Матей 5

Біблія	DOUAI-RHEIMS
1 Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні;	1 And seeing the multitudes, he went up into a mountain, and when he was set down, his disciples came unto him.
2 а він, відкривши уста, почав навчати їх:	2 And opening his mouth, he taught them, saying:
3 «Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.	3 Blessed are the poor in spirit: for theirs is the kingdom of heaven.
4 Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.	4 Blessed are the meek: for they shall possess the land.
5 Блаженні засмучені, бо будуть утішені.	5 Blessed are they that mourn: for they shall be comforted.
6 Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться.	6 Blessed are they that hunger and thirst after justice: for they shall have their fill.
7 Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.	7 Blessed are the merciful: for they shall obtain mercy.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога.	8 Blessed are the clean of heart: for they shall see God.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.	9 Blesses are the peacemakers: for they shall be called children of God.
10 Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне.	10 Blessed are they that suffer persecution for justice' sake: for theirs is the kingdom of heaven.
11 Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради.	11 Blessed are ye when they shall revile you, and persecute you, and speak all that is evil against you, untruly, for my sake:
12 Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами.	12 Be glad and rejoice, for your reward is very great in heaven. For so they persecuted the prophets that were before you.
13 Ви — сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба — викинути її геть, щоб топтали люди.	13 You are the salt of the earth. But if the salt lose its savour, wherewith shall it be salted? It is good for nothing any more but to be cast out, and to be trodden on by men.
14 Ви — світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.	14 You are the light of the world. A city seated on a mountain cannot be hid.
15 І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.	15 Neither do men light a candle and put it under a bushel, but upon a candlestick, that it may shine to all that are in the house.
16 Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.	16 So let your light shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father who is in heaven.
17 Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити.	17 Do not think that I am come to destroy the law, or the prophets. I am not come to destroy, but to fulfill.
18 Істинно бо кажу вам: Доки перейде небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.	18 For amen I say unto you, till heaven and earth pass, one jot, or one tittle shall not pass of the law, till all be fulfilled.
19 Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у Небеснім Царстві. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у Небеснім Царстві.	19 He therefore that shall break one of these least commandments, and shall so teach men, shall be called the least in the kingdom of heaven. But he that shall do and teach, he shall be called great in the kingdom of heaven.
20 Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарисеїв, не ввійдете в Царство Небесне.	20 For I tell you, that unless your justice abound more than that of the scribes and Pharisees, you shall not enter into the kingdom of heaven.
21 Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб’є, той підпаде судові.	21 You have heard that it was said to them of old: Thou shalt not kill. And whosoever shall kill shall be in danger of the judgment.
22 А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! — той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! — той підпаде під вогонь пекельний.	22 But I say to you, that whosoever is angry with his brother, shall be in danger of the judgment. And whosoever shall say to his brother, Raca, shall be in danger of the council. And whosoever shall say, Thou Fool, shall be in danger of hell fire.
23 Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе,	23 If therefore thou offer thy gift at the altar, and there thou remember that thy brother hath any thing against thee;
24 зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій.	24 Leave there thy offering before the altar, and go first to be reconciled to thy brother: and then coming thou shalt offer thy gift.
25 Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю.	25 Be at agreement with thy adversary betimes, whilst thou art in the way with him: lest perhaps the adversary deliver thee to the judge, and the judge deliver thee to the officer, and thou be cast into prison.
26 Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.	26 Amen I say to thee, thou shalt not go out from thence till thou repay the last farthing.
27 Ви чули, що було сказано: Не чини перелюбу.	27 You have heard that it was said to them of old: Thou shalt not commit adultery.
28 А я кажу вам, що кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці.	28 But I say to you, that whosoever shall look on a woman to lust after her, hath already committed adultery with her in his heart.
29 І коли твоє праве око тебе спокушає, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло вкинуто в пекло.	29 And if thy right eye scandalize thee, pluck it out and cast it from thee. For it is expedient for thee that one of thy members should perish, rather than that thy whole body be cast into hell.
30 І коли твоя правиця тебе спокушає, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі, щоб один твій член загинув, аніж щоб усе твоє тіло пішло в пекло.	30 And if thy right hand scandalize thee, cut it off, and cast it from thee: for it is expedient for thee that one of thy members should perish, rather than that thy whole body be cast into hell.
31 Сказано теж: Хто відпускає свою жінку, хай дасть їй лист розвідний.	31 And it hath been said, Whoseoever shall put away his wife, let him give her a bill of divorce.
32 А я кажу вам: Хто відпускає свою жінку, — хіба у випадку розпусти, — той робить з неї перелюбку; і хто взяв би розведену, чинить перелюб.	32 But I say to you, that whosoever shall put away his wife, excepting for the cause of fornication, maketh her to commit adultery: and he that shall marry her that is put away, committeth adultery.
33 Ви чули теж, що було сказано давнім: Не клянись неправдиво, і виконаєш твої клятви Господеві.	33 Again you have heard that it was said to them of old, Thou shalt not forswear thyself: but thou shalt perform thy oaths to the Lord.
34 А я кажу вам не клястися зовсім: ні небом, бо це престол Бога;	34 But I say to you not to swear at all, neither by heaven, for it is the throne of God:
35 ні землею, бо це підніжок стіп його; ні Єрусалимом, бо це місто великого царя.	35 Nor by the earth, for it is his footstool: nor by Jerusalem, for it is the city of the great king:
36 Та й головою твоєю теж не клянися, бо не можеш ані одного волоска зробити білим або чорним.	36 Neither shalt thou swear by thy head, because thou canst not make one hair white or black.
37 Хай буде ваше слово: Так, так; Ні, ні, — а що більше цього, те від лихого.	37 But let your speech be yea, yea: no, no: and that which is over and above these, is of evil.
38 Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.	38 You have heard that it hath been said, An eye for an eye, and a tooth for a tooth.
39 А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.	39 But I say to you not to resist evil: but if one strike thee on thy right cheek, turn to him also the other:
40 Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.	40 And if a man will contend with thee in judgment, and take away thy coat, let go thy cloak also unto him.
41 І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.	41 And whosoever will force thee one mile, go with him other two,
42 Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.	42 Give to him that asketh of thee and from him that would borrow of thee turn not away.
43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого.	43 You have heard that it hath been said, Thou shalt love thy neighbor, and hate thy enemy.
44 А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас;	44 But I say to you, Love your enemies: do good to them that hate you: and pray for them that persecute and calumniate you:
45 таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних.	45 That you may be the children of your Father who is in heaven, who maketh his sun to rise upon the good, and bad, and raineth upon the just and the unjust.
46 Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять?	46 For if you love them that love you, what reward shall you have? do not even the publicans this?
47 І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять?	47 And if you salute your brethren only, what do you more? do not also the heathens this?
48 Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.»	48 Be you therefore perfect, as also your heavenly Father is perfect.