Primo libro delle Cronache 3

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Questi furono i figli che nacquero a Davide a Ebron: il primogenito Amnon, nato da Achinòam di Izreèl; il secondo Daniele, nato da Abigàil di Carmel;	1 Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.
2 il terzo Assalonne, figlio di Maacà, figlia di Talmài, re di Ghesur; il quarto Adonia, figlio di Agghìt;	2 І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,
3 il quinto Sefatia, nato da Abitàl; il sesto Itreàm, nato da sua moglie Egla.	3 другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,
4 Sei gli nacquero a Ebron, dove egli regnò sette anni e sei mesi, mentre regnò trentatré anni a Gerusalemme.	4 четвертий Адонія, син Хаггіти, п’ятий Шефатія, син Авітали,
5 I seguenti gli nacquero a Gerusalemme: Simeà, Sobab, Natan e Salomone, ossia quattro figli natigli da Betsabea, figlia di Ammièl;	5 шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.
6 inoltre Ibcar, Elisamà, Elifèlet,	6 Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.
7 Noga, Nefeg, Iafìa,	7 Була ж у Саула наложниця на ім’я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: «Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?»
8 Elisamà, Eliadà ed Elifèlet, ossia nove figli.	8 Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: «Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!
9 Tutti costoro furono figli di Davide, senza contare i figli delle sue concubine. Tamar era loro sorella.	9 Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:
10 Figli di Salomone: Roboamo, di cui fu figlio Abia, di cui fu figlio Asa, di cui fu figlio Giòsafat,	10 заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.»
11 di cui fu figlio Ioram, di cui fu figlio Acazia, di cui fu figlio Ioas,	11 І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.
12 di cui fu figlio Amazia, di cui fu figlio Azaria, di cui fu figlio Iotam,	12 Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: «Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.»
13 di cui fu figlio Acaz, di cui fu figlio Ezechia, di cui fu figlio Manasse,	13 Той відповів: «Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.»
14 di cui fu figlio Amon, di cui fu figlio Giosia.	14 Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: «Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.»
15 Figli di Giosia: il primogenito Giovanni, il secondo Ioiakìm, il terzo Sedecìa, il quarto Sallum.	15 Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.
16 Figli di Ioiakìm: Ieconìa, di cui fu figlio Sedecìa.	16 Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: «Іди, повертайсь!» І той повернувсь.
17 Figli di Ieconìa, il prigioniero: Sealtièl,	17 Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: «Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.
18 Malchiràm, Pedaià, Senassàr, Iekamia, Osamà e Nedabia.	18 Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.»
19 Figli di Pedaià: Zorobabele e Simei. Figli di Zorobabele: Mesullàm e Anania e Selomìt, loro sorella.	19 Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.
20 Figli di Mesullàm: Casubà, Oel, Berechia, Casadia, Iusab-Chèsed: cinque figli.	20 Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.
21 Figli di Anania: Pelatia, di cui fu figlio Isaia, di cui fu figlio Refaià, di cui fu figlio Arnan, di cui fu figlio Abdia, di cui fu figlio Secania.	21 І каже Авнер до Давида: «Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.» І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.
22 Figli di Secania: Semaià, Cattus, Igal, Barìach, Nearia e Safat: sei.	22 Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.
23 Figli di Nearia: Elioenài, Ezechia e Azrikàm: tre.	23 Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: «Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.»
24 Figli di Elioenài: Odavia, Eliasìb, Pelaià, Akkub, Giovanni, Delaià e Anàni: sette.	24 Тоді Йоав увійшов до царя й каже: «Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?
	25 Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!»
	26 І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
	27 Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
	28 Довідався про це Давид пізніше й мовив: «Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
	29 Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!»
	30 Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
	31 І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: «Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.» Та й цар Давид ішов за марами позаду.
	32 І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
	33 Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: «Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
	34 Руки тобі не зв’язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!» І плакав за ним увесь народ ще більше.
	35 Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: «Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.»
	36 Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
	37 Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
	38 Цар сказав своїм слугам: «Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?
	39 Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!»