Діяння Апостолів 18

¹ Після цього Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту.

² Він тут знайшов одного юдея, на ім’я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, — бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; — і він пристав до них.

³ А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було — намети виробляти.

⁴ Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.

⁵ Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.

⁶ А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я — чистий; віднині піду між поган.»

⁷ І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного на ім’я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був сумежний синагозі.

⁸ Крисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши (слово), увірували і христились.

⁹ Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи,

¹⁰ бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»

¹¹ І він перебув рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.

¹² Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї однодушно піднялись проти Павла й привели його на суд,

¹³ кажучи: «Цей проти закону намовляє людей шанувати Бога.»

¹⁴ І як Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав до юдеїв: «Якби йшлося про якусь кривду чи якийсь злочин, я б вислухав вас, юдеї, як воно й слушно.

¹⁵ Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, — самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.»

¹⁶ І прогнав їх із суду.

¹⁷ Тоді всі греки схопили Состена, голову синагоги, і заходились його бити перед судом. А Галліонові було про те цілком байдуже.

¹⁸ Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт.

¹⁹ Прибули вони в Ефес, і він зоставив їх там, а сам, увійшовши в синагогу, диспутував з юдеями.

²⁰ І коли ці просили зостатись у них довше, він не згодився,

²¹ але, попрощався з ними, мовивши: «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа», — і відплив з Ефесу.

²² Зійшовши в Кесарію, він пішов, щоб привітати Церкву, та й пішов у Антіохію.

²⁴ Один юдей, на ім’я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу.

²⁵ Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана.

²⁶ Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу.

²⁷ Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці,

²⁸ бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус — Христос.