з життьової вимоги, тож і в спочинку він — злиденний.
5 Chi ama l’oro non sarà esente da colpa, chi insegue il denaro ne sarà fuorviato.	5 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб’ється.
6 Molti sono andati in rovina a causa dell’oro, e la loro rovina era davanti a loro.	6 Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче.
7 È una trappola per quanti ne sono infatuati, e ogni insensato vi resta preso.	7 Воно — колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка — для кожного безумного.
8 Beato il ricco che si trova senza macchia e che non corre dietro all’oro.	8 Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається.
9 Chi è costui? Lo proclameremo beato, perché ha compiuto meraviglie in mezzo al suo popolo.	9 Хто він? Ми його щасливим наречемо, бо чудо вчинив він серед народу свого.
10 Chi ha subìto questa prova ed è risultato perfetto? Sarà per lui un titolo di vanto. Chi poteva trasgredire e non ha trasgredito, fare il male e non lo ha fatto?	10 Хто перейшов цю пробу й лишивсь досконалим? Це буде на похвалу для нього: хто міг переступити, а не переступив, — зло вчинити, а не вчинив?
11 Per questo si consolideranno i suoi beni e l’assemblea celebrerà le sue beneficenze.	11 Блага такого скріплені будуть, про його добродійства розповість громада.
12 Sei seduto davanti a una tavola sontuosa? Non spalancare verso di essa la tua bocca e non dire: «Che abbondanza qua sopra!».	12 Коли сідаєш до столу препишного — не роззявляй над ним своєї горлянки й не кажи: «Ну й багато на ньому всячини!»
13 Ricòrdati che è un male l’occhio cattivo. Che cosa è stato creato peggiore dell’occhio? Per questo esso lacrima davanti a tutti.	13 Пам’ятай: несите око — це річ погана. Яке бо створіння гірше за око? Ось тим воно й плаче з кожного приводу.
14 Non tendere la mano dove un altro volge lo sguardo e non precipitarti sul piatto insieme con lui.	14 Куди такий гляне — руки не простягай, і разом з ним не накидайсь на миску.
15 A partire da te intendi i desideri del tuo prossimo e su ogni cosa rifletti.	15 Розумій твого ближнього, як себе самого, і в кожній справі будь розважливий.
16 Mangia da uomo frugale ciò che ti è posto dinanzi, non masticare con voracità per non renderti odioso.	16 Їж по-людському те, що лежить перед тобою: не жвакай, — не будь огидний.
17 Sii il primo a smettere per educazione, non essere ingordo per non incorrere nel disprezzo.	17 А й заради доброго виховання перший припиняй: не об’їдайся, бо таке вразити може.
18 Se siedi tra molti invitati, non essere il primo a tendere la mano.	18 І до столу сівши у великім товаристві, перший не простягай руки своєї.
19 Per un uomo educato il poco è sufficiente; quando si corica non respira con affanno.	19 Вихованій людині вистачає мало, — тож і на ложі своїм не сопітиме:
20 Il sonno è salubre se lo stomaco è regolato, al mattino ci si alza e si è padroni di sé. Il tormento dell’insonnia e della nausea e la colica accompagnano l’uomo ingordo.	20 20 бо здоровий сон, коли живіт поміркований: людина, вставши вранці, є сама собою; тяжке ж безсоння, нудоту, болі внутрощів — має людина, яка не знає наситу.
21 Se sei stato forzato a eccedere nei cibi, àlzati, va’ a vomitare e ti sentirai sollevato.	21 Тож коли занадто ти переївся — устань, геть виблюй — то й зробиться легше.
22 Ascoltami, figlio, e non disprezzarmi, alla fine troverai vere le mie parole. In tutte le tue opere sii diligente e nessuna malattia ti coglierà.	22 Слухай мене, дитино, і не погорджуй мною: кінець-кінцем слова ти мої зрозумієш. У всіх твоїх справах будь старанний, і ніяка недуга тебе не спіткає.
23 Molti lodano chi è sontuoso nei banchetti, e la testimonianza della sua munificenza è degna di fede.	23 Щедрого хлібом на всю губу вихваляють, і про гостинність його свідоцтво — певне.
24 La città mormora di chi è tirchio nel banchetto, e la testimonianza della sua avarizia è esatta.	24 А хто скупий хлібом, на того місто нарікає, і про скнарість його свідоцтво — точне.
25 Non fare lo spavaldo con il vino, perché il vino ha mandato molti in rovina.	25 Не будь при вині хоробрий — вино багатьох погубило.
26 La fornace prova il metallo nella tempera, così il vino i cuori, in una sfida di arroganti.	26 Горно — проба на твердоту криці, вино — на серця у змаганні бундючних.
27 Il vino è come la vita per gli uomini, purché tu lo beva con misura. Che vita è quella dove manca il vino? Fin dall’inizio è stato creato per la gioia degli uomini.	27 Вино для людей — життєвий напій, коли то його помірковано п’ють. Що за життя, коли вина бракує? Його ж бо створено на радощі людям.
28 Allegria del cuore e gioia dell’anima è il vino bevuto a tempo e a misura.	28 Радощі серця, втіха душі — вино, пите вчасно й уміру потреби.
29 Amarezza dell’anima è il vino bevuto in quantità, con eccitazione e per sfida.	29 Гіркота для душі — вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою.
30 L’ubriachezza accresce l’ira dello stolto a sua rovina, ne diminuisce le forze e gli procura ferite.	30 Пияцтво безумному — погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран.
31 Durante un banchetto non rimproverare il vicino, non deriderlo nella sua allegria. Non dirgli parole di biasimo e non affliggerlo chiedendogli quanto ti deve.	31 Не гани ближнього під час винопиття: його не зневажай, коли він веселий, не озивайсь до нього образливим словом і не докучай, гроші назад вимагаючи.