ІІ Івана 1

¹ Старший — вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду,

² задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами.

³ Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові.

⁴ Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли.

⁵ І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних!

⁶ Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили.

⁷ Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист.

⁸ Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду.

⁹ Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має.

¹⁰ Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте.

¹¹ Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках.

¹² Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна.

¹³ Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.